Головна експертка проєкту Асоціації індустрії гостинності України та Українського культурного фонду Анна Романова проаналізувала культурний потенціал Приазов’я та виявила велику невідповідність між кількістю реальних культурних магнітів регіону, які можуть привабити туристів, та тими об’єктами, що офіційно занесені до реєстрів культурної спадщини. В інтерв’ю Zruchno.Travel Романова розповіла, чому настільки важливо, щоб культурний об’єкт був представлений у держреєстрі пам’яток та чи є перспективи для розвитку культурного туризму Приазов’я. 

 – Навіщо потрібно офіційно реєструвати культурну пам’ятку?

 – По-перше, щоб захистити об’єкт від знищення. Об’єкт підпадає під захист та з боку держави. Завдяки цьому офіційно встановлюються зони охорони пам’ятки, об’єкт охороняється від забудови та фізичного знищення. Адже якщо культурний "магніт" навіть не стоїть ні в кого на балансі, за умови пошкодження, викрадення чи знищення – ніхто не понесе покарання.

Сумний приклад із садибою барона Філібера у Мелітополі (саме того історичного персонажа, який завіз перші саджанці черешні у Мелітополь) – колоритна історична будівля XIX ст., оточена черешневими садами, через те, що не внесена у жодний пам’яткоохоронний реєстр, зараз майже знищена вандалами. Хоча там можна було би створити чудовий магніт – Музей Черешні.

(Сучасний вигляд історичної садиби легендарного барона Філібера у Мелітополі)

По-друге, щоб дати поштовх державній підтримці промоції цього об’єкту. Бюджетування процесів з боку держави має свої особливості, якщо об’єкт офіційно не включено до Реєстру пам’яток, дуже важко знайти кошти (чи то бюджетні, чи то донорські) на його реставрацію.

Ну і нарешті, це перша сходинка до занесення пам’ятки у Всесвітні бази культурної спадщини. Найвідомішим таким реєстром – є список об’єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Реєстрація у цьому списку ставить об’єкт під захист міжнародних установ та організацій, а також дає всесвітнє визнання і популярність.

 – Ви зараз в рамках проєкту аналізуєте потенціал культурного туризму Приазов’я, яких перших висновків дійшли? 

Спочатку ми визначили шляхом опитування експертів, фокус-груп та пошукових запитів і відгуків в Інтернеті так звані потенційні туристичні магніти Приазов’я. Потім ми  визначили співвідношення виявлених потенційних культурних магнітів до офіційно зареєстрованих та охороняємих державою пам’яток. 

Генічеський район та Арабатська Стрілка, а також м. Маріуполь офіційно не мають жодної пам’ятки нерухомої культурної спадщини будь-то національного, будь-то місцевого значення.

Проте, аналіз інтернет-джерел (пошукових запитів та відгуків відвідувачів), опитування експертів та польові експертні дослідження свідчать, що об’єктів, які би можна було занести до офіційних реєстрів, присвоїти паспорт пам’яткоохоронного об’єкту та поставити під контроль державних органів, набагато більше, аніж офіційно зареєстрованих.

 – А яка ситуація по областях, що входять у Приазовський регіон?

За аналізом офіційних даних Міністерства культури та інформаційної політики, станом на 2020 лише 1% потенційних культурних пам’яток Херсонщини та Донеччини внесено до державних реєстрів пам’яток місцевого та національного значення (орієнтовно 30% з цих незареєстрованих об’єктів посідають культурні магніти Приазов’я).

У Запорізькій області всього 4% пам’яток серед усіх потенційних внесені до державних реєстрів (більше 50% з цих незареєстрованих об’єктів посідають культурні магніти Приазов’я).

Якщо порівняти ці цифри із загальноукраїнськими, то ситуація гірша, ніж в цілому по Україні. Адже загальнодержавний показник співвідношення кількості зареєстрованих пам’яток до загальної кількості по Україні становить 10%.

 – А які ж тоді пам’ятки внесені у Реєстр?

Яскравий приклад: відомий всім археологам скіфський царський Бердянський курган не значиться у реєстрі пам’яток, ані місцевого, ані державного значення. Натомість у реєстрі купа пам’яток, таких як "бюст герою соціалістичної праці", хоч вони і становлять сумнівну культурну та туристичну цінність, але їх внесли як елемент ще тодішньої комуністичної пропаганди.

(Золото Бердянського кургану в експозиції Музею історичних коштовностей України (Київ)

 – Який регіон Приазов’я, з Вашої точки зору,  володіє найбільшим потенціалом розвитку саме культурного туризму?

Взагалі все Приазов’я – це великий культурно-туристичний магніт. Тут і кургани часів піраміди Хеопса, і скіфські царські поховання, і козацька вольниця, і територія життя понад 100 різних етносів. А чого вартує культова Кам’яна Могила, до якої приїжджають медитувати тібетські лами! Тут зібрані унікальні традиції, тут Приазовська кухня – як мікс рибної із мультикультурними традиціями, садові традиції вирощування черешні, традиції частування караїмів, які внесені до попереднього переліку елементів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Але якщо дослідити співвідношення загальної кількості пам’яток (як зареєстрованих, так і не зареєстрованих) до кількості мешканців, то виявиться, що найбільшим потенціалом культурних об’єктів серед областей Приазов’я володіє Запорізька та Херсонська області.

Впевнена, якщо вже зараз почати роботу з охорони та відновлення культурних туристичних магнітів Приазов’я, включення їх до реєстрів та туристичних маршрутів – Україна отримає новий цікавий напрямок!

Дослідження стану культурного туризму Приазов’я відбувається в рамках проєкту "Культурний туризм Приазов’я: стан, виклики, стратегії" та реалізується Асоціацією Індустрії Гостинності України за підтримки Українського Культурного Фонду.  

#AртZOV #колоритне 

Вас також може зацікавити:

- Анна Романова: "Приазов’я сидить на археологічних скарбах"

- Андрій Тичина: "Культурний туризм створить нові приводи подорожувати колоритним Приазов’ям"

- АртZOV: дослідження культурного туризму Приазов’я