Іноді складно бути активною в усьому, тому потрібно підживлювати себе тим, що надихає, йти за мрією і не зраджувати собі. Така запорука успіху Нелі Шовкопляс – ведучої програми "Сніданок з 1+1" і мами двох синів. Вона на особистому досвіді знає, як важко тримати рівновагу між роботою та домом, а також, що потрібно для гарного відпочинку всією сім’єю.
Телеведуча розповіла Zruchno.Travel про улюблені міста та власні місця релаксу, а ще поділилася своєю дитячою мрією.
– Ви менше року тому прийшли працювати в команду "Сніданку з 1+1". Як змінилося ваше життя за ці вісім місяців?
– До цього часу не усвідомлюю, що таке буває. Іноді сама себе обсмикую і кажу спасибі якимось вищим силам за те, що це сталося. Але я не відчуваю таких змін, ніби вже стала зіркою. Іноді, правда, не вірю, що ходжу на роботу в студію, як до себе додому. Багатьом людям це недоступно, може тому так важко все усвідомлюється. Але насправді це така ж робота, як в банку або магазині.
Я рада тому, що у мене дружний колектив, а ще з’явилася маса можливостей рухатися в тому напрямі, в якому я хочу. Поки всі атрибути мого життя "до" залишилися незмінними: чоловік, діти і та ж наймана квартира. Мені здається, все більше змінилося для людей, які дивляться програму, – вони чекають від мене колосальних змін. А для мене все залишилося як і раніше, я все та ж дружина, мама, яка ходить в магазин за дитячими іграшками.
– Тематика вашої програми охоплює практично всі сфери життя. А які теми ближче вам особисто?
– Коли до нас приїжджала Дніпровська медіашкола, там були батьки з дітками, всі вони як один сказали, що бачать мене в якомусь дитячому шоу. Але сама я поки не знаю. Моєю відмінною рисою по життю є емпатія до людей, я іноді дуже тонко відчуваю і близько сприймаю чужі емоції. Тому думаю, що могла б працювати в якомусь талант-шоу, де за лаштунками потрібно підтримувати, хвалити і заспокоювати. Але поки немає чіткого уявлення, що це може бути.
Цієї весни приєдналася до акції "Стоп шкільний терор!" в рамках проекту з профілактики та протидії булінгу. Цим масштабним проектом ми хотіли пояснити дітям, що така поведінка неправильна і засуджується суспільством, а також навчити дорослих будувати довірчі відносини з дітьми.
Ще думаю, мені був би цікавий тревел-напрям, можливо маленька рубрика про туризм. Тому що я дуже люблю подорожі, але останні чотири роки майже нікуди не виїжджала. Уже відчуваю всередині енергію, яка мене розпирає, – треба кудись рвонути. Нещодавно також помітила за собою, що почала цікавитися модним світом, відкрила для себе безліч цікавих колекцій та нових брендів.
А ще замислююся про те, щоб навчитися робити сюжети, як наші журналісти, адже я маю іншу освіту, а в кожній роботі є своя специфіка і структура. Я б хотіла зрозуміти принципи, як створюються сюжети, і, можливо, могла б виїжджати на зйомки.
Фото: Depositphotos
– Нещодавно разом з колегами по "Сніданку" ви взяли участь у флешмобі #МояДитячаМрія – намалювали свою мрію. Виявляється, з дитинства ви мрієте політати на повітряній кулі. Коли плануєте реалізувати мрію?
– Так, я насправді дуже хочу політати! Ось навіть живу у висотці, щоб бути вище і милуватися красивим краєвидом з вікон. І все, що пов’язано з польотами, – це для мене одна велика мрія, адже я ніколи не літала навіть на літаку, не стрибала з парашутом. Хотіла б стрибнути, але поки страшно. Потрібно подолати цей страх. Мені здається, якщо це зробити, потім зможеш все на світі.
А повітряні кулі – це для мене просто дитячий захват! Ще до того, як ми з Єгором Гордєєвим (співведучий Нелі Шовкопляс, – ред.) намалювали ці картинки, чоловік пропонував поїхати в Кам’янець-Подільський на фестиваль повітряних куль. Я підтримала цю ідею, але потім виникли проблеми з житлом, напевно, через великий ажіотаж. Тому я зараз шукаю такі точки збору, куди можна з’їздити, щоб там політати (16 і 17 червня в Луцьку відбудеться Карнавал повітряних куль Aerosfera, – ред.). Якщо чесно, поки не знаю, коли і куди ми поїдемо, але зараз мені найбільше хочеться до води.
– Незважаючи на активний робочий графік, ви ще займаєтеся вихованням двох маленьких синів. Можете назвати себе активною мамою?
– За своєю природою я дуже активна та енергійна. Але, на мій превеликий жаль, в період свого декрету я випала зі звичайного бадьорого режиму. Тоді у мене не було ні подорожей, ні нормального відпочинку. Зараз я чітко розумію, що дає мені ресурси, а що їх забирає. Так ось, подорожі і будь-яка зміна картинки перед очима приносить мені велике задоволення. Я розумію, що своє єство не сховаєш і коли-небудь воно все одно прорветься, тому, так, я активна мама. Тепер з чоловіком працюємо над цим...
Насправді дуже важко справлятися з двійнятами, тому для мене навіть просто поїздка до батьків – це вже якийсь відпочинок. Нещодавно вперше вийшли погуляти недалеко від будинку на Йорданське озеро – це теж релакс, ми добре відчуваємо себе на природі. Окрім того, діти не розлучаються з велосипедами, вони катаються на них з двох років.
Зараз багато часу йде на сім’ю, але я намагаюся перебудуватися, щоб знайти можливість приділити трохи уваги і собі. Адже коли спокійна мама, спокійна і вся родина. Скоро обов’язково поїду кудись відпочити, швидше за все, сама або з подружкою. Часом хочеться просто мовчки полежати з книгою біля моря, але з іншого боку скучила за компанією подружок.
– Відпочинок у вас асоціюється тільки з морем або є інші місця в Україні, де хотілося б провести відпустку?
– Звичайно, є! Наприклад, я ще жодного разу не була в Карпатських горах. Як на мене, це має бути відмінне місце, щоб зробити в житті невелику зупинку, забратися подалі в глушину і поглинати в себе всю енергетику природи. Але море для мене зараз все-таки ідея-фікс – туди піду в першу чергу.
Фото: 500px.com/Olga Romashchenko
– Знаю, свої студентські роки ви провели в Харкові. Часто його сприймають як сіре пострадянське місто. А ви як вважаєте?
– Я хочу спростувати цей стереотип! Коли я їхала вчитися, мені теж усі говорили, що Харків – індустріальне місто і дивитися там особливо нічого. Насправді це не так! Архітектура там абсолютно різна. Звичайно, є радянські забудови, але в той же час потрібно просто знати місця, щоб побачити це місто по-іншому. Взагалі Харків сам по собі набагато затишніше, ніж Київ, ритм життя трохи спокійніше. Я в цьому місті енергетично наповнююся і зовсім не депресую.
Раніше по місту проводилися дуже класні нестандартні екскурсії з історією по різних двориках і інших незвичайних місцях. Ми теж на таку сходили і через десять років життя в Харкові я раптом змогла відкрити його для себе заново. Всім, хто захоче побачити Харків як історичне місто зі своїми загадками, рекомендую подібні заходи.
– А можете назвати улюблені місця в Харкові, в чому їх особливість?
– У Харкові є два ботанічних сади. Ботанічний сад імені Каразіна дуже величезний, через нього проходить канатна дорога. Зараз там все дуже красиво облагородили, є прекрасна зона відпочинку і дитячі майданчики. А є ще один ботанічний сад, який знаходиться в самому центрі міста. Там є особливе місце з фонтаном, куди часто приїжджають фотографуватися молодята. Після роботи я любила читати там книги і насолоджувалася природою. Це було моє місце усамітнення і наповнення. А взагалі Харків для мене – одна велика згадка.
Фото: travel.poltava.ua
– До Києва ви переїхали вже з Полтави. Могли б там провести екскурсію для друзів?
– Не можу сказати, що знаю Полтаву так добре, хоч місто досить маленьке і затишне. Але у мене теж там є улюблені місця – це Алмазний район, де чудовий парк, а ще центр з його пішохідною вулицею і безліччю кав’ярень. Окрім того, в Полтаві є багато красивих будинків та історичних пам’яток. Як на мене, місто приваблює своїм затишком і компактністю, воно дуже спокійне. Я взагалі людина світу – мені всюди добре.
Фото: zorge-richard.livejournal.com
– Порівняно з Полтавою, Київ – дуже галасливе місто. Чи вдалося тут знайти свої місця для релаксу?
– Звичайно! Насправді ще до переїзду була в Києві багато разів. У дитинстві кожен рік ми їздили школою на екскурсії, тому, коли приїжджали сюди з харківською компанією, вже я була гідом. У мене з дитинства закарбувалася картинка з дитинства, коли на поїзді в’їжджали в столицю через міст, а вдалині світилося багато вогнів, Батьківщина-Мати і Лавра. Я завжди дивувалася, коли мої колеги вже багато разів бували в Києві, але не піднімалися по Саксаганського і не гуляли по центру. Тому у мене ніколи не було відчуття, що це чуже місто, я себе тут почуваю комфортно. Київ у мене асоціюється з Дніпром. Навіть, коли шукали житло, хотіли щось поблизу річки, щоб був простір. Зараз біля нас є Оболонська набережна, парк "Наталка" і озера, на яких ми купалися все літо.
– Можете дати нашим читачам кілька порад від активної та успішної мами?
– Насправді все приходить з досвідом, тільки з часом розумієш, що робив правильно, а що ні. Головна порада – не зраджуйте собі! Будьте собою і не відкидайте свої бажання в сторону, яка б ситуація не була. Це дійсно складно, потрібна велика робота над собою. Варто переступити крізь комплекси, страхи і почати заявляти про те, що тобі подобається.
Щоб бути активною мамою, треба для початку дозволити собі бути пасивною мамою. При народженні дитини потрібно оточити себе максимально комфортними людьми і створити приємну обстановку. Адже від стану мами залежить атмосфера в сім’ї, а якщо у тебе немає сил і ресурсів, то далеко ти не поїдеш. Зараз шкодую, що колись не відстоювала свої бажання. Треба прибирати перешкоди зі свого життя і робити себе щасливою, тоді і дитина буде спокійною, і в родині все буде добре. Не потрібно намагатися наздогнати все на світі. Трудові подвиги ніхто не оцінить. Потрібно себе берегти, підживлюватися тим, що надихає, і вміти відпочивати.
Розмовляла Дарія Поперечна