Анна Романова: туризм нарешті опинився в сприятливих умовах

16 серпня 17:00

Наприкінці депутатської каденції глава парламентського підкомітету з туризму підбила підсумки своєї п’ятирічної роботи і висловила обережні оптимістичні прогнози щодо майбутнього законодавчого забезпечення розвитку внутрішнього і в’їзного туризму.

Верховна Рада VIII скликання офіційно завершила роботу – останню сесію урочисто провели ще 12 липня, а 9 серпня новообрані народні депутати вперше зібралися на засідання підготовчої депутатської групи. До слова, на засіданні було прийнято рішення скоротити кількість парламентських комітетів з 27 до 23 – в число ліквідованих комітетів потрапив і Комітет у справах сім’ї, молоді, спорту та туризму.

Номінально до 29 серпня депутати VIII скликання ще вважаються чинними – вони можуть проводити консультаційну роботу зі своїми послідовниками, передавати їм справи і напрацювання. Однак більшість нардепів вже виїхали зі своїх кабінетів, а в коридорах Верховної Ради і будівель, де розташовуються парламентські комітети, панує незвична тиша.

Але Анна Романова – народний депутат VIII скликання від партії "Самопоміч" – поки не поспішає звільняти свій кабінет. В інтерв’ю Zruchno.Travel Романова розповіла про підсумки своєї роботи, співпрацю з депутатами нового скликання, свої очікування від нової влади і про те, які перспективи має туризм в прийдешні п’ять років.

– Крім охорони на вході, ми нікого не зустріли в будівлі. А ви, як я бачу, ще не виїхали зі свого кабінету?

– Я залишаюся народним депутатом до 29 серпня, коли відбудеться перше урочисте засідання Верховної Ради нового скликання і новообрані депутати приймуть присягу. На сьогоднішній день я консультую тих депутатів, які в новому скликанні будуть займатися питаннями туризму, передаю їм всі наші напрацювання.

– Тобто ви вже знаєте, кому передаєте естафету?

– Так, я заздалегідь промоніторила програми і біографії всіх депутатів, з’ясувала, кому з них важлива тема туризму і вже познайомилася з усіма. Їх небагато – всього чоловік десять, але це активні і зацікавлені люди.

Поки невідомо, чи збережеться підкомітет з питань курортів і туризму, але думаю, що його не будуть ліквідовувати. На сьогоднішній день туризм віднесений до великого гуманітарного комітету, тобто його знову переміщують в іншу сферу. Як відомо, в останні роки туристична галузь була впроваджена в сферу економіки на рівні виконавчої влади, а на рівні законодавчої влади відповідними питаннями займався Комітет з питань сім’ї, молодіжної політики, спорту і туризму ВР. Зараз планується створення Міністерства гуманітарної політики з департаментом туризму України та відповідна Комісія гуманітарної політики в парламенті, яку очолить Олександр Ткаченко.

Але як би там не було, в новому скликанні є депутати, яким цікаво розвивати туризм і які щиро зацікавлені в туристичному майбутньому України, а це вже 90% успіху.

Я дуже оптимістично налаштована з приводу долі туризму в цьому парламентському скликанні, але, звичайно, будемо дивитися за результатами.

– Що рекомендуєте новообраним депутатам, які зараз займатимуться питаннями туризму?

– Перша порада – уважно стежити за тим, хто увійде до складу профільного органу у виконавчій владі і контролювати процес їх роботи, оскільки саме від виконавчої влади залежить більшість питань в туризмі.

Хотілося б, щоб новий керівник туризму на рівні виконавчої влади не був байдужим і не обмежувався своїми посадовими обов’язками, адже туризм – це дуже різнобічна тема, і потрібно звертати увагу на все. Бути активними, намагатися розібратися в різних питаннях і постійно вчитися – це порада і для новообраних депутатів, і для тих, хто увійде в профільний департамент в Кабміні.

Я завжди буду рада допомогти новим депутатам, щось підказати або порадити, якщо виникнуть складнощі. Я вже поспілкувалася з ними і провела презентацію, яка містить 20 основних кроків для розвитку туризму, а також передала їм всі розроблені нами законопроекти, які в нашій каденції так і не були винесені на голосування.

– Нагадайте, про які законопроекти йдеться, що є найбільш важливими?

– Я є автором і співавтором 12 законопроектів, пов’язаних з туризмом. У їх числі, крім головного законопроекту "Про туризм", про який вже багато було сказано, і який, я впевнена, буде ухвалений найближчим часом Верховною Радою вже нового скликання, є дуже важливий законопроект про цільове призначення туристичного збору. Гроші від турзбору повинні використовуватися на вдосконалення туристичної інфраструктури, на реалізацію різних туристичних проектів, на промоцію, – це буде мотивуючим фактором для готельєрів, які працюватимуть "по-білому", для туристів, які оплачують цей збір. Але цей законопроект завалили, бо дуже зручно використовувати гроші, зароблені на туризмі, для того, щоб латати якісь бюджетні діри або щоб піаритися в передвиборчий період.

Не хочу говорити, що на розгляд не ставили тільки мої законопроекти – на сесію не було винесено близько трьох тисяч різних законопроектів.

Але, звичайно, не всі мої законопроекти залишилися осторонь. Наприклад, був прийнятий законопроект, який створив нормальні умови для роботи приватних виноробів, – по суті легалізував їх, – що особливо важливо для Закарпаття, наприклад. Потім був прийнятий закон "Про оголошення природних територій Куяльницького лиману Одеської області курортом державного значення". Якби не цей закон, то ми просто втратили б цей курорт в найближчі роки.

– Що, крім названих законопроектів, вдалося реалізувати за ці роки в галузі туризму?

– По-перше, нам вдалося зберегти підкомітет з туризму, який збиралися ліквідувати, і створити потужне туристичне ком’юніті, в якому обговорюються і вирішуються проблемні питання туризму. При підкомітеті я майже відразу створила експертну раду, до якої увійшли представники туристичного бізнесу та громадськості. Після того, як він був створений, ми почали проводити великі парламентські слухання, яких до цього не було 15 років. Під час таких слухань експерти, представники турбізнесу, індустрії гостинності з різних регіонів України виступають з пропозиціями перед парламентом. На підставі цього Комітет складає рекомендації з розвитку туризму всім органам влади. Список рекомендацій, який ми склали тоді, був прийнятий на засіданні Ради, і ми направили їх в усі відповідні відомства і навіть видали окремою книгою. Але виконані вони за весь цей час не більше, ніж на 5%.

Перше завдання, яке ми ставили перед собою, і яке, природно, було в списку рекомендацій – відродження профільного органу у виконавчій владі, оскільки на той момент було ліквідовано Державне агентство з розвитку туризму. І у нас це вийшло – був створений департамент з питань туризму в Міністерстві економрозвитку.

Вкотре хочу підкреслити, що відповідальність за вирішення проблемних питань в туризмі на 70% лежить на плечах виконавчої влади та тільки на 30% залежить від законодавчої. За що відповідає виконавча влада? За розвиток і стабільне функціонування туристичної інфраструктури, зокрема, транспортної. Саме виконавча, а не законодавча влада повинна була розбиратися з недосконалою системою продажу квитків "Укрзалізниці" або обурливим рішенням керівництва цієї компанії підвищити ціни на групове бронювання квитків. Саме виконавча влада повинна була займатися розвитком річкового туризму, який має величезний потенціал в Україні, але при цьому абсолютно не реалізується. Питання категоризації готелів, введення нових стандартів, ліцензування туроператорів... Загалом, в ідеалі виконавчий орган повинен стежити за всіма факторами, які так чи інакше впливають на розвиток внутрішнього або в’їзного туризму, оскільки для держави в першу чергу важливі саме ці види туризму, при цьому до цих пір у нас чомусь розвивався тільки виїзний...

– У 2017 році туристична галузь вперше отримала рядок в бюджеті: понад 30 млн грн. Ви вважаєте це своєю перемогою?

– Звичайно, це наша перемога! Але вийшло все одно не так, як я уявляла, ставши депутатом. Після того, як був створений департамент, можна було закладати в бюджет кошти на промоцію України в світі, проте, як не дивно, департамент не подавав бюджетні заявки.

Ви уявити собі не можете, наскільки складно депутату домогтися виділення бюджету, якщо профільне відомство в Кабміні вдає, що їм ці гроші не потрібні і не подає заявок! Тим більше, що тоді про туризм в Україні не говорили взагалі, мовляв: "Який може бути туризм, коли в країні війна?!"

Легко говорити про розвиток туризму, коли це мейнстрім; коли про це, як, наприклад, зараз, кажуть перші особи держави, але коли ця тема фактично табуйована, говорити і робити щось дуже складно.

Я проаналізувала, скільки коштів виділяється на туризм в країнах, чию економічну ситуацію можна порівняти з українською. Наприклад, в Грузії чи в сусідній Польщі бюджет на туризм складає 10 мільйонів євро. Звичайно, в той час та ще й без будь-якої допомоги департаменту, просити такі суми було безглуздо, тому ми запросили в 10 разів менше.

Але навіть виділення цієї суми нам довелося домагатися колосальними зусиллями – спасибі комітету і його главі, – Артуру Палатному – який сприяв цьому процесу. Я буквально проводила дні і ночі на бюджетному комітеті, щоб у департаменту були гроші на промоцію туристичного потенціалу України.

Я розраховувала, що з кожним роком туристичний бюджет буде тільки зростати, оскільки Кабмін зможе показати результат, і в кінці кінців, ми прийдемо і до суми в 10 мільйонів євро. Уявляєте, яке було моє розчарування, коли з 32 мільйонів гривень (1 млн євро) у 2017 році було освоєно всього 15 (500 тисяч євро)?! А для бюджетного комітету це знак, що і виділяти в наступний раз потрібно вдвічі менше. Тим більше, що і до ефективності використання освоєних коштів було дуже багато питань. Так і сталося – на наступний рік виділили 27,8 мільйона гривень. Але замість того, щоб врахувати попередні помилки, кошти освоювали ще менш ефективно. У 2018 році було витрачено близько семи мільйонів гривень (25% бюджету), тому в 2019 році виділили 17. А в цьому році станом на липень з 17 мільйонів освоїли взагалі 800 тисяч гривень (27 тисяч євро).

– Як змінилася сфера туризму в цілому за останні 5 років?

– Якщо говорити про ті дані статистики, які ми маємо, то хоч турпотоки і збільшуються, цифри як і раніше не на користь внутрішнього і в’їзного туризму. У минулому році в Україні прибуло 14 мільйонів туристів, а з України виїхали відпочивати в інші країни – 30 мільйонів. Українці все більше і більше відпочивають за кордоном, оскільки за доступну ціну можуть отримувати більш якісний сервіс і послуги на закордонних курортах. Для того, щоб українці залишалися відпочивати в своїй країні, ми повинні створити такі ж турпакети і такий же сервіс, який їм пропонує Туреччина чи Греція.

Для цього потрібні інвестори, однак Україна поки не створила комфортні умови для інвестицій в індустрію гостинності. По-перше, для туристичного бізнесу необхідна стабільність, адже будь-який військовий чи політичний конфлікт безпосередньо впливає на турпотік, а ми поки не можемо говорити про стабільність. По-друге, важливою є лояльна податкова політика. Наприклад, в сусідній Польщі набагато вигідніше відкрити готель, ніж у нас, оскільки в Польщі знижений ПДВ для готельного бізнесу – 8%. А у нас – 20%!

В даний час у міжнародному рейтингу інвестиційної привабливості для турбізнесу Україна посідає 124 місце зі 140.

Але ми можемо говорити і про успіхи в туризмі, які при цьому обумовлені в основному зусиллями туристичного бізнесу і громадськості. За останні п’ять років було створено багато потужних туристичних об’єднань, – Асоціація індустрії гостинності, Асоціація медичного туризму і багато інших – завдяки чому вийшло покращити сервіс, реалізувати цілий ряд різних проектів. За ці роки було проведено безліч різноманітних тренінгів, вдалося створити сильні туристичні активи на місцях, які в свою чергу формували спільні туристичні продукти, чого раніше не робилося.

– Нова влада багато говорить зараз про туризм. Зокрема, президент Зеленський недавно запропонував скасувати візи для туристів, які приїжджають в Україну на лікування. Що ви думаєте про візову політику України?

– Я виступаю за те, щоб скасувати візи не тільки для цієї групи туристів, а втілити європейські прозорі норми в’їзду в нашу країну в цілому. Зокрема, зробити безвіз для іноземних громадян, у яких вже відкриті шенгенська, американська або британська візи. Також для громадян країн, де ВВП на душу населення вище, ніж в Україні, краще скасувати візи. Звичайно, тут важливо не перегнути, щоб до нас в країну не приїхали потенційні мігранти або терористи.

Крім того важливо, щоб система електронних віз запрацювала для всіх країн, це допоможе припинити корупцію в консульствах, про факти якої нам досить регулярно повідомляють. Зараз в систему електронних віз включені не всі країни, крім того працює ця система погано. Від туроператорів надходять скарги, що терміни розгляду заявок значно перевищують встановлені, а "гарячої лінії" при цьому нема.

Також я не раз вже говорила про те, щоб іноземцям збільшили термін перебування в Україні до 300 днів, що дозволило б, наприклад, дипломатам або бізнесменам жити в нашій країні, відпочивати і залишати тут гроші.

– Ще одна пропозиція, озвучена Зеленським, – легалізувати гральний бізнес. Як ви до цього ставитеся?

– Я підтримую цю ідею, тільки, звичайно, це не повинна бути легалізація грального бізнесу в підземних переходах, торгових точках, підворіттях, як у нас це було колись. А цивілізована легалізація казино дозволить збільшити туристичний потік в Україну мінімум на 15%. Крім того, я вважаю, що гральний бізнес потрібно легалізувати не на всій території України – повинні бути визначені спеціальні гральні зони. Чому це важливо? У нас диспропорція в розвитку туризму по регіонах, відповідно, в якихось містах відразу кілька п’ятизіркових готелів, а в якихось – жодного. Це означає, що після легалізації грального бізнесу диспропорція буде тільки збільшуватися, тобто в цьому випадку не буде виконуватися державна функція розвитку депресивних регіонів.

– І останнє: яких рішень і результатів ви чекаєте від нової влади в галузі туризму?

– В першу чергу, я чекаю появи якісної державної стратегії щодо розвитку туризму, тому що на сьогоднішній день її немає. Крім того, я чекаю реалізації всіх тих 20 кроків в розвитку туризму, про які я говорила новообраним народним депутатам. Думаю, найближчим часом я опублікую цю презентацію для всіх, кому цікавий туризм. Чекаю, що будуть прийняті ті законопроекти, які ми розробили. Якщо все це буде реалізовано і впроваджено, то туризм розвиватиметься зовсім по-іншому.

Розмовляла: Даша Хоришко
Фото: Володимир Морєв