– Сергію, назва вашого блогу – “Де мене носило” говорить сама за себе. І як довго вже вас носить Україною?

– Свій блог я почав вести більше року тому. Роблю це насамперед для себе, адже зараз буваю у багатьох місцях, маю багато вражень. Інколи щось забувається, а це такий своєрідний записник. Щодо мандрівок – важко визначити якісь часові рамки. Ще у дитячому віці, коли батьки взяли мене на море, у Феодосії побачив туристичні карти і прив’язався до подорожей. Тоді змушував рідних возити мене по тамтешніх місцинах, знаходити різноманітні фортеці та вежі. Проте повноцінно почав мандрувати вже в самостійному житті.

– Тоді розкажіть про останні мандрівки. Які місця відкрили для себе нещодавно?

– Буквально днями я повернувся з подорожі Тернопільською областю – мандрував Бучацьким і Гусятинським районами. Вдалося побачити Русилівські водоспади – це досить маловідоме місце і туди навіть не ходять автобуси. Окрім того, відвідав замок у Золотому Потоці, який непогано збережений та досить великий, проте стоїть безлюдний і потроху розвалюється. А в Гусятинському районі я досліджував тамтешні містечка.

– А куди плануєте вирушити найближчим часом? Уже спланували маршрут?

– Думаю, найближчим часом вкотре подорожуватиму Вінницькою областю. Зазвичай мандрую у вихідні, тому переважно обираю маршрути на недалекі дистанції, які потребують менше часу. Зокрема, мені було б цікаво побувати у Нападівці – там є палац, у якому жив данський поет Тор Ланге, що мав свою оранжерею і вирощував у ній екзотичні фрукти: банани, ананаси. Ще мені дуже хочеться відвідати Чернігів – раніше я там бував лише в шкільному віці, адже Чернігівщина для мене – не лише батьківщина Довженка, звідти родом моя мама та бабуся.


 
– Вінниця славиться на всю Україну своїми фонтанами. Що ще цікавого може відшукати у цьому місті допитливий турист?

– У Вінниці туристи можуть помилуватися старовинною архітектурою. Окрім того, можна поїхати у Сабарів (мікрорайон міста Вінниці, – ред.) – дуже мальовниче місце зі скелями та красивою природою на узбережжі Південного Бугу. Раніше там розташовувалися скіфські городища, хоча необізнані люди можуть подумати, що це просто нерівності рельєфу. Плюс у тому, що туди можна дістатися теплоходом, який протягом літнього сезону ходить просто із центру міста.

– Якими ще природними красотами багатий Вінницький регіон?

– Найбільш багатим з природної точки зору, як на мене, є Південний Буг, особливо відрізок від селища Тиврів до Печери – там дуже мальовничі береги. Для мене це найкрасивіші місця в області. Гадаю, комфортно відвідувати Вінниччину можна, починаючи з періоду, коли все зазеленіє і до пізньої осені. Насправді, у кожен період часу тут по-своєму гарно.

– Ви часто подорожуєте непопулярними напрямами в Україні. Що вразило найбільше за останній рік?

– В хорошому сенсі мене здивувало те, що вирушаючи у маловідомі місця, які ніде не фігурують в туристичному плані, завжди можна знайти щось цікаве. Одним з останніх відкриттів для мене стало село Стіна Томашпільського району Вінницької області. Воно виглядає дуже незвично, адже знаходиться в долині річки, на яку відкривається неймовірний краєвид. Ще одним дивовижним відкриттям для мене стало місто Кам’янське (колишній Дніпродзержинськ), в якому, виявляється, збережено ледь не ціле старе місто кінця ХІХ століття. Та про це мало хто знає, бо нам важко уявити, що таке індустріальне місто може бути туристичним центром.

Якщо говорити про негативні сторони, то мене вражає, що всі ці красоти часто нікому не потрібні й занепадають. Так, наприклад, Свірзький замок, який, на мою думку, є найгарнішим в Україні і за своїм зовнішнім виглядом не поступається багатьом замкам Європи. Та зараз він зачинений, а всередині все потихеньку осипається та розвалюється.

Cело Стіна

– Який регіон України, на вашу думку, сьогодні найбільше відстає у розвитку туристичної галузі?

– Не можу дати об’єктивної оцінки, адже поки був не у всіх регіонах нашої країни. Здається, сьогодні просідає туристична сфера Донецької та Луганської областей через те, що їм поки що не до туризму, м’яко кажучи. Окрім того, також не можу виокремити найбільш розвинений регіон, адже у глибинках різних місцевостей все виглядає дуже непристосованим для туристів. У тому ж Гусятинському районі у вихідні дні не ходять жодні приміські автобуси, є проблеми з транспортом.

– З того, що вже бачили, можете скласти топ найпривабливіших туристичних місць України?

– На першому місці у мене стоїть село Печера, що у Вінницькій області, та й взагалі весь відрізок від Печери до селища Тиврів вздовж Південного Бугу. Далі хотів би відзначити Свірж, де знаходиться вже згаданий мною найкрасивіший замок України. Ще село Старуня Івано-Франківської області, де знаходиться єдиний діючий грязьовий вулкан на території України. Ще мені подобається Вижниця і Виженка – це буковинські Карпати, про які мало хто знає. А також Кропивницький, який залишається невідомим для туристів, будучи навіть обласним центром. У такий топ також хочеться додати місто Заліщики за його панораму, досить популярну, але від того не менш чудову. Подобається ще Кривий Ріг – не тільки тому, що це моє рідне місто, але й за невідомі природні красоти та можливість наочно побачити наслідки промислової діяльності людини у вигляді вражаючих проваль і кар’єрів, яких ви не зустрінете більш ніде в Україні. І, звісно, Чернівці – просто вкрай комфортне і без перебільшення одне з найгарніших в архітектурному плані міст Європи.

– Який маршрут порадите туристам, що вперше планують відкрити для себе Україну?

– Я рекомендував би почати з Тернопільщини. Там важко помилитися з маршрутом, адже ледь не в кожному селі можна знайти цікавий замок, монастир чи залишки оборонної споруди.


Розмовляла Дарія Поперечна