За основу було взято п’ять основних місць Приазов’я, які щороку відвідують влітку мільйони туристів, але не всі з них здогадуються про культурний потенціал регіону: Бердянськ, Генічеськ, Кирилівка, Маріуполь, Мелітополь. Серед усіх територій Маріуполь посів перше місце (3,9 балів), далі з однаковим результатом йдуть Бердянськ і Мелітополь (2,6 балів), Генічеськ і Арабатська Стрілка (2,4 бали), Кирилівка (1,6 бали).

У цілому, культурно-туристичний рівень розвитку Приазов’я на даному етапі отримав 2,64 бали (за 5-бальною шкалою).

«Це означає, що Приазов’ю – як регіону з багатою історико-культурною спадщиною та колоритними кухнею, традиціями, міфами і легендами – ще є куди рости і розвивати туристичний потенціал. Необхідно дати промоцію культурним скарбам регіону, створити цікаві маршрути, налагодити сервіс, навчити гідів, створити туристично-інформаційні центри, де турист може придбати екскурсію та отримати інформацію про родзинки регіону» – так пояснила низький бал головна експертка проєкту Анна Романова.

Головними потенційними магнітами матеріальної культурної спадщини Приазов’я були визначені заповідник Кам’яна Могила під Мелітополем (український «Стоунхендж»), Генічеський залізний міст, спроектований австро-німецькими архітекторами, музеї Приазов’я, які містять унікальні артефакти – від скіфського золота до картин відомих художників (Айвазовського, Врубеля, Бурлюка, Куїнджі, Реріха, Сєрова, тощо) .

Цікавими для туристів магнітами нематеріальної культурної спадщини експерти зазначили автентичну Приазовську кухню, караїмський пиріжок ет-аяклак, традиції вирощування черешні у Мелітополі, грецькі традиції та поселення, німецьку культурну спадщину.

А ось потужними подієвими магнітами стали фестивалі «Джаз Коктебель», «ГОГОЛЬFEST», фестиваль електронної музики та кайтингу Wave.Spot, фестиваль сучасного мистецтва Biruchiy Art, фестиваль черешні у Мелітополі «Черешнево» та потенційний широкомасштабний фестиваль Приазовської кухні.

Експертами було визначено сильні сторони Приазов’я, а саме наявність магнітів матеріальної та нематеріальної культурної спадщини. Разом з тим, вони звернули увагу на слабкі сторони, які заважають розвитку туризму в регіоні: цілепокладання (у стратегічних та програмних документах необхідно визначити культурний туризм як один з пріоритетів розвитку громад), сервіс (необхідно впроваджувати стандарти якості обслуговування у готелях, туристичних базах, ресторанах, транспорті та інших туристичних об’єктах).

Також фахівці проєкту рекомендували якнайшвидше підвищити інституційну спроможність у туристичній сфері (створити відповідну сильну громадську організацію та відкрити мережу туристично-інформаційних центрів) та посилити туристичний супровід (збільшувати кількість гідів).

Фото: Анна Романова

Крім цього, головна експертка дослідження Анна Романова надала свої рекомендації для розвитку культурного туризму Приазов’я:

- занести культурні об’єкти до Реєстру пам’яток матеріальної спадщини;

- відновити пам’ятки за рахунок коштів державного і місцевого бюджетів, меценатів, міжнародних донорських організацій, діаспори;

- створити цікаві культурно-туристичні маршрути;

- популяризувати німецькі, грецькі, єврейські культурно-пізнавальні маршрути серед діаспори;

- розвивати Приазовську самобутню кухню: створити «Книгу рецептів», фестиваль, підтримувати самобутні заклади харчування;

- запровадити «Школу Гідів», підготовити як мінімум 50 гідів Приазов’ям;

- відкрити мережу туристично-інформаційних центрів;

- працювати з кіностудіями, запрошувати на зйомки фільмів.

«Приазов’я має розвиватися не лише як територія пляжного туризму, а як дуже цікавий регіон з точки зору культурного туризму. Цікава архітектура, колоритна кухня, етнічне різноманіття, скіфські кургани, Кам’яна Могила, безліч музеїв та запальні фестивалі – на основі всього цього можна створити туристичні продукти, які будуть приваблювати туристів цілий рік, а не лише влітку, коли море тепле і нема медуз», – зазначила Анна Романова.

*

Індекс було визначено за допомогою складної методології, яка включає аналіз багатьох джерел, у тому числі інтернет-джерел (Google-запитів, моніторингу TripAdvisor  та Booking.com), глибинні інтерв’ю з експертами та опитування потенційних туристів.

У кожному з приазовських міст оцінювалися три види культурних магнітів: магніти матеріальної культурної спадщини (архітектура, знакові місця, музеї, галереї, тощо); магніти нематеріальної культурної спадщини (кухня, традиції, обряди, звичаї, ремесла) та фестивально-подієві магніти.

Кожен з магнітів оцінювався за десятьма індикаторами, розподіленими на дві великі групи: інституційна спроможність та туристична привабливість.