Монументальна споруда з високою вежею-дзвіницею і вікнами-бійницями була неодноразово пошкоджена під час набігів турків і татар в XVII столітті. За свою історію храм зазнав безліч руйнувань і реставрацій. Найзначніша реконструкція відбулась в XIX столітті, коли були відремонтовані храмові покриття і бічна каплиця. Оновлення трохи змінили архітектуру костелу, приховавши елементи оборонного характеру. Під час Другої Світової війни було пошкоджено дах будівлі, зруйновані шпилі і перекриття підвалу. Після реставрації в 1970-х роках приміщення використовувалися Республіканським інститутом історії архітектури. У 1991 році храм освятили і повернули до церкви.