Запорізький край, мабуть, у кожного асоціюється з бурхливим Дніпром і його порогами, з козацькими чайками, що стрімко пливуть річкою, і, звісно, з величною Хортицею... Але Запорізька область цікава не тільки своїм козацьким минулим: природне, історичне й культурне надбання цього краю напрочуд багате. Пропонуємо дізнатися про маловідомі, але привабливі та дивовижні пам’ятки, які можна побачити, від’їхавши всього на кілька кілометрів від самого Запорожжя.
Єлисеївський кар’єр
Мальовничий кар’єр загальною площею близько 5 гектарів утворився близько 70-ти років тому: тут добували натуральний камінь – пегматит, берил, танталіт, каситерит, лепідоліт та інші мінерали. Сьогодні кар’єр має статус унікального геологічного об’єкта. Кар’єр має дивовижну структуру: він складається з кількох котлованів, два з яких наповнено блакитною водою і розділено скельною перемичкою. Один з котлованів дуже полюбляють туристи через невеликий грот, вирубаний у ньому, адже тут можна зробити красивезні світлини.
Фото: Tanya Cheremisina
Торгові ряди
Місто Оріхів у Запорізькій області зберегло до наших днів торгові ряди, що мають цікаву історію. Їх звів купець Парфьонов у другій половині XIX століття. Тоді спорудження будівлі дивувало місцевих жителів, звиклих торгувати просто на узбіччі доріг, але купець хотів зробити торгівлю цивілізованішою. Зведені з каменю торгові ряди стали окрасою міста. Нині споруду визнано пам’яткою архітектури.
Фото: Nataliya Shestakova
Святилище давньоруських божеств
Село Григорівка Запорізької області стало справжньою меккою для знахарів і відунів, які вважають його місцем сили. Тут знаходиться святилище давньоруських божеств, де є вирізьблені з дерева статуї Сварога, Макоші, Даждьбога, Велеса і Перуна. Саме святилище за деякими даними датовано III тис. до н.е., а скульптурна композиція з’явилася в наші дні: її створив голова громади "Внуки Велеса" Вадим Літвінов. Кілька разів вандали спалювали дерев’яних богів, проте зараз святилище повністю відновлено.
Фото: Alexey Novik
Арковий міст
У селі Юр’ївка можна помилуватися арковим мостом катерининських часів, який чи не дивом зберігся до наших днів. Міст перекинуто через невелику притоку річки Лозуватки. Цей міст зі збереженими прогоновими склепінчастими будівлями звели близько двохсот років тому.
Фото: dombrovskii_a/shukach.com
Поселення менонітів Ніколайфельд
Меноніти, послідовники протестантської секти, яка сповідує повну відмову від насильства, оселилися в цих місцях у другій половині XVIII століття. 1768 року Катерина Велика офіційно запросила велику громаду менонітів до Хортицького району, щоб вони обробляли дикі степові землі. Натомість їх звільнили від усіх військових обов’язків і не піддавали релігійним гонінням. Більшість сіл сучасного Запорізького району були засновані менонітами, чия громада процвітала понад сто років. За радянського часу меноніти сильно постраждали від репресій, а заможні сім’ї, які раніше мали підтримку Німеччини, були розкуркулені. Згодом поселення менонітів об’єднали з більшими населеними пунктами, проте монументальні будови колоністів збереглися до наших днів: їх можна побачити в селах Ручаївка і Миколай-поле (Ніколайфельд).
Фото: dombrovskii_a/shukach.com
Паровий млин "Надія"
У невеликому містечку Гуляйполе Запорізької області збереглася будівля парового млина, побудована 1894 року. До революції 1917 року млин належав поміщику Шредеру, а 1935 року в будівлі сталася серйозна пожежа. Місцеві мешканці розповідають, що причиною згубної пожежі була халатність і нехлюйство керівництва. У ті часи колективом великих підприємств керували не фахівці, а люди, наближені до начальства. Це спричинило недогляд. 2010 року місцеві підприємці винайняли цю будівлю і своїм коштом зробили дах. Перебудовувати і реставрувати в будівлі млина влада нічого не дозволяє, оскільки млин є пам’яткою архітектури.
Фото: Oleg_Kononov