Редакція Zruchno.Travel

У той час, коли регіони України один за одним оголошують про відкриття туристичного сезону, презентують нові турпродукти та яскраві заходи літа, Миколаївська область не поспішає рекламувати свої дестинації потенційним гостям.

Як виявилося, нині тут проходять реорганізаційні процеси, які не кращим чином можуть позначитися на результатах курортного сезону. Zruchno.Travel поспілкувався з Олександром Максименко, який до останнього часу очолював управління молоді та туризму Миколаївської області, і з’ясував, що відбувається в сфері туризму регіону сьогодні, які його перспективи і чого чекати гостям Миколаївської області цього сезону.

– Випадково дізналася, що ви більше не очолюєте туристичну галузь Миколаївщини. Що сталося?

– У нас зараз відбувається процес реорганізації. Було прийнято рішення про злиття двох управлінь – молоді й туризму, в якому працював я, і управління спорту. У зв’язку з цим відповідно до законодавства найближчим часом має бути проведений конкурс на посаду голови новоствореного управління. Якщо раніше ми мали повноцінний відділ у складі п’яти осіб, то на сьогоднішній день кадрова політика абсолютно провальна – туризмом займатиметься не більше трьох осіб. У новоствореному управлінні туризм не фігурує навіть у назві – сьогодні це Управління молоді та спорту. Така реорганізація не пішла на користь жодному з напрямів, якими займається управління. Не було збільшено штату співробітників і бюджету за напрямами молодіжної політики або спорту, не кажучи вже про туризм. Цьогоріч на туризм було виділено 250 тисяч гривень, що, з огляду на інфляцію, ще менше, ніж минулоріч. Ми неодноразово просили збільшити бюджет і пропонували ряд проектів, на реалізацію яких було необхідне виділення додаткових коштів, однак до наших побажань не прислухалися.

Фото: facebook.com/OleksandMaksymenko

– Яким ви бачите своє майбутнє? Чи плануєте продовжити роботу в туризмі в рамках нового управління?

– Пропрацювавши рік на посаді начальника управління з питань молоді та туризму, я зрозумів, що для успішного розвитку галузі необхідна підтримка і участь керівництва області. Без цього ми займаємося не розвитком, а нескінченною боротьбою за цей розвиток. Наразі необхідно вирішити питання про створення нового органу, який займатиметься туризмом. Дві-три штатні одиниці всередині управління молоді та спорту – це зовсім не та структура, яка потрібна для продуктивної роботи. Раніше ми ініціювали проект про створення комунального підприємства "Туристичний інформаційний центр", подали його на розгляд комісій обласної ради, але там його навіть не озвучили. Пізніше заступник голови Миколаївської ОДА Євген Шевченко пообіцяв нам, що це питання буде доопрацьовано та винесено на сесію обласної ради. Якщо це комунальне підприємство буде створено, тоді можна буде говорити про подальшу роботу з розвитку туризму. Я хотів би очолити "Туристичний інформаційний центр". За час роботи в управлінні я зробив висновок, що нам необхідно навчитися самим надавати послуги, так би мовити реалізовувати туризм, тобто формувати турпродукт, надавати інформацію, пропонувати екскурсії. Комунальне підприємство могло б реалізовувати ці завдання як і багато інших. Наприклад, навчати гідів, розробляти маршрути, працювати над розвитком інфраструктури. При цьому воно могло б і забезпечувати саме себе й поповнювати бюджет, надаючи різні послуги, адже ми не повинні забувати про те, що туризм – це невід’ємна частина економіки.

Фото: facebook.com/OleksandMaksymenko



– Які проекти, розпочаті вами за цей рік, ви вважаєте найбільш важливими для регіону?

– Левова частка туристичного потоку в нашій області прибуває на узбережжя – до нас їдуть на море. Тому одне з фундаментальних завдань в сфері туризму Миколаївщини – це наведення порядку в курортній зоні, зокрема, в селі Коблеве. Нами було сформовано проект зі створення курорту Коблеве. Його реалізація, на моє глибоке переконання, дасть можливість для розвитку цієї території. Робоча група презентувала проект зонування і план розвитку курорту. Він має надавати послуги з оздоровлення – в нашому випадку це лікувальні грязі. Нам ще потрібно провести дослідження, які цілющі властивості вони мають. Коли це підтвердиться, миколаївські грязі стануть чарівною паличкою для створення курорту.

Створення курорту місцевого значення в Коблеве було нашим пріоритетним завданням, я вважаю це досягненням нашої команди. При наявних темпах роботи ми могли б повністю реалізувати цей проект вже до кінця року.

Окрім того, ми почали дуже хороший проект "Туристична майстерня: екологічний, сільський, зелений туризм". На цей рік у нас був план навчання туристичних активів. Ми розробили десять туристичних дестинацій – це ті місця, які вже відвідують туристи і з якими ми вже маємо плани на співпрацю. Кожна дестинація – "Мигіївська", "Актовська", "Очаківська", "Коблівська", "Приінгульська" та інші – має свою привабливість для туристів. У процесі роботи туристичної майстерні планувалося сформувати команду для кожної з дестинацій. Ми мали відвідати їх усі цього року й провести роботу з турактивами. Так, ми вже побували у Вознесенську й сформували для нього три туристичних продукти. Всі ці турпродукти побудовані на пасажирських перевезеннях з Миколаєва до Вознесенська по річці Південний Буг на швидкісних судах компанії "Нібулон", що дає можливість привернути до Миколаєва і Вознесенська увагу туристів із Одеси та Херсона. Знову ж таки, за умови створення "Туристичного інформаційного центру" ми могли б уже реалізовувати ці турпродукти.

– І що тепер? Розвиток туризму в Миколаївській області застопорився?

– Не зовсім, звичайно, але зараз туризмом займаються приватники, а не органи влади, а це не так ефективно. Ми могли б провести інфотур для турфірм, запропонувати туроператорам наші маршрути, показати логістику, розповісти про послуги, можливі на маршрутах, та їх вартість. Але якби у нас було комунальне підприємство, це було б набагато ефективніше.

Окрім того, страждає інфраструктура. Я писав недавно про дорогу з Вознесенська в Трикрати, яка веде в Актовський каньйон. Вона знаходиться в жахливому стані. Сезон 2018 року може бути останнім для цієї дороги. Далі ми просто втратимо Актовський каньйон в якості туроб’єкта як вже втратили заповідник "Іванівський степ" або парк "Приінгульський", до яких сьогодні не дістатися.

Цей туристичний сезон уже пустили на самоплив. Ніякої підтримки з боку органів місцевого самоврядування та обласної влади я поки що не бачу. Наші герої зараз – це представники турбізнесу, місцеві активісти, які організовують заходи самі та залучають фінансування. Наприклад, фестиваль повітряних зміїв, який проходив нещодавно, – це ініціатива місцевих жителів, які хотіли привернути увагу до свого населеного пункту, хотіли розвивати свою громаду.

Фото: facebook.com/OleksandMaksymenko
 
– З огляду на все вищесказане, що ви думаєте про цьогорічний туристичний потік? Чи буде він збільшуватися або залишиться на тому самому рівні?

– Повторюся: добре, що у нас є активні громадяни, представники бізнесу, які вкладають в розвиток туризму і сили, і кошти. Власне, саме вони і сформували наявний на сьогоднішній день туристичний потік і будуть його підтримувати. Так що, думаю, що турпотік буде цього року більше, але ось з яким настроєм поїдуть від нас відпочивальники і які враження від відпочинку повезуть додому – це велике питання.

Фото: foxtravel.com.ua

– Що нового цього сезону Миколаївщина запропонує своїм гостям?

– На жаль, туристичні продукти цьогоріч все ті ж – їх число не виросло, але тим не менш, нам як і раніше є, що запропонувати. Так, гості Миколаївської області як і раніше можуть насолоджуватися рафтингом в Мигії. Але я б радив звернути увагу на Мигію не тільки як на місце для рафтингу, а й як на новий центр екстрим-туризму в Україні взагалі. Це вже не тільки рафтинг, але й тролей, який запустили минулоріч, це і стрибки з Іванівського мосту, це скелелазіння, прогулянки на конях і багато іншого. У Мигію завжди повертаються гості, приїжджає все більше нових туристів. Маршрут від Мигії до Миколаєва також рясніє безліччю туристичних атракцій. Це, зокрема, Вознесенськ зі своїм музеєм Кібрика, Трикратським лісом і Актівськими каньйонами. Ну і, звісно, морське узбережжя – це Кінбурнська коса, Очаків, Коблеве, Рибаківка.

Ми б хотіли розвивати й індустріальний туризм, адже нам є, що показати. Сьогодні, наприклад, можна дізнатися про історію миколаївського суднобудування не тільки в Музеї суднобудування, а й в компанії "Нібулон", на території якої проводять екскурсії. Але нам не вистачає кадрів – екскурсоводів, гідів.

Розробкою таких маршрутів, підготовкою фахівців в цьому напрямі мають займатися, звичайно, органи місцевого самоврядування. Але, на жаль, в місті Миколаїв, наприклад, немає жодної штатної одиниці, яка могла б займатися питаннями туризму, і відповідно бюджету на туризм теж немає...

Питання розвитку туризму на сьогоднішній день як в Миколаєві, так і в області зависло в повітрі і поки що не знаходить відповіді. Але ми сподіваємося, що ситуація вирішиться найближчим часом.

Розмовляла Даша Хорішко