1 мільйон 270 тисяч різнобарвних тюльпанів 70 сортів одночасно цвітуть у ці дні поблизу села Мотижин, що у 45 кілометрах від центру Києва по Житомирській трасі. Відкриття тюльпанового поля для відвідувачів мало стати своєрідною презентацією найсучаснішого в Україні дендрологічного парку "Добропарк". Але через карантин побачити квіткове диво зараз можуть хіба що представники ЗМІ та особисті знайомі засновників парку – родини Добруцьких. Український підприємець і громадський діяч Ігор Добруцький добре відомий киянам як керівник проєкту Folk Ukraine, організатор різдвяних та великодніх ярмарків у центрі Києва, засновник весняних тюльпанових виставок на Співочому полі, а також ведучий авторської програми про садівництво на телеканалі "Дача". На його люб’язне запрошення Zruchno.Travel серед перших прогулявся яскравими тюльпановими плантаціями практично наодинці з власником. Під час прогулянки пан Ігор розповів про власне захоплення садівництвом, яке втілилося у головний проєкт життя, розкрив його комерційну складову, порахував приблизну вартість одного дня перебування на локації та поділився грандіозними планами розвитку "Добропарку".

– Так, це мій новий проєкт, і він дійсно мав розпочатися з тюльпанів. Як бачите, ми повністю готові до відкриття. Он погляньте, хлопець лежить на газоні – йому приємно і він тішиться, що на природі. Ось вам головна відповідь на те, чому ми це зробили – парк кольору, світла і простору. Хотілося, щоб куди не глянеш, очі впиралися не в будівлі, а в горизонт або в красиві рослини. Це основна мета проєкту. Як флорист формує букет, так і ми створюватимемо гармонійну композицію, де будуть квіти, дерева, кущі, багато різних івентів та атракцій. Це буде храм для душі, для спокою, для відпочинку.

– А що тут було два роки тому, до початку реалізації проєкту?

– В основі це все луга, поля, декілька озер. Загальна площа – як 400 футбольних полів (приблизно 285 га, – ред.). Були якісь мисливські та риболовецькі господарства, а також дуже багато селянських паїв під ОСГ. Це нас влаштовувало, бо не треба змінювати цільове призначення, оскільки основна наша спеціалізація – вирощування і реалізація посадкового матеріалу.

– Чим привабило саме це місце?

– Ви знаєте, було багато кращих місць. Років 8-10 шукав землю з тих пір, як провів першу виставку тюльпанів на Співочому полі. Ходив до голів районів, областей, з тим щоби взяти в оренду землю під парк громадського призначення. Ці митарства нічим не завершилися, окрім розчарування, оскільки обіцянок було багато, але ніхто не хотів пальцем поворухнути, щоб допомогти. Тому вирішив шукати сам. Багато місць навколо Києва бачив навіть красивіших, але... Розумієте, коли візьмеш готовий ліс чи парк і трішки його причепуриш – це добре, але щось не те. А от коли береш чисте поле і перетворюєш його на щось прекрасніше, це і для тебе професійно краще. Ми тут тисячі кубів землі навезли, щоб створити рельєф для саду трав. Так і відроджуємо забуту українську традицію – брати пусту землю і на голому місці робити парки.

– Що надихнуло на створення такого масштабного дендропарку? Та сама забута українська аристократична традиція паркобудівництва?

– Я бачив багато парків в Україні та світі, всі вони в мене залишаються в голові як інформаційний код. Я все життя вирощував квіти і мріяв зробити власний парк. Те, що навколо – це лише початок, далеко не все, про що я мрію. В нашій країні важко знайти фінансування. Працювати з інвесторами ризиковано, бо потім можна довго ділити долі та боротися за збереження ідеології, яка закладалася спочатку. Тому я ризикую сам. Я знаю одне: якщо ми зробимо добре – люди до нас прийдуть. Якщо прийдуть люди – операційного прибутку нам вистачить на зарплати та утримання, воно буде прибутковим. А більше коштів, гадаю, і не потрібно.

– Скільки вже вклали на цей час?

– Ще зарано говорити. Коли дороблю цей об’єкт, тоді буде зрозуміло, скільки потягне той бюджет. Маю надію, що незабаром стане легше отримувати кредитні ресурси у банках і можна буде швидше вийти на самоокупність.

– У чому ж комерційна складова проєкту? На чому плануєте заробляти?

– Тут буде дуже багато цікавого для відвідувачів. Маю великий досвід проведення івентів, які збирають мільйони людей...

– Так, у Києві вас знають насамперед як організатора наймасштабніших ярмарків та свят у центрі міста...

– Оцей досвід мені і надає впевненості. Відчуваю, що тут можу зробити набагато більше. Тому не боюся за комерційну складову. Хіба що дуже зле буде Україні, але якщо про це думати, то краще й не починати.

– Тоді давайте пройдемося по всіх складових та етапності. Почали з тюльпанів. А що далі?

– Зараз робимо презентацію кращих сортів тюльпанів, які ми відібрали: посухостійкі, морозостійкі та витривалі до вітру. Їхні цибулини продаватимемо на нашому ринку, з осені почнемо виконувати замовлення. Далі будемо розвивати сад петуній та бегоній. Бачите, оті об’єкти всі будуть з квітів. Цей проєкт буде тривалим – 6 місяців буде людям цікаво прийти. Наступним буде "Лавандовий рай". За рестораном у нас 8 га лавандового поля – гарна локація для фотосесій. Наприкінці року буде "Зима за містом" – фестиваль ілюмінацій і головна обласна ялинка Київщини, адже не завжди область хоче їхати до Києва, де постійно тиснява, хоче щось мати своє.

– А на Софії ви залишаєтесь?

– А як же, останніми роками ми стабільно входимо до п’ятірки кращих ялинок Європи. Хочемо цього року нарешті отримати перше місце.

– Конкуренції між ялинками не побоюєтесь?

– Ні, адже Софія з Контрактовою теж не конфліктували. Ми щороку робили їх різними, в іншому стилі, тому не було ніякого протиріччя.

– Що у вас буде крім квітів?

– Ця будівля в англійському стилі – дитячий ресторан, де подаватимуть різні млинці. До зони фудкорту запросимо 15-20 ресторанних проектів, з якими вже давно добре співпрацюємо. За тим пагорбом – кемпінг-містечко, понад 30 комфортабельних будиночків для заміського відпочинку. За річечкою буде наметове містечко та недорогі дерев’яні будиночки, де одночасно зможуть ночувати тисячі людей. Бо на тих пагорбах хочемо влаштовувати різні музичні фестивалі, які можуть збирати стотисячні аудиторії, і ми не будемо нікому тут заважати гучною музикою. В тій частині, за сакурами, є фантастиче озеро і 9 га буде віддано під красивий парк динозаврів. Такі великі конструкції, заввишки до 15 метрів, в натуральну величину, які зможуть витримувати будь-які погодні умови. Вони будуть динамічними: і в озері купатимуться, і літатимуть над озером. Це вже програма наступного року.

– Тюльпани наступного року теж будуть? Бо може так статися, що нинішнє тюльпанове поле через карантин мало хто встигне побачити.

– Те, що ви бачите зараз – це лише 10-15% від того, що заплановано на майбутнє. Наступного року тюльпани будуть закінчуватися он там, за березами та соснами. Вся ця територія буде під тюльпанами. У гектарах не скажу, але моя мрія – десь 7-8 мільйонів тюльпанів висадити.

– Буде рекорд України, бо зараз у Кропивницькому близько 3 мільйонів.

– Мене рекорди найменше цікавлять. Мене хвилює, щоб це було красиво, професійно. Зараз треба до кінця засіяти газони, щоб людям приємно було ходити по траві. Он там висаджуємо більше тисячі спірей. А тут буде фантастичний купол з квітів висотою 7 метрів, вже за два тижні стоятиме, до 4 тисяч рослин його заплетуть. Всередині буде лаунж-зона з фортепіано, люди дивитимуться на озеро Моне з виставкою лілій. Вже з’явився дубовий гай, є березовий гай, сад ірісів, піонів. Багато чого плануємо,і воно все буде динамічно змінюватися. Зараз багато хто до мене звертається з питаннями, чи можна чимось допомогти, якусь ідею свою реалізувати. Ми відкриті!

– Якою буде цінова політика?

– Вхід платний – 50 гривень. Для дітей, пенсіонерів та учасників АТО безкоштовно.

– Скільки приблизно грошей за день перебування має розраховувати витратити тут родина з трьох осіб?

– Давайте рахувати. Квитки – 100 грн. Поїсти – ще 250-300 грн. Потім атракціони, сувеніри. Загалом від 500 до 700 на родину – це поріг бюджету на день. Маємо попередню угоду з двома автопарками, які возитимуть сюди людей від метро "Житомирська" та "Святошин". Квиток коштуватиме 8 гривень.

– Зараз важко щось прогнозувати, але коли ви сподіваєтесь, що парк запрацює повноцінно на прийом гостей?

– Десь всередині літа. Знаєте, після цього карантину людям треба буде на природу. А тут зараз пара дощів, і як зазеленіє все, і стільки диких трав: полин, якісь волошки. Така краса! Тюльпанів вже не буде, але зацвіте петунія! Офіційного відкриття цього року вже не плануємо. Хіба що за пару років, коли зможемо вже сказати, що все, ми це зробили, це справді добрий парк.

– Напевно так і буде, оскільки він так і називається...

– Назва походить від прізвища Добруцький, тому це моя особиста відповідальність. Головне, що парк – це не той продукт, який швидко псується. Це довготривала історія. В мене є три сини. Рано чи пізно вони долучаться, коли я закладу тут фундамент, доглядатимуть. Думками ми вже всією родиною тут. Зараз буваю тут щодня. Знаєте, яка моя улюблена робота? Поливати! Якщо приїдете і побачите когось із шлангом в руках, значить це я. Звертайтесь – розповім вам про свої плани та мрії.

Спілкувався: Андрій Тичина

Вас також може зацікавити:
- Тюльпановий рай: 7 дивовижних місць, де ось-ось розквітнуть тюльпани
- Очей зачарування: 8 неймовірних осінніх парків України
- Водоспади, скелі, полонини: найкрасивіші гірські нацпарки України

Партнерська програма Zruchno.Travel для просування готелів, турів в Інтернеті