Проте варто вирушати у першу мандрівку, коли усі сумніви розвіються, а проблеми здаватимуться дріб’язковими, – головне прихопити з собою гарний настрій. Надія Лещук – журналіст, фотограф, блогер, а за сумісництвом і тревел-мама також вирішила розвіяти міф щодо проблемності сімейних подорожей із дітьми. Надія веде власний блог “Мандрівки з малюком” та спонукає молодих батьків не сидіти вдома. Кількома порадами мама-мандрівниця поділилась зі Zruchno.Travel.

– Для багатьох сімей народження дитини асоціюється з більш спокійним способом життя. У вас сталося навпаки?
 
– Я б не сказала, що навпаки. Просто ще до народження сина, коли у нас із чоловіком було багато вільного часу і можливостей, подорожували ми не дуже активно. Згодом, коли народився Андрійко, мандрувати стало в рази складніше, але лише тоді ми зрозуміли, що не сповна користувалися свободою, яка була. Тепер, щоб не засиджуватись на одному місці та не падати духом від рутини, намагаємось частіше кудись вибиратись.

– Яким був ваш перший досвід спільної мандрівки?
 
– У першу міні-мандрівку ми поїхали, коли Андрію було 9 місяців – вирушили у Карпати. Через деякий час у нас була запланована подорож в Альпи на авто, тож хотіли попередньо пересвідчитись, що малюку буде комфортно в горах. Я вважаю, що спільні подорожі варто починати з маленьких поїздок, щоб на власному досвіді зрозуміти, як малюк поводиться в транспорті, що з речей потрібно взяти наступного разу, а без чого можна обійтися.

– І що ж спонукає молодих мам залишити побутові справи та вирушати на зустріч пригодам?
 
– Виховання дитини – це не завжди свято, а важка праця, яка дуже часто виснажує фізично та морально. Щоб розслабитись, відволіктись від буденності, відчути себе живою людиною, а не роботом, усім нам потрібен відпочинок та зміна обстановки!

– Якою була ваша найяскравіша родинна мандрівка Україною?
 
– Ми рідко подорожуємо українськими містами – проживаючи у Львові, завжди хочеться втекти від міської метушні кудись до села. В Україні нам найбільше подобається милуватись природою. Ми часто організовуємо кемпінги у цікавих місцях і живемо в наметах по кілька днів, насолоджуючись свіжим повітрям, вранішньою росою і сонечком. Найцікавішим, мабуть, був кемпінг у Карпатах у природному заповіднику "Сколівські Бескиди", де ми ходили за грибами, рибалили чи просто засмагали на сонечку. Дуже любимо Карпати і намагаємось щороку там побувати і взимку, і влітку. Зупинялись і в готелях, і в приватних садибах, а останнім часом надаємо перевагу кемпінгу в наметах. Жити з малюком у наметі – зовсім нескладно, це ще більше єднає вас усіх із природою і додає натхнення.


– Чому вирішили вести власний блог про спільні подорожі?
 
– Мені хотілося на власному прикладі показати, що подорожувати з дитиною не так страшно як здається. Коли ми збирались у першу мандрівку, багато хто нас відмовляв, критикував, дехто взагалі вважав безстрашними героями – для мене це дуже дивно. Мабуть, такий страх подорожей передався нашому поколінню від батьків, адже закордонні подорожі в їхній час були справою нелегкою, навіть без дітей. Так от, таким чином я спонукаю молодих батьків не сидіти вдома, а мандрувати усією сім’єю.

 
– До вас часто звертаються за порадою мандрівники-початківці?
 
– Так, мене часто запитують про страховки, аптечку, про те, що потрібно брати з собою у мандрівку тощо. Вичерпні відповіді на такі запитання я намагаюсь надавати у своїх блогах.
 
– І які ключові поради даєте батькам, що планують першу мандрівку з малюком?
 
– Найважливішим елементом будь-якої мандрівки є хороший настрій батьків. Якщо ви весь час будете турбуватися: "Чи не запізнимось на літак?", "Чи не зголоднів малюк?", "Чи не продує в автобусі?" тощо, така подорож не принесе задоволення ані вам, ані дитині. Також для спільної подорожі важливо подбати про надійне страхування. Воно не лише гарантуватиме допомогу, коли це буде потрібно, але й дасть змогу розслабитись і відчувати себе у безпеці за будь-яких обставин.
 
Немалу роль також відіграє чіткий план подорожі, де погодинно буде зазначено, що ви робитимете, – де будете їсти, о котрій годині у малюка буде денний сон тощо. Навіть якщо стаються форс-мажорні обставини, ви все одно матимете орієнтир і так буде легше спланувати все знову.

 
– З якими проблемами насамперед можуть зіткнутися батьки, що подорожують із дітьми?

– Мабуть, з тими самими проблемами, що й удома: у мандрах діти теж хворіють, можуть замерзнути, зголодніти, занудьгувати, тому важливо наперед продумати ці проблеми та способи їх вирішення – тоді все буде набагато легше.

– З огляду на ваш досвід – важче подорожувати з немовлям чи дитиною старше трьох років?
 
– Коли Андрійко був ще зовсім маленьким, мені здавалось, що із старшою дитиною подорожувати легше, а коли він підріс, починає здаватись, що легше все ж таки з немовлям. Поки дитину можна в чомусь переміщати (маю на увазі слінги, ерго, візочки), доти можна отримувати більше від подорожей, багато гуляти незнайомими містами, ходити в гори тощо. Дитина старше трьох, яку вже не понесеш, сама не може годинами ходити з вами по місту та милуватись архітектурою. Вона починає швидко втомлюватися, нудьгувати, капризувати, тому найкраще для таких дітей обирати нескладні маршрути, включати у план подорожі не тільки цікаві місцини для дорослих, але й різноманітні цікавинки для дітей – ігрові майданчики, музеї тощо. До речі, під час таких подорожей доведеться частіше брати напрокат авто, велосипед чи мотобайк.

– А як щодо спокійного відпочинку з дитиною на кшталт релаксу біля басейну?
 
– Ми зовсім не прихильники спокійного відпочинку, тому намагаємось повсякчас бути у ритмі. Звісно, з дитиною активний відпочинок буде не таким, як хотілося б. Насамперед ми намагаємось робити те, що подобається нам, але в той самий час максимально підлаштовуємось під потреби дитини. Хотілося б цієї зими поставити Андрія на лижі, бо досі ми катались тільки удвох із чоловіком.



– У чому вам доводилося себе обмежувати, подорожуючи з малюком?

– Як на мене, обмежувати себе доводиться багато у чому. Подорож із дитиною і без – це зовсім різні типи мандрівок, тому ще на стадії організації потрібно планувати подорож так, щоб було комфортно і вам, і дитині. Тоді не буде нереалізованих планів і кожен отримає те, за чим вирушає. Елементарний приклад: їдучи з дитиною у Париж, не варто планувати обійти все місто, а потім плакатись, що довелось повертатися за годинку, бо малюк втомився. Якщо нам із чоловіком дуже хочеться на щось подивитись, але ми розуміємо, що з малим ніяк, тоді відвідуємо такі місця по черзі.

– У скількох країнах ви уже побували утрьох?

– В Європі ми мандрували до Польщі, Чехії, Австрії, Угорщини, Греції. В Азії ми двічі зимували в Таїланді, один раз в Індонезії, побували в Гонконгу. Найбільше сподобалось в Південно-Східній Азії. Там тепло, легше організувати побут, є багато чого незвичного і цікавого.

– На які ключові моменти батькам варто звернути увагу перед поїздкою із дитиною за кордон?
 
– Я вважаю, що найважливішим для батьків і дітей у подорожі є питання здоров’я, безпеки та харчування, тому, міркуючи над тим, де зупинитись у незнайомому місті, варто надавати перевагу апартаментам із невеликою кухнею, а не готелям. Так ви завжди зможете приготувати малюкові звичну для нього їжу. Питання здоров’я вирішить хороша страховка.

 
– Наостанок скажіть, як подолати страхи та організувати вдалу сімейну подорож із малюком?

– Потрібно продумати все до дрібниць, запастись хорошим настроєм і пачкою валеріани… Жартую! Насправді хорошого настрою достатньо. Вартує вирушити у першу подорож і тоді ви зрозумієте, що насправді все не так страшно, як здавалось.

Розмовляла Дарія Поперечна



Вас також може зацікавити:
- Пригода Карпатська: з малюком на Кострич
- Подорожуємо з дошкільнятами: від 3 до 6 років
- “Комфорт – не головне в подорожах з дитиною!”, – тревел-мама Анна Кононко