Редакція Zruchno.Travel

Київ, Чернігів, Суми, Полтава, Дніпро, Харків, Запоріжжя... Це лише початок великої музичної подорожі Україною популярного львівського інді-гурту "Один в каное".

Музиканти презентують свій новий повноформатний альбом, вихід якого заплановано найближчим часом. У перерві між концертами лідер гурту – Ірина Швайдак – знайшла час, аби розповісти редакції Zruchno.Travel про перші враження від подорожі, згадати рідні місця, обговорити стан української музики та власні творчі плани.

– Гурт "Один в каное" рідко балує прихильників новими піснями: і раптом – цілий альбом! Як публіка сприймає новий репертуар?

– Ми помітили, що публіка зосереджено слухає, – це дуже добре. Зі своїм попереднім альбомом виступаємо уже близько шести років. Хоч постійно доповнювали його новим матеріалом, проте за цей час люди встигли вивчити напам’ять майже усі пісні. Тому раніше поводилися на концертах активніше, підспівували. А оскільки зараз ми виконуємо зовсім новий репертуар, тепер люди уважніше вслухаються у слова, намагаються зрозуміти про що пісня та пережити емоцію вперше. Тому дуже цікаво спостерігати за аудиторією. Наші відчуття, як музикантів, на сцені зараз зовсім інші, ніж з попередньою програмою.

– Яке з міст, що ви вже відвідали, справило на вас найкраще враження?

– Загалом кожне місто справляє своє враження, проте його створює не так місцевість, як слухачі, що приходять на концерт. Адже часто наше перебування обмежується готелем та майданчиком, на якому ми виступаємо, бо фізично не встигаємо більш ніде побувати. Тому слухачі – єдині, хто може сформувати якісь враження. В переважній більшості на наші концерти приходять ті, хто вже знайомий із нашою музикою, люблять її та знають, що очікувати від концерту. Ось головна запорука приємної атмосфери під час нашого виступу.

– Невже зовсім не вистачає часу, щоб познайомитися з містом?

– У цьому турі – переважно ні. Минулого разу у нас були перерви між містами по два- три дні: тоді мали змогу принаймні прогулятись міськими вулицями та отримати ширші враження. Тепер такої можливості не маємо. Проте, особисто я не дуже активний турист. Якщо говорити про відпочинок між концертами, зазвичай, віддаю перевагу тиші та комфорту.

– У якій українській місцині мрієте побувати, які туристичні атракції хотіли б побачити?

– Як музиканти, вже давно хочемо побувати в Луганську та Донецьку, але через відомі усім обставини не можемо цього зробити. Коли відправляємось у тури, намагаємося виступити у всіх обласних центрах незалежно від того, скільки слухачів до нас там приходить. Минулого разу планували тур з урахуванням цих областей, проте потрапити туди, на жаль, не вдалося. Тому, коли їдемо у всеукраїнський тур, добре розуміємо, що фізично не можемо виступити у трьох обласних центрах.

– Коли буваєте за кордоном, що у вас найчастіше розпитують про Україну?

– За кордоном виступаємо відносно часто. Люди, які довгий час не живуть у нашій країні, але є українцями за національністю, питають нас, яка ситуація насправді, адже засоби масової інформації не завжди об’єктивно описують картину. Буває, іноземці питають про Україну, бо зовсім не мають уявлення про нашу країну та політичну ситуацію. Ми з радістю розповідаємо, як самі все розуміємо.

– Як, на вашу думку, краще познайомити іноземців з українською культурою?

– Нам, як музикантам, тим, хто грає та творить сучасну українську музику, хочеться якраз показувати Україну сучасну. Звісно, наша країна особлива – вона має давні звичаї і традиції, які неповторно виглядають на тлі інших. Проте, на фоні такої демонстрації часто губиться картина сучасності. Тому ми намагаємося знайомити людей з тим, що відбувається тут і зараз в українській культурі, бо спостерігаючи лише за минулими традиціями, важко зрозуміти, якою є сучасна Україна.

– Ваше дитинство пройшло у місті Золочів Львівської області. Часто тепер туди приїжджаєте? Що цікавого можна побачити у рідному вам містечку?

– Зараз живу у Львові, не так часто приїжджаю у рідне місто, можу по кілька місяців не бачити батьків. Насамперед, Золочів може привабити туристів своїм замком. До речі, я виросла майже біля його стін, там пройшло моє дитинство. Замок у гарному стані, можна легко завітати туди на екскурсію.

Мене приємно вражає те, що центр міста зараз змінюється та реставрується для комфорту місцевих жителів. Місто виглядає дуже охайним. Якщо пройтись центральною частиною, можна помилуватись старими будівлями, які мають цікаву історію. Також у центрі є дуже красивий старий католицький костел. Він також відреставрований, тому може бути привабливим для туриста.



– Зараз ви живете та працюєте у Львові. Розкажіть про улюблені місця та заклади?

– Зазвичай, більшість свого часу я проводжу на репетиціях. Буває, можемо зустрітись з друзями та десь посидіти, але кожного дня ходити у якісь заклади – це привілея туриста, а місцеві жителі не настільки у цьому зацікавлені. Тому мені важко щось порекомендувати. Для мене улюбленими місцями є репетиційка, де ми творимо музику, та мій дім. Там почуваю себе максимально комфортно.

– Що стосовно українських фестивалів? Який захід за час виступів уже став улюбленим?

– Дійсно, цього року ми плануємо кілька виступів на українських фестивалях, але все ще у процесі домовленості. Не можемо визначити одного улюбленого фесту, бо кожен з них має свою енергетику та аудиторію. Зараз ми доросли до того рівня, коли можемо критично підходити до запрошень. Попередньо вивчаємо форму заходу, список учасників та аудиторію. Якщо ідея фестивалю нам імпонуватиме, ми з радістю братимемо участь.

– Як загалом оцінюєте стан української сучасної музики?

– Запровадження квот на українську музику, як на мене, позитивно вплинуло на її поширення. З’являється багато україномовних творів. Вони мають відгук у суспільстві. Виникає здорова конкуренція, завдяки чому покращується якість. Це правильний та природний шлях розвитку української музики.

– "Один в каное" був заснований у 2010 році: ще трохи і святкуватимете новий ювілей. Чи вдалось за ці роки втілити те, про що мріяли ще на початку створення?

– Насправді, коли ми створювали гурт, не мали масштабних планів на десять років вперед. Просто працювали та творили музику. Напевне, сьогодні вже більш чітко бачимо своє майбутнє та розуміємо, куди потрібно рухатися. Зараз на меті успішно завершити тур, який вже розпочався. Після цього хочемо випустити наш альбом, який слухачі ще не чули. А на літо музикантам не варто нічого планувати, тому що починається сезон фестивалів, які теж забирають багато часу. Далі у планах праця над новим матеріалом та вдосконалення власних навичок.

– Що могли б назвати вершиною власного творчого успіху?

– Для мене, як для автора, найважливішим було б не втратити вміння і талант ще років двадцять або й більше, якомога довше відчувати творчу наснагу в написанні музики. Ми не можемо знати, коли закінчиться і чи закінчиться взагалі цей потік натхнення, тому для мене найважливішим є вміння писати. А решта – це те, що будується навколо.

Розмовляла Дарія Поперечна

Фото: facebook.com/ira.shvaidak, facebook.com/odynvkanoe