– Ваша рідна Черкащина має чимало популярних туристичних місць – від Софіївки до Холодного Яру. Що з менш відомих об’єктів регіону ви б порадили подивитися?

– Корсунь-Шевченківський – тут великий парк і музей на березі Росі. Поруч Стеблів, можна заїхати подивитися на скелі. Тясминський каньйон у Кам’янці – звісно, він не такий великий, як Буцький каньйон, але теж вартий уваги. Мало хто знає, що в Мошнах є дерев’яний будинок лікаря, який проектував Городецький, і церква, схожа на Ластівчине гніздо в Криму. Та й по Мошногорах варто полазити.

Болото Ірдинь раджу подивитися навесні, поки комарів ще нема, але це більше для любителів природи. Дітям, думаю, буде цікавий музей Зерноленд в Івківці на Чигиринщині. У Стецівці того ж Чигиринського району цікавий скансен – звісно, до Пирогова йому далеко, але він вартий уваги, та й місце для нього вибране нетипове: таке відчуття, що ти десь на Прикарпатті.

Фото: mandry.ck.ua

– Черкаси не так популярні серед туристів, як сусідні облцентри – Полтава, Чернігів. Заради чого ви б порадили приїхати у ваше місто, що подивитися? У яку пору року варто відвідувати Черкаси?

– Влітку. Коли парки зелені і Дніпро повноводний. Благо пляжів вистачає. Хоча цілісного історичного центру в нас немає, але щось з історії показати-таки можемо. Ще у нас один із кращих в Україні зоопарків. Радив би відвідати наш драматичний театр. А 30 травня – приїхати на традиційний фестиваль «Черкаські джазові дні».

Фото: facebook.com/ljoshko

– Ви часто подорожуєте українською глибинкою. Яке відкриття вас вразило найбільше за останній рік?

– Мабуть, Вилкове. Атмосферне таке місце для любителів. Звісно, не Венеція, але там можна побродити по єриках, випити місцеве вино новак та з’їсти дунайського оселедця. Цікаво, що там я зустрів поляків. Як вони туди добралися з такими дорогами! У тих краях українську не дуже розуміють, не те що польську! Ще вразило, що в селі Стовбина Долина на Полтавщині проводять чемпіонат країни з мотоболу. Думаю, цікаво було б подивитися.

Фото: mandry.ck.ua

– Як ви вважаєте, чому в Україні досі залишається багато невідомих чи маловідомих місць, незважаючи на розвиток соцмереж і тревел-блогів?

– Туди просто важко добратися. А місцеві до них звикли і не бачать у них нічого цікавого, тому і не розкручують.

– Чого більш за все не вистачає Україні для розвитку внутрішнього туризму?

– Інфраструктури і доріг. Поїздка навіть у 30 кілометрів може тривати півтори години, як це у нас було, коли ми добиралися з Кілії до Вилково. Просто один напрямок! Навіть не всі таксисти хотіли їхати тієї дорогою за 500 гривень. В Європі не так відчуваєш відстань, як у нас: в Україні до багатьох цікавих місць просто неможливо доїхати громадським транспортом.

Фото: facebook.com/sashko.dniprovych

– Ви бували у декількох країнах Європи. Чому Україна має повчитися в них у плані гостинності та туризму?

– Навіть у сусідній Словаччині є вказівники з магістралей на туристичні об’єкти, у тому числі дрібні. Якісь розвалини чи камінь із написом – і обов’язково вказівник до них. У нас турист у глибинці сприймається як дивина. Наші люди ще дивуються, що ти он як здалеку приїхав подивитися на їхню церкву чи палац.

Фото: facebook.com/sashko.dniprovych

– Який регіон України, на вашу думку, має найбільший нереалізований туристичний потенціал? І що заважає його реалізації?

– Я думаю, Донбас. Я там ще не був, але збираюся. Заважає, на жаль, війна.

– Багато блогерів зараз кажуть про потенціал Кіровоградської області. Ви згодні з ними? Що саме би порадили там подивитися?

– Кіровоградська область – вона начебто й у центрі, але таке відчуття, що десь на околиці. Саме місто Кропивницький було приємною несподіванкою – там добре зберіглася стара забудова у центрі. Ну і тюльпани в дендропарку – вже заради них варто їхати.

Урочище Каскади біля Злинки – природний водопад серед степу. Там і з наметом можна стати, і покупатися.
Чорний ліс і озеро Берестувате. Містична місцина, чимось Холодний Яр нагадує. У них навіть історія схожа: що там, що там точилася визвольна війна. Хто там тільки не отримував на горіхи! Ті ж більшовики боялися того лісу не менш ніж холодноярського. А озеро Берестувате, за легендою, бездонне. Трохи моторошно там, ще й мобільні телефони не ловлять. Досі ще за парканами стоїть державна дача біля озера, куди вас, звісно, не пустять.

У плані архітектури цікаве колишнє єврейське містечко Новомиргород. Ну а любителям залізниць варто проїхатися Гайворонською вузькоколійкою.

Фото: mandry.ck.ua

– Куди б ви порадили поїхати у кінці зими, крім популярних напрямків на кшталт Львова чи Буковеля?

– Особисто мені в кінці зими вже хочеться весни. Порадив би кудись на південь чи в Закарпаття. Ну а кому хочеться на лижах покататися, то у нас у Водяниках є траси або ж у сусідній Полтавщині, у Стасях.

Фото: facebook.com/sashko.dniprovych

– Щоб ви хотіли сказати на останок читачам Zruchno.Travel?

– Взагалі-то, треба просто брати  й їхати! Але без автомобіля чи велосипеда подорожувати українською глибинкою важко. Без велосипеду я б і половини всього не побачив.