Редакція Zruchno.Travel

Декрет – це не привід обов’язково сидіти вдома. Адже для молодих мам є значно цікавіші місця, ніж парки та ігрові майданчики.

Світлана Призинчук – мистецтвознавець, автор проекту "Культурний декрет", а за сумісництвом – мати трирічного сина допомагає молодим мамам розвиватися і ставати впевненішими. Світлана радо ділиться з порталом Zruchno.Travel секретами комфортного відпочинку батьків та їхніх малюків.

– Як у вас виникла ідея створення проекту "Культурний декрет"?

– Перед запуском нашого проекту вже активно працювала група "Київ дружній до батьків з малюками". Починалось все з вирішення нагальних потреб батьків з дітьми, а потім переросло у перший серйозний проект – "Кіно 0+" у кінотеатрі "Жовтень" (щовівторка о 10 годині). Деякі київські кінотеатри – "Планета кіно" та "Флоренція" – також долучилися до цієї ініціативи. В той же час у нашій групі почалась активна дискусія щодо обмежень у виборі локацій для відпочинку батьків з малюками. Актуальною до цієї теми стала стаття Софії Рябчук (кураторка дитячих проектів у сфері культури, дослідниця питань розвитку дитини, – ред.) про відповідний досвід музейної роботи Польщі та Фінляндії. Мене це зацікавило, оскільки я мистецтвознавець і також була у декреті.

– Ви особисто зіштовхувались з проблемою, коли не мали куди піти з дитиною, окрім ігрового майданчика?

– Звичайно! За два роки лише двічі побувала у музеї. Один раз була у Мистецькому арсеналі, який, до речі, не має проблем із інклюзивністю та доступністю, тому все пройшло добре. Іншого разу ми побували у Національному художньому музеї України – це був складний досвід: дитину довелось носити на руках, а у туалеті не було елементарних приладь.  

Тоді у мене виникла ідея сконтактуватися із Музеєм Ханенків, який завжди був доволі прогресивним. Стояло завдання переконати колектив музею та керівництво зокрема у доцільності проведення таких заходів. Я познайомилась із заступником директора музею Ганною Рудик та запропонувала їй робити заходи для аудиторії батьків з маленькими дітками. Ми спробували – і в нас вийшло!  

У Музеї Ханенків швидко знайшли однодумців. Там уже був килим для дітей, ми принесли багато екологічних іграшок. Одна із мам – Наталія Нікітенко – подарувала музею три візочки, тепер ними можна вільно користуватися. Для мам поставили два пеленатора, а у гардеробах відгородили комфортні зони в обох крилах музею. Окрім того, в туалеті є підставка для малих дітей. Всі ці зміни були зроблені коштом батьків.

– Які ще київські музеї найкраще облаштовані для відвідування батьками з малюками?

– Нещодавно до нас долучився Музей Грушевського. Він сам по собі є інклюзивним: присутні пандуси, ліфти та пеленатори – будівля була реконструйована ще десять років тому. Шкода, що таких музеїв у нас небагато. У березні до нас офіційно долучився Музей Шевченка, який теж підлаштований для інклюзії та дуже гарно виглядає. Ці музеї змогли легко долучитися, адже мали готову базу.

Ще влітку вели переговори з Національним художнім музеєм України – у них дуже прогресивна команда, яка прекрасно розуміє всі нюанси. Проте архітектурно є багато практичних моментів, які ми не можемо вирішити власними силами, адже на все потрібні додаткові кошти. Ще на початку проекту "Київ дружній" подарував пеленатори Київському історичному музею України, що знаходиться на Пейзажній алеї.

– Як зараз розвивається проект?

– "Культурний декрет" став досить популярним, реєстрація на екскурсії закінчується за кілька годин. Іноді у нас бували аншлаги, коли на одну екскурсію приходило по 17 сімей. Бажаючих так багато, що важко впоратися з потоком. Ми навіть практикуємо листи очікування, де може бути навіть п’ять сімей.  

У подальшому проект перетрансформується в освітню площину. Ми даємо музейникам розуміння, для чого та як правильно це потрібно робити, а також пояснюємо суспільству, що сім’ї з маленькими дітьми у музеях – це нормально. Дуже часто ми повинні переконувати й самих батьків. Бо коли я пропагувала спільні походи в театри і сама пішла з дитиною у Київську оперу, це викликало бурхливу дискусію.

– Діти якої вікової категорії є найчастішими відвідувачами ваших екскурсій?

– Це діти від нуля до трьох років. Весь проект "Київ дружній до батьків з малюками" розрахований на батьків, чиї діти ще потребують візочка. Саме три роки – це умовний період декрету, хоч буває, що приходять батьки із старшими дітками під свою відповідальність. У нас також передбачені правила поведінки, яких потрібно дотримуватися для комфортного проведення часу всією групою.

– Як будуєте формат екскурсій, щоб зробити перебування цікавим для батьків та дітей?

– Цільова аудиторія нашого проекту – виключно батьки, матеріал адаптований під дорослих, а діти – це пасивні відвідувачі наших екскурсій. Проте я переконана, що приходячи у музей в ранньому віці, діти звикають до того, що там дружня та приємна атмосфера.

– Чи не плануєте розширити свій проект на інші міста України?

– Думка така є. Можливо, ми отримаємо грантову підтримку від одного з посольств і матимемо змогу це організувати. Але потрібен великий часовий ресурс. Сама не зможу тримати все під контролем, бо працюю над іншими проектами. Тим паче, я уже помалу виходжу з цієї релевантної групи, бо моїй дитині виповнилося три. Можливо, залучимо до цієї діяльності інших молодих батьків.

Плануємо провести тренінги у містах-мільйонниках: Львові, Одесі, Харкові, Дніпрі та спробувати у тамтешніх музеях запустити "Культурні декрети". Молоді батьки – це величезна цільова аудиторія, яка радо ходитиме в музей, якщо атмосфера буде дружньою. У цих містах уже є інформативні групи, проте захист прав батьків з малими дітьми не є їхнім пріоритетом.

– Яке місто України ви вважаєте найбільш просунутим у плані безбар’єрного простору для дітей?

– Одесу. Цьогоріч їздила туди у відрядження без дитини. Місто мене позитивно вразило. На усіх центральних вулицях підлаштували спуски для дитячих візочків. Для мене це було "Вау!", адже у Києві такого немає. Мами-одеситки сказали, що такі зміни були зроблені два роки тому. Приємно, що у віддалених від центру районах ситуація теж покращилась. Окрім того, такі місця в Одесі як Зелений театр та пляж Ланжерон теж повністю пристосовані для відпочинку з дітьми.

У Києві ще не налагоджена така система. Окрім того, не всі готові розуміти потреби батьків та дітей. У нас, наприклад, був негативний досвід із PinchukArtCentrе. Цей заклад позиціонує себе як дуже прогресивний, а коли справа торкнулась практики, виявилось, що не все так гладко. Одну з наших мам не пустили на виставку із візочком, оскільки він належить до громіздких предметів, та, мовляв, може пошкодити експонати. Тоді батьки організували акцію протесту, але їх пустили лише на певні поверхи центру.

Фото: Pixabey

– Чи мали практику подорожей з дитиною Україною?

– Цього року я їздила в першу відпустку Україною з дитиною. Ми відправилися у Карпати. Це був новий досвід. Я ще не знала, які місця будуть для нас комфортними. Тоді почала проводити моніторинг і за відгуками обрала для себе кілька готелів недалеко один від одного, забронювала усі. Це був готель "Коруна" у селі Татарів, а також неподалік знаходився Lavanda Contry Club, третій варіант – готель "Клен" у селі Микуличин.  

Перший мій досвід виявився дуже позитивним. Після цієї відпустки багато кому рекомендувала саме "Коруну", адже жили там у повному комфорті. Їздили у теплий період, тому для нас була важлива наявність великої території, щоб було місце для прогулянок. Готель розташований у горах, основні дороги вкриті гравієм, тому ми не могли користуватися візочком – це єдиний мінус, який залежить від рельєфу. Для мене було відкриттям те, що у нас в Україні є такий готель, адаптований під дітей. Там були різноманітні дитячі розваги: велика дитяча кімната, дерев’яний дитячий майданчик, пісочниця, батути, а також футбольне поле та басейн. Ставлення персоналу було дуже дружнім – це приємний нюанс, адже український сервіс не завжди славиться високим рівнем. Також був хороший вибір у дитячому меню.

– Що, на вашу думку, є головними складовими комфортного відпочинку батьків з малюками?

– Ключовими складовими є пристосованість приміщень та позитивне ставлення оточуючих. Важливо, щоб працівники радо ставилися до таких гостей. Можливо, за кордоном уже не потрібно надавати відвідувачам такої підтримки, а у нас ще варто заохочувати та допомагати молодим батькам ставати впевненими у собі. Мета нашого проекту – підтримати жінку в період декрету, коли вона часто самотня та хоче розвиватися.

Розмовляла Дарія Поперечна

Фото: facebook.com/lana4fotini