З появою у сім’ї маленької дитини батьки часто обмежують себе в активному туризмі та цікавих захопленнях. Проте діти – не завада мандрівкам! Ночівля у наметі чи сходження на гору – для них теж додаткова розвага.
Сьогодні існує безліч способів та місць, де можна комфортно провести час із малечею. Про свої подорожі з донечками та створення спільноти “Мандруємо з дітьми” редакції Zruchno.Travel розповіла активна мама двох дітей та мандрівник – Оксана Ковальчук.
– Коли вперше вирушили у подорож з дитиною? Як прокладали свій маршрут?
– У повноцінну відпустку ми вирушили, коли дитині було півроку. Жили у наметах в австрійських горах, провели на кемпінгу десять днів, але перший наш виїзд відбувся у віці трьох місяців – це був вікенд у Карпатах, не похід – ми просто відпочивали на одному місці та насолоджувалися природою.
Перші рази їздили у добре відомі місця, мали змогу оцінити тамтешні умови, наприклад, Скелі Довбуша. Сходили на гори за знайомим маршрутом, щоб не було різноманітних неприємностей та екстремальних умов. Дуже важливо, щоб туристичний шлях був зручним, адже повсякчас доведеться робити вимушені зупинки.
– Назвіть кілька ключових моментів, які необхідно враховувати під час спільного відпочинку.
– Коли дитина маленька, не можна будувати чітких планів. Варто бути готовим до того, що щось може змінитися та піти не так. З дитиною важко дотримуватися розкладу часу, проте завжди варто визначити для себе годину повернення. Якщо ви навіть не дісталися вершини, а час уже пізній, потрібно повертатися назад у будь якому випадку. І це буде недарма проведений день – залишаться хороші враження та емоції.
– Уже багато українських місцин відвідали разом із малечею?
– Нам дуже подобається подорожувати десь на природі: любимо гори, моря та озера. Часто їздимо в Шацьк та Карпати. Старша донечка, якій зараз чотири роки, полюбляє спати в наметі – для неї це додаткова розвага.
– А як щодо рідного вам міста Лева? Де комфортно відпочивати з дітьми?
– У Львові мені подобаються Чортові скелі: вони розташовані між Львовом та Винниками. На вершечок не вийде доїхати машиною, але підхід зовсім недалекий, тому можна дійти пішки. Якщо поруч є інструктор, старші дітки зможуть там легко спробувати себе у скелелазінні. Також недалеко від Львова є красиві водойми, де можна приємно проводити час. Нашим улюбленим є озеро Сірка, розташоване неподалік Яворова, за годину їзди від Львова. Там достатньо чиста вода і зручний захід, що важливо для безпеки дітей.
У самому місті є різноманітні заклади, облаштовані для комфортного перебування батьків з малюками. Наприклад, у магазині "Антошка" облаштували кімнату матері та дитини. Також у місті є місця з дитячими зонами, де можна переодягнути свого малюка. Їх все більше з’являється на територіях торгових центрів. Знаю, що є ресурс – "Львів дружній до батьків та дітей". Вони збирають інформацію про такі комфортабельні місця для молодих батьків.
Фото: tov-tob.livejournal.com
– Як гадаєте, чи варто себе обмежувати в активному відпочинку, подорожуючи з дітьми?
– Коли у нас з’явилась перша дочка, ми одразу подумали, що не зможемо займатися тим, що подобалося раніше, хотіли відмовитися від скелелазіння. Проте дитина не обмежує активний відпочинок – потрібно просто по-іншому його планувати та сприймати, адже подорож може вийти менш інтенсивною. Зараз ми без проблем можемо займатися скелелазінням, скоро братимемо із собою уже двох дітей. Зрозуміло, що, наприклад, у альпінізму складніша специфіка, тому не варто їхати з дитиною надовго у холодні краї. Та для себе вже зробили висновок: є багато цікавих видів туризму, якими можна займатися разом із дітьми. Просто, повторюся, потрібно правильно все планувати.
– Ви займаєтеся гірським туризмом. На які українські вершини уже сходили разом із донькою?
– Починали мандрівки зі Львівської області – спочатку була гора Лопата, також ходили на Парашку, а у Закарпатській області – на Гембу, Високий Верх та полонину Боржава. Взимку сходили на Драгобрат та Близницю, вперше побували там, коли донечці було десять місяців, потім ще раз були вже через рік. Хоч спочатку було моторошно вирушати у зимовий похід, у результаті вийшло дуже класно. Раніше я носила доньку у спеціальному рюкзаку, а тепер привчаємо її більше ходити самостійно.
– Зі скількох років можна сходити з дитиною на висоту та як це правильно організувати?
– Перш ніж вирушити у подорож я багато про це читала та дізнавалася: акліматизації як дорослий, так і дитячій організм потребує на висоті вище 2,5 тисячі метрів. До цієї позначки на дитину не має нічого впливати, проте все ж потрібно індивідуально дивитися на реакцію під час сходження. Ми поступово почали сходити на гори Львівської області, ті ж Бескиди, які не є дуже високими. На вершини, що потребують додаткової акліматизації, ще не пробували сходити.
Є кілька зручних варіантів, як сходити на гору з дитиною. Якщо малюк ще не сидить, найкращим варіантом стануть різноманітні слінги. Вони нагадують шарф, яким можна примотати дитину до себе спереду або ж ззаду за спиною. Вони одразу стали досить популярними, навіть у місті багато батьків використовують їх для зручного пересування з дітьми.
Також є спеціальні туристичні рюкзаки, в які вмонтована металева рама, – в них можна посадити дитину. Цей варіант більше підходить батькам з дітьми старше одного року. Варто враховувати такий нюанс – хто несе дитину, не матиме змоги брати інші речі, тому потрібно розподіляти обов’язки під час подорожі. Це дуже важливо, якщо йдеться про піший похід, у який береться багато речей, в тому числі намет.
– Які плани маєте для відпочинку на весняний сезон?
– Раніше ми думали про рафтинг та сплави річкою. Звісно, сплавлятися довелося б по черзі, але з дітьми можна кемпінгувати та жити на природі поблизу річки. Думаю, такий варіант досить доступний.
Найкраще для такого виду туризму підходять річка Черемош та озеро Світязь, а ще є річка Опір. На останню варто їхати навесні, коли там повноводдя, бо влітку води уже обмаль і сплавлятися неможливо. В літній сезон краще віддавати перевагу річці Дністер. Якщо таку подорож планувати на літо, коли вода уже тепла, можна брати дітей на байдарку, але навесні це доволі небезпечно – вода холодна, а карпатські річки досить нестримні, тому ризикувати не варто.
Фото: vakantieindurbuy.nl
– Ви самі активно подорожуєте з дитиною, а нещодавно створили спільноту "Мандруємо з дітьми". Що до цього спонукало?
– Ця ідея досить свіжа, народилася вона місяць тому. Коли ми почали мандрувати з першою дитиною, зіткнулись з багатьма відгуками людей, які хотіли дізнатися більше про наші подорожі. Багато хто хотів отримати якісь поради. Спочатку я планувала зробити власний блог, проте на його реалізацію потрібно дуже багато часу. Тому зупинилися на тому, що я створила спільноту, де не лише я, а й інші батьки, що подорожують з малечею, мають змогу ділитися своїми ідеями та реалізацією мандрівок.
Насправді, активні батьки, що подорожують, – це велика аудиторія, яка тепер має змогу обмінюватися досвідом, пропозиціями, знаходити відповіді на різноманітні запитання, пов’язані з дитячим туризмом. Це дає людям зрозуміти, що подорожі з дітьми зовсім не страшні, навпаки, вони мають багато варіантів для реалізації.
Частіше за все батьки описують у спільноті новий позитивний досвід, інші – розпитують у них організаційні моменти на кшталт локацій та оплати. Взагалі першочерговою ідеєю створення такого ресурсу була організація спільного відпочинку між учасниками. Коли діти вже старші та можуть між собою комунікувати, дуже цікаво їхати кудись кількома сім’ями. Сподіваюся, це буде працювати. Тому в "Мандруємо із дітьми" можна знайти собі компанію та поділитися цікавими ідеями.
Фото: cinematografo.org
– Як гадаєте, чи готове українське суспільство до того, щоб сприймати мам з маленькими дітьми у музеях, театрах, громадських заходах?
– Здається, зараз суспільство вже наближається до такого правильного розуміння, коли нормально, що мама може піти з дитиною на роботу або відвідати громадський захід. Мені дуже подобається, що в кінотеатрі "Планета кіно" є сеанси для мам з малюками: там тихіший звук та приглушене світло, щоб маленьким дітям було комфортно. Думаю, в цьому плані уже є позитивні зміни.
Розмовляла Дарія Поперечна
Головне фото: jochen-schweizer.de