Безцінна знахідка для фотографів – занедбані місця, де ще вчора панував чоловік, а сьогодні природа бере своє і перетворює житлові будівлі, заводи і цілі міста в мальовничі руїни. По безлюдних алеях колись доглянутого парку гуляє вітер, фонтани давно перетворилися в мовчазні камені, а крізь асфальт пробиваються молоді деревця. Облуплені радянські скульптури нагадують лісових духів, а напівзруйновані дитячі майданчики – декорації голлівудського фільму про привидів. Красиве і сумне видовище... І сумне воно тому, що мова не про Прип’ять, як можна було б подумати, а про славнозвісний Слов’янський курорт. Найстаріший український курорт, який приймав на лікування до 13 тисяч чоловік щорічно і з 2011 року має статус курорту державного значення. Таким статусом, до речі, можуть похвалитися лише сім територій в Україні: Миргород, Бердянськ, Саки, Скадовськ, Хмільник, Куяльник та Слов’янськ. Але почесний статус – це все, чим сьогодні може похвалитися Славкурорт. Останній санаторій, який ще продовжував приймати гостей, в цьому році так і не відкрився.

Славна історія Слов’янського курорту

Курортна історія Слов’янська налічує майже двісті років. Таку долю для Слов’янська визначили розташовані тут солоні озера, про цілющі властивості яких, згідно з повір’ями, було відомо ще в XVI столітті. З 1827 року мулові грязі солоних озер Ріпне (Рапне) і Сліпне стали активно використовувати лікарі в медичних цілях, а в кінці XIX століття тут була побудована перша грязелікарня і слава про курорт рознеслася по світу. У 1907 році за свої лікувальні властивості слов’янська грязь отримала велику золоту медаль на міжнародній виставці в Бельгії і була названа найкращою в Європі.

В середині XX століття тут були побудовані три санаторії і "Слов’янський курорт" став всесоюзною оздоровницею. Різнопрофільні санаторії "Слов’янський", "Ювілейний" і "Донбас" приймали на лікування хворих з травмами хребта і спинного мозку, органів опори і руху; пацієнтів з хворобами кістково-м’язової, нервової, сечостатевої систем, шкіри.

Як розповів Zruchno.Travel Олексій Яковленко – до 2015 року головлікар одного з санаторіїв "Славкурорт", а сьогодні – місцевий депутат і керівник проекту нової медичної клініки AVIS, слов’янський комплекс санаторіїв просто необхідний українцям, оскільки тільки тут можуть бути надані кваліфіковані послуги з оздоровлення та лікуванню людей з інвалідністю з травмами хребта і спинного мозку.

"Санаторій "Слов’янський" на сьогоднішній день є єдиним санаторієм в Україні, де можуть приймати людей з порушеннями опорно-рухового апарату. Таких санаторіїв в нашій країні було всього два – один з них – в Криму, в місті Саки, який з відомих причин в даний час недоступний з 2014 року, а тепер закритий і наш санаторій", – зазначив Яковленко.

Відзначимо, що в нашій країні близько 1 млн 200 тисяч чоловік мають потребу у відновленні лікування за цим профілем. Більше 5% українців мають інвалідність, 2% дітей мають обмежені фізичні можливості.

За словами Яковленко, оздоровчий курорт був розрахований на 1132 місця, з яких на санаторій "Ювілейний", найсучасніший з усього комплексу, доводилося 460 місць, "Донбас" – 366, і "Слов’янський" – 306. У санаторному комплексі працювало близько тисячі співробітників .

Як місто-курорт перетворилося в "курорт-привид"

2014-й рік розділив життя Слов’янська на "до" та "після". 12 квітня 2014 року група озброєних людей під керівництвом Ігоря Стрєлкова перетнула українсько-російський кордон і увійшла в місто Слов’янськ. Частина об’єктів постраждала від артобстрілів – найсильніших утрат було завдано санаторію "Ювілейному". Корпуси зруйновані, зі стін і стель сиплеться штукатурка, вітражні вікна вибиті, даху, системи каналізації, опалення – пошкоджені, а новітня санаторна діагностична лабораторія повністю згоріла від попадання снаряда.

Три роки і три місяці в двох з трьох санаторіїв базувалися українські військові.

Після окупації на курорті працював тільки один санаторій – "Слов’янський", але в 2020 році не дався і він.

З 2014 року курортно-реабілітаційний центр "Слов’янський курорт" обріс боргами, які склали понад 50 мільйонів гривень. З них 27 мільйонів – борги за комунальні послуги, 3,3 мільйона підприємство заборгувало працівникам. І в 2020 році на дверях санаторію "Слов’янський" з’явилася табличка: "Санаторій не працює до квітня 2020 року", потім її змінив напис "Карантин".

Місцеві жителі звинувачують у всіх бідах курорту фактичного власника санаторіїв. В ході приватизації 1990-х власником курортного комплексу стало приватне акціонерне товариство "Укрпрофоздоровниця", що входить в структуру Федерації профспілок України.

"Через незграбну управлінську політику, санаторій буквально утопили в боргах – сьогодні він відключений від газо-, електро- і водопостачання і не функціонує. Зараз "Укрпрофоздоровниця" не має ні коштів, ні, наскільки я розумію, бажання відновлювати роботу санаторіїв, але при цьому і не передає його місту чи області в управління. На мій погляд, існує два шляхи вирішення: або "Укрпрофоздоровниця" передає санаторії на баланс області чи ж продає їх – інвестори знайдуться", – пояснив Яковленко.

Чи є майбутнє у "Славкурорт"

Дійсно, передати "Славкурорт" у власність міста або області здавалося б найкращим виходом з ситуації, що склалася, проте все не так просто – юридичних механізмів такої передачі немає. Крім того область просто не потягне відновлення санаторіїв з багатомільйонними боргами.

"Щодо питання передачі "Славкурорту" проходить дуже багато переговорів. Ми вважаємо, що в рішенні цього питання має приймати рішення держава, органи місцевої влади та керівництво "Укрпрофоздоровниці". Ми послідовно працюємо над цим питанням. Є рішення з приводу можливої ​​передачі санаторіїв в комунальну власність – ми готові це зробити, щоб зберегти санаторії і погасити ту заборгованість, яка є. Але ми чекаємо політичного рішення від держави", – зазначив в коментарі" UA: Донбас "Дмитро Довганенко – начальник управління майнових питань ПрАТ" Укрпрофоздоровниця ".

Саме до керівництва країни з проханням допомогти у вирішенні важливої ​​не тільки для Слов’янська, а й для всієї держави проблеми звертаються місцеві жителі, а також пацієнти санаторіїв "Слов’янського курорту". Мітинги, страйки і акції протесту, присвячені наболілого питання, проходять в Слов’янську практично щомісяця – під час останньої такої акції учасники через ЗМІ звернулися до президента Володимиру Зеленському із закликом зберегти Слов’янський курорт.

Олексій Яковленко підкреслює, вжити заходів потрібно негайно, інакше ми ризикуємо назавжди втратити Слов’янський курорт – перлину медичного туризму в Україні.

"Прекрасний парк Слов’янського курорту вже перетворився в ліс – тут водяться білки, зайці, ні-ні – та й вовки з’являються... Але навіть не це є основною проблемою – ми втрачаємо безцінних фахівців! Тільки тутешні медики, медсестри, обслуговуючий персонал знали, як працювати з інвалідів-спинальників. Залишається тільки сподіватися, що відновлюючи санаторії, ми зможемо відновити і кадровий склад", – зазначив Яковленко.

А майбутнє? Майбутнє у "Славкурорту" безумовно є. Це курорт з унікальними ресурсами і багаторічним досвідом успішної роботи. Слов’янськ – давно не фронтова зона, і місто може і повинен працювати над відновленням іміджу спокійного, курортного місця. І для цього йому потрібно лише потрапити в поле зору української влади, яким точно під силу повернути колишню славу найстаршому і найважливішому для країни курорту.

Автор: Даша Хорішко

Фото: Володимир Морєв 

Стати партнером найбільшого туристичного маркетплейсу України Zruchno.Travel

Дивитись актуальні тури Україною