Краще в Закарпатті від Шандора: ТОП-10 туристичних маршрутів

Топ-добірки

Редакція Zruchno.Travel

Закарпаття пропонує туристам таку кількість визначних пам’яток, природних чудес, пам’ятних місць та атракцій, що вони легко складаються у тематичні тури, адже туристичне Закарпаття – це не лише старовинні замки, термальні джерела, дегустаційні зали, а й міні-скульптури, метеорити, сонячні годинники та ще багато дивовижного.

Головний туризмознавець та найвідоміший фудблогер Закарпаття, професор УжНУ Федір Шандор пропонує читачам Zruchno.Travel добірку найоригінальніших туристичних маршрутів регіоном.

1. Музичні органи Закарпаття

Маршрут: м. Ужгород (Закарпатська обласна філармонія, храм Св. Георгія, Реформаторська церква) – м. Мукачево (костел Св. Мартина) – м. Берегове (костел Воздвиження Чесного Хреста) – м. Виноградів (Вознесенський костел)

Майже 70 музичних органів збереглися на території Закарпатської області, більшості з яких вже понад сто років. Найстаріший інструмент знаходиться в селі Округла Тячівського району. Орган невідомого майстра, виготовлений у 1800 році, встановлено у храмі Св. Фелікса, він має клавіатуру з горіхового дерева, клавіші покриті слоновою кісткою. Найбільша кількість органів на Закарпатті збереглася у реформатських храмах – їх налічується більше 40. Трохи менше – 27 інструментів – збереглося у римо-католицьких храмах. А в Закарпатській обласній філармонії, що в будівлі колишньої ужгородської синагоги, у 1974 році був встановлений єдиний в області світський орган. У дні релігійних свят на цьому маршруті можна не лише помилуватися сакральною архітектурою Закарпаття, а й почути органну музику.

Фото: uzhgorod.net.ua

2. Мінеральні води Закарпаття

Маршрут: м. Ужгород – с. Плоске – с. Поляна – с. Голубине – м. Свалява – м. Берегове – с. Шаян – с. Драгово – с. Сойми – с. Келечин

Дві третини усіх бальнеологічних ресурсів України знаходяться у Закарпатті – тут виявлено і досліджено понад 360 джерел мінеральних вод із різними хімічними та лікувальними властивостями. 62 основних родовища можуть використовуватись з лікувальною метою. Чи не найбільша кількість різновидів мінеральної води зосереджена у рекреаційній зоні Свалява – Поляна, але свої бальнеоресурси є також в Ужгородському, Берегівському, Хустському та Міжгірському районах. На туристичному маршруті "Мінеральні води Закарпаття" можна дізнатися про те, хто відкрив ті чи інші родовища та про їхні цілющі властивості, хто тут лікувався та чому. Наприклад, графи Шенборни збудували на Закарпатті таку велику мережу купелів із використанням мінеральної води. Під час подорожі можна скуштувати різні види мінеральних вод, випробувати зовнішній лікувальний ефект термальних ванн, ознайомитися з бальнеологічними можливостями Закарпаття.

Фото: facebook.com/kyivskaruss

3. Лінія Арпада

Маршрут: м. Свалява – с. Уклин – с. Верхня Грабівниця – с. Підполоззя – с. Гукливий – м. Міжгір’я – с. Синевир

Фортифікаційні споруди та старовинні замки, місця відомих битв та потужні оборонні лінії, бункери та дзоти, залишки військової техніки, музеї зброї, місця поховання загиблих воїнів – усе це об’єднує ідея військового туризму. Найбільший інтерес для поціновувачів історії Другої світової війни становлять на Закарпатті залишки бункерів "Лінії Арпада". Вона створювалася у 1943-1944 роках для оборони від наступаючої Червоної Армії. Всього було зведено 99 опорних пунктів, 759 ДОТів та 394 ДЗОТи. Частина з них збереглася та доступна для огляду, у деяких облаштовані музейні експозиції. Окрім того, у селі Гукливий Воловецького району знаходиться єдина в Україні мілітарі-садиба "ГрінГоф" на місці ставки угорської армії.

Фото: drive2.ru/Sergeyz777

4. Літературний туризм Закарпаття

Маршрут: м. Ужгород – с. Паладь-Комарівці – с. Страбичово – м. Хуст – с. Колочава

Літературний туризм на батьківщину улюбленого автора чи вигаданого персонажа захоплює багатьох людей зі всього світу, адже це можливість пройти слідами літературного героя або наживо побачити описані автором краєвиди. Найпопулярнішими на Закарпатті є літературні маршрути "Слідами Миколи Шугая" ("Микола Шугай – розбійник", Іван Ольбрахт, с. Колочава), "Слідами Яноша Бутлера" ("Дивний шлюб", Кальман Міксат, с. Паладь-Комарівці), "Слідами опришка Пинті" ("Пригоди тричіславного розбійника Пинті", Олександр Гаврош, м. Хуст), "Слідами Гордубала" ("Гордубал", Карел Чапек, с. Страбичово), "Ужгород капітана Алоїза" ("Капітан Алоїз", Олександр Гаврош, м. Ужгород).

Фото: zakarpattya.net.ua

5. Метеорити Закарпаття

с. Княгиня – с. Тур’ї Ремети – с. Кваси

Метеорити – наразі рідкісні гості нашої планети, хоча щороку в безпосередній близькості від Землі пролітають кілька метеорних потоків. Зазвичай кожен із них залишає на пам’ять певну кількість "презентів". В Закарпатті існують місця падіння трьох метеоритів: "Княгиня", "Кваси-Боркут", "Тур‘я Ремета". Зокрема, метеорит “Карпатський болід”, що звалився в 2001 році поблизу села Тур’ї Ремети Перечинського району, зафіксували словацькі астрономічні обсерваторії. Найдавніший відомий закарпатський метеорит впав у селі Кваси на Рахівщині 13 жовтня 1852 року. Але найзагадковішим і легендарним є найбільший в Європі метеоритний дощ, який отримав назву "Княгинський". 09 червня 1866 року поблизу села Княгиня на Великоберезнянщині на нинішню територію Ужанського національного парку з неба впало більше 1200 каменів. Закарпатський метеорит зробив свій внесок у так звану гіпотезу панспермії – ідею зародження життя на Землі шляхом перенесення життєздатних бактерій з одних планет на інші.

Фото: trubyna.org.ua

6. Закарпаття кінематографічне

Маршрут: м. Ужгород – с. Нижнє Солотвино – смт Чинадійово – м. Виноградів – с. Білки – с. Колочава – с. Синевирська Поляна – с. Пилипець

Закарпаття – це край, який завжди приваблював кінорежисерів та надихав втілювати їхні задуми. Однією із перших у 1930-х роках у Колочаві зняли німу стрічку "Марійка-невірниця" за мотивами чеського письменника Івана Ольбрахта. Найвідомішим фільмом села Нижнє Солотвино є "Ватерлоо" (1969 р.) режисера Федора Бондарчука з американськими акторами Родом Стайгером, Крістофером Пламмером, Орсоном Уеллсом та Джеком Хокінсом. Біля палацу Шенборнів поблизу Чинадійово у 1972-1973 роках зняли один із епізодів серіалу "Сімнадцять миттєвостей весни" за участю акторів В’ячеслава Тихонова, Леоніда Бронєвого та інших, а в околицях Сваляви пастор Шлаг переходив кордон на лижах. "Табір іде в небо" (1976 р.) знімали на Міжгірщині та у Виноградові, "Карпатське золото” (1991 р.) – в Ужгороді та Береговому. Однією із локацій фільму "Іван Сила" (2012 р.) було с. Білки на Іршавщині. Українсько-грузинську стрічку "Урсус" (2013 р.) режисера Отара Шаматави з Жозефіною де ла Баум та Богданом Бенюком знімали в Ужгороді, Мукачевому та на Синевирі. Мало хто здогадується, що кордон Нікарагуа з Гондурасом у голівудському вестерні "Чудова сімка" зображує Боржавський хребет та водоспад Шипіт. Українсько-словацька стрічка "Межа" (2017 р.) знімалася в районі Перечина. Зрештою, озеро Синевир стало головною локацією французького психологічного трилеру режисера Фредеріка Петіжана "Останній крок" з Жаном Рено у головній ролі, який вийде на екрани у 2019 році.

Фото: espreso.tv

7. Міні-скульптури Закарпаття

Маршрут: м. Ужгород – м. Мукачево – Синевирський перевал – м. Перечин – "Воєводино"

Закарпаття – затишний і найбільш віддалений від столиці регіон. Може, це й стало поштовхом для місцевого скульптора Михайла Колодка створювати й установлювати по всьому закарпатському краю серію мініатюрних скульптур. Автор вважає їх дієвими складовими налагодження культурної комунікації між Закарпаттям та Європою. Попри незначні розміри (до 30 см) – це витвори мистецтва, на які варто влаштувати квест-фотополювання, перебуваючи в Ужгороді, Мукачеві, Перечині, на Синевирському перевалі та у комплексі "Воєводино". А в пошуках міні-скульптур заодно можна роздивитися архітектурні принади краю.

Фото: vsapravda.info

8. Закарпатський винний шлях

Маршрут: м. Ужгород – с. Концово – с. Середнє – с. Бобовище – м. Мукачево – с. Завидово – с. Нижній Коропець – с. Кідьош – м. Берегове – с. Великі Береги – с. Мужієво – м. Виноградів

Скуштувати вино безпосередньо на місці його виробництва (Берегівський, Мукачівський, Ужгородський, Виноградівський райони), щоб міцно зв’язати в своїй пам’яті букет і смак напою з таємницею його походження, історією та духом місцевості. Такою є головна мета винного туризму. Він включає екскурсії виноградниками та виробництвом, відвідування дегустаційних залів та підвалів, дегустації у ресторанах, відвідування винних фестивалів та інших спеціалізованих заходів. Для виноробів Закарпаття є великою честю прийняти гостей вдома, розмістити їх, напоїти-нагодувати, показати їм свої виноградники, продемонструвати прес для віджиму виноградного соку, розповісти історію виноробства, зводити у винні погреби, дати продегустувати своє вино та запропонувати на продаж. Закарпатський туристичний винний шлях об’єднав 12 винних підвалів та дегустаційних залів кращих виноробів, де приймають відвідувачів з метою популяризації закарпатських вин.

Фото: opinionua.com

9. Сонячні годинники Закарпаття

Маршрут: м. Ужгород – м. Мукачево – м. Іршава – м. Берегове

На території Закарпаття в кожному районі на римсько-католицьких та греко-католицьких храмових будівлях колись знаходилися сонячні годинники. І хоча більшість із них на сьогодні втрачена, є надія, що невдовзі буде відновлено кращі взірці. Поки що пропонуємо здійснити невеликий екскурс по тим хронометрам, які тішать око та показують точний місцевий час і сьогодні. Зокрема, в Ужгороді сонячний годинник розташовано на фасаді греко-католицького Кафедрального Хресто-Воздвиженського собору з боку внутрішнього дворика. На центральній площі міста Іршава сонячний годинник встановлено у 2012 році. Старовинний сонячний годинник розташовано на стіні Храму Воздвиження Святого Хреста у місті Берегове. Ще один хронометр можна знайти посередині двору Верхнього замку в Мукачево.

Фото: tt.org.ua

10. Орнітологічний туризм та бердвотчінг

Маршрут: м. Виноградів – НПП "Синевир" – с. Оноківці – с. Жорнава

Відносно новий для України вид туризму – спостереження за птахами. Закарпатські вчені-орнітологи визначили найкращі місця для бердвотчінгу в Закарпатті. Зокрема, за водно-болотними птахами можна спостерігати у квітні-червні в урочищі "Сальва" (околиці Виноградова), а взимку – на рибних ставках у селах Форнош та Пістрялово, а також на заплавах дериваційного каналу поблизу рекреаційного комплексу "Дубки" (с. Оноківці). У квітні на токовищах в НПП "Синевир" можна зустріти глухаря і тетерука. Дрібні горобині водяться вздовж русел рік Уж, Латориця, Теребля, Тересва, Тиса. Чорного лелеку можна побачити у квітні-липні поблизу сіл Жорнава та Меришор (ур. "Переш").