52 вікенди: 7 ідей для подорожі на вихідні 23-24 січня

19 січня 0:00

Очікувана січнева відлига після хрещенських морозів багатьох напевно покличе у мандри, тим більше, що посилений карантин залишає багато варіантів для зимового відпочинку. Тож цього разу пропонуємо придивитися до гірськолижних курортів Буковини, потестити оновлені маршрути Сколівських Бескидів, пошукати старовинні панські маєтки або відчути колорит українського села поблизу Києва. Відпочивайте на свіжому повітрі та не забувайте про заходи безпеки!

Київщина: у пошуках графських маєтків

Нескладний квест у пошуках цікавих садибможна влаштувати недалеко від столиці, особливо якщо полюбляєте архітектурне різноманіття. Для того, щоб знайти старі маєтки Київщини кінця ХІХ – початку ХХ століть не треба їхати надто далеко. Вони знаходяться в цілком доступних містечках та селищах, дістатись до яких можна і громадським транспортом. Зокрема, в Ірпіні варто побачити дачу Чоколова, яка належала дріжджовому фабриканту. Свого часу її перетворили на Будинок творчості Спілки письменників України і відтоді в ній працювали та відпочивали такі літературні легенди, як Довженко, Тичина, Стельмах, Бажан. Дача, побудована в стилі неомодерну, гарно збереглась і нагадує казковий будиночок. Неподалік відвідайте і заміський маєток графині Уварової в селищі Ворзель. Вишукана архітектурна споруда з романтичною вежею сьогодні слугує домом Музею історії та культури “Уваровський дім”. Навіть зачинена на карантин, вона сподобається туристам зовнішнім виглядом.

Дорогою на Житомир, у селі Копилів, знайдете старовинний двоповерховий будинок фон Мекка в стилі “дачний модерн”. Попри занедбаний стан, все ще можна помилуватися мансардою і невеликою терасою, геометричним орнаментом, що прикрашає споруду, та вежками. Недалеко від Фастова заїдьте у Томашівку, щоб побачити маєток поміщиків Хоєцьких. Там є скульптури левів, страусів, храми та каплиці, масивні стіни й башти, фрески з біблійськими мотивами. На території маєтку нині знаходиться Ризоположенський чоловічий монастир.

Фото: wikipedia.org

Житомирщина: шашлики на гранітному кар’єрі

Після Водохреща синоптики прогнозують спад морозів та подекуди плюсову температуру. Тож чому б не влаштовувати невеликий сімейний пікнік за містом та вибратись на шашлики? Оригінальне місце для цього знайдете на Житомирщині. Гранітні кар’єри неподалік Коростишева більше притягують відпочивальників влітку, але і зимою тамтешні скелясті береги із сосновими лісами не залишать байдужими.

Тихе усамітнене місце з ароматами хвої та зручним майданчиком для пікніка знайдете на кар’єрі “Високий Камінь”, ближче до села Новогородецьке. В тому районі є два коростишівських кар’єри: один, що працює і не підходить для спокійного відпочинку, а другий – затоплений і дуже гарний. Саме його і треба знайти. Недалеко можна проїхатись побачити Святодухівський чоловічий монастир. Також гарний кар’єр вартий уваги є біля стін Гранітного заводу. Він вражає своїми розмірами. Після шашликів можна відвідати і Коростишівський парк, закладений в середині ХІХ століття графом Густавом Олізаром. До наших днів зберігся один з флігелів графського маєтку.

Фото: Юлія Карась

Переяслав-Хмельницький: етнографічна експедиція містом музеїв

Скромна поїздка на вихідні до провінційного містечка може перетворитися на справжню етнографічну експедицію, якщо це Переяслав-Хмельницький. Розташований на відстані лише трохи більше години від Києва (якщо їхати на авто), він цікавий своїми чисельними музеями, перлиною серед яких є Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Найвідоміша і найбільш відвідувана пам’ятка міста достовірно відтворює українське село кінця XIX століття. Там, на 30 гектарах, знаходиться більше ста об’єктів народної архітектури.

У період локдауну скансен продовжує приймати відвідувачів, але з обмеженнями та карантинними заходами. Національний історико-етнографічний заповідник “Переяслав”, частиною якого є музей, через свої території просто неба потрапив до переліку тих, кому дозволили працювати. Для прогулянок охочим надаватимуть аудіогіди. Вони замість екскурсоводів розкажуть історію сільського життя пращурів, їхній побут та звичаї. Окремо відвідайте Переяславський колегіум, який свого часу став одним з перших вишів Лівобережної України. В ньому деякий час викладав Григорій Сковорода. А позаду площі Богдана Хмельницького можна пройтись зимовими алеями парку Тараса Шевченка.

Фото: Антон Петрусь

Полтава: цифрові маршрути старих вулиць

Незадовго до зимових свят батьківщина Гоголя та Котляревського інноваційно оновилася та стала доступнішою для мандрівників. Зокрема, на вулицях Полтави з’явились сенсорні кіоски з туристичною інформацією, які цілодобово надають доступ до корисних даних про різні об’єкти та інфраструктуру міста. В кілька рухів пальцем можна дізнатись про готелі та заклади харчування, переглянути мапу з пам’ятками архітектури, анонси подій, концертів, вистав. І хоча через тимчасовий локдаун багато закладів ще зачинені, все ж мультимедійний пристрій допоможе провести час в місті цікаво. З його допомогою промалюєте власний прогулянковий маршрут, а в ресторанах, які порадить система, все ще можна замовити страви на виніс та скуштувати традиційну полтавську смакоту. Інформаційні кіоски знайдите біля Краєзнавчого музею, музучилища, театру, Центру надання адмінпослуг.

Гуляючи Полтавою та насолоджуючись її архітектурою кінця ХІХ століття, знайдіть час відвідати Музей історії Полтавської битви. Через свій статус історико-культурного заповідника він працює в період локдауну. Щоправда, музейні зали зачинені, але територією музейного містечка водять екскурсії. Записуватись на них варто завчасно. А матимете зайву хвилину – проїдьтесь до Опішнянського музею-заповідника українського гончарства. Він також працює. Дістанетесь його менше ніж за годину, а цікаво прогулятись територією допоможе ще один сенсорний інформаційний кіоск, який встановили поблизу. Загалом таких цифрових новинок на Полтавщині з’явилось у 8 населених пунктах.

Фото: medium.com/@molotkovaantonina

Тернопільщина: сяйво підземних пейзажів

Тернопільські печери – місце, де як можна відчути себе максимально усамітненим. Втекти від цивілізації, спустившись до підземних лабіринтів, і насолодитись красою різноманітних кристалів та сталактитів можна під час індивідуальних турів у печеру “Оптимістична”. Вхід до її підземель знаходиться біля села Королівка. Це найдовша у світі гіпсова печера, протяжністю в 260 кілометрів, чиї ходи навіть не до кінця ще відкриті. Гуляючи нею, втрачаєш лік часу, адже маршрути складають до 4 годин, хоча для новачків є і менші. Досвідчений спелеолог проведе до найцікавіших печерних локацій. Окрім кристалів, можна побачити підземні озера, джерела, величезні зали, випроставшись в повний зріст. Опікується “Оптимістичною” спелеоклуб “Циклоп”, тож щодо екскурсій звертатись треба до його команди. Зазначимо, що крім індивідуальних турів, там формують і невеликі групові.

“Оптимістична” – не єдина печера Тернопільщини. Заплутані та малопрохідні “Млинки” та “Угринь” є улюбленцями справжніх дигерів, а от новачкам легше гуляти печерою “Вертеба”. В ній до того ж є Музей трипільської культури, де зможете полежати на справжній трипільській лежанці. Непідготовленим туристам краще скористатись супроводом досвідчених спелеологів. За допомогою в організації мандрівки печерами можна звернутись до спелеоклубу “Кристал”, що в Чорткові. До речі, місто Чортків саме по собі гарне та цікаве, тож радимо приділити час для знайомства з ним.

Фото: advisor.travel

Львівщина: зимова прогулянка сколівськими екостежками

Провести день-другий на свіжому повітрі, насолоджуючись красою зимової природи, можна в Національному природному парку “Сколівські Бескиди”. Минулого року в рамках ініціативи “Мандруй Україною” його визнали туристичним магнітом Львівщини і він став інформаційно відкритішим для туристів. На його території впорядкували мережу туристичних шляхів для активного відпочинку і для кожного маршруту розробили індивідуальні QR-коди, встановили початкові, проміжні та кінцеві інформаційні стенди та провели маркування. Тож тепер, щоб безпечно гуляти парком і не блукати, достатньо мати мобільний телефон, який, наприклад, після сканування QR-коду на інфостенді, покаже довжину та складність шляху і GPS-трек руху. Тож обирайте маршрут до смаку і рушайте!

Недалеко від Сколе, де, до речі, розташований візит-центр нацпарку, можна проїхатись до Тустані. Там знаходиться однойменний історико-культурний заповідник – середньовічна наскельна фортеця ІХ–ХVІ століть, яка свого часу слугувала митницею. Навіть під час локдауну територія заповідника залишається доступною для відвідування.

Фото: zik.ua

Мигове: засніжені схили Буковинських Карпат

Нарешті й у Миговому дочекалися снігу, через нестачу якого місцевий гірськолижний курорт довго не відкривав свої траси для відвідувачів. Буковинський курорт – гарна альтернатива переповненому, галасливому і надто дорогому “Буковелю”, де відпочивальники почали з’являтись ще у грудні, з відкриттям зимову сезону. Звісно, він поступається масштабами прикарпатським конкурентам, але має свого шанувальника. Там можна добре поганяти на засніжених трасах з перепадами майже в 250 метрів.

Для екстремалів є два, більш ніж кілометрові, спуски з гори Мала Кічера. Для початківців – окрема траса. Добиратися сюди з Києва ближче, та й ціни на катання в Миговому нижчі, ніж у “Буковелі”. Після виснажливого катання на лижах та борді, можна проїхатись на “ватрушці” та повеселитися із дитячим запалом. Тюбінгова траса в Мигово має довжину 250 метрів, тож встигнете насолодитися спуском. А в туристичному комплексі “Мигове 12 місяців” можна винайняти котедж для відпочинку, погрітися біля каміна та насолодитись зимою в теплі.