Редакція Zruchno.Travel

Найпопулярнішим напрямом заміського відпочинку на Львівщині є національний природний парк "Сколівські Бескиди". Ця величезна гірська територія історичної Бойківщини багата на стрімкі скелі, хвойні ліси та бурхливі водоспади. Матеріал підготовлено за підтримки Львівської обласної державної адміністрації.

Ці природні красоти дедалі більше привертають увагу туристів з інших регіонів. Директор НПП Василь Бандерич розповів Zruchno.Travel про організацію роботи парку, поділився цікавими туристичними маршрутами, а ще відкрив секрет, як і коли можна побачити карпатських зубрів.

– Як проходить літній сезон у "Сколівських Бескидах"? Чи змінилась кількість відвідувачів порівняно з минулим роком?

– Національний парк "Сколівські Бескиди" є місцем рекреаційно-туристичного призначення. За активний літній сезон, що триває з квітня по жовтень, парк відвідує приблизно 50 тисяч туристів. Цими вихідними ми відчули приплив гостей, адже спільно з історико-культурним заповідником “Тустань” проводили традиційний фестиваль української середньовічної культури "Ту Стань!". Як і минулих років цей захід в середньому відвідали 5-7 тисяч гостей. Інформацію про такі події ми публікуємо у себе на сайті, особливо активно проводимо фестивалі в період травневих свят. Окрім того, до Дня Незалежності чекаємо великої кількості туристів, які захочуть піднятися на гору Парашка, що має висоту 1268 метрів над рівнем моря. Серед хребтів "Сколівських Бескидів" це найвища вершина.

Відчутно, що цього літа порівняно з минулим роком туристів стало дещо більше, незважаючи на те, що останній місяць погода не сприяла відпочинку на природі, – були постійні дощі. Туристи залюбки відвідують парк, відпочивають та ходять маршрутами наших екологічних стежок.

Фото: tustan.ua

– Ваші відвідувачі є переважно мешканцями Львівської області чи навпаки – приїжджими туристами?

– Все-таки 80 відсотків гостей – це мешканці Львівської області та відпочивальники зі Східниці, Трускавця, Моршина і Львова. Паралельно з курортним відпочинком місцеві турфірми пропонують їм екскурсії в гори, а найбільш популярним напрямом є гора Парашка.



– А які ще природні пам’ятки національного парку користуються найбільшим попитом?

– В нас дуже красива природа – вона і приваблює туристів перш за все. Серед найбільш популярних місць можу назвати водоспад, що на річці Кам’янка, а також озеро Журавлине, або, як його ще називають, Мертве. На другому місці стоять Росохацькі полонини. І, звичайно, дуже важливою атракцією є заповідник “Тустань” – це історико-культурна спадщина нашого регіону.

Фото: violetaola.blogspot.com

– А які туристичні маршрути пропонуєте своїм гостям?

– У нас є ціла мережа екологічних стежок та туристичних маршрутів. Серед них: еколого-пізнавальний маршрут "Сколе – гора Парашка – село Майдан”, еколого-пізнавальна стежка "Долиною річки Кам’янка", історико-пізнавальний маршрут "Нижнє Синьовидне – Труханів – гора Ключ – Сколе", велосипедний маршрут "Сколе – Ключ – Скелі Довбуша – Болехів – Стрий", еколого-пізнавальна стежка "Водоспад" та інші. Всі вони детально описані у нас на сайті.

Найближчий та найзручніший маршрут пролягає до Старовікових лісів. Він починається недалеко від залізничної станції "Сколе". Маршрут триває близько двох годин, екскурсовод розповідає про тамтешні ліси, де ростуть 200-річні дерева, – це досить вражаюче. Тим паче, що дорога зовсім не важка, тому це гарний варіант для відпочинку всією сім’єю, коли можна взяти і бабусю з дідусем, і дітей.

Фото: rtic.if.ua

– А як щодо більш складних та активних маршрутів?

– З більш активних можемо запропонувати кінні маршрути на приполонинне лісництво в районі відомої спортивної бази зимових видів спорту "Тисовець", там є Росохацькі полонини, на які можна піднятися верхи. Звісно, парк не має у власності своїх коней, потрібно контактувати з приватними підприємцями, вони залюбки надають такі послуги і супроводжують туристів.

Також пропонуємо своїм туристам подивитися, як живуть карпатські зубри – це суто зимова атракція, адже тоді їх легше побачити. Ми готуємо для зубрів підгодівлю і вони приходять до тих місць, де ми залишаємо для них частування: зерно, буряк, капусту, комбікорми. А влітку зубри мають достатньо природного корму, тому їх важко відшукати по лісах.



– Хто саме проводить екскурсії по території парку?

– Якщо до нас звертаються за допомогою, ми із задоволенням підсказуємо напрямок та надаємо відповідальну людину, яка може провести екскурсію, розповісти туристу про особливості рослинного і тваринного світу нашої території. Багато хто сам знає популярні маршрути, адже парку вже 18 років, проте кожен може звернутися до адміністрації про допомогу – контакти відкриті. Окрім того, даємо мандрівникам певні настанови стосовно правил поведінки на території парку. Відповідно до нашого законодавства люди мають право самостійно відвідувати національні парки, але ми все ж рекомендуємо, особливо тим, хто вперше подорожує цими краями, брати із собою провідника.

Фото: karpaty.life

– Під час літньої спеки у вас є можливість знайти прохолоду біля води?

– У нас є водоспад на річці Кам’янка, також є водоспад Гуркало та маловідомий водоспад в селі Сопіт. Ще є озеро Журавлине, поруч із яким ростуть різноманітні рідкісні рослини. Проте ці водойми можуть бути цікавими для туриста лише для споглядання – на їх фоні можна зробити красиві світлини, але купатися там надто небезпечно, бо вода дуже холодна.



– Як охороняєте свої природні пам’ятки від знищення та засмічення?

– Найперше, в нас розміщені інформаційні таблички, які попереджують стосовно правил поведінки в цій місцевості. По-друге, працюють інспектори з охорони природного заповідного фонду, які повсякчас перебувають на території та можуть допомогти, а якщо хтось явно порушує правила, то притягнути до відповідальності. Це входить в їхні службові обов’язки.

Насправді наше суспільство ще не настільки свідоме, тому досі є випадки засмічення території. Ми у свою чергу облаштовуємо офіційні зони відпочинку, розставляємо контейнери та смітники. Варто відзначити, що до тих альтанок, які ми нещодавно зробили, люди ставляться з повагою – це позитивна тенденція, адже раніше були випадки, коли таке майно нищили.

Фото: Depositphotos
 
– Окрім альтанок, яку ще туристичну інфраструктуру має національний парк?

– Кожного року ми витрачаємо приблизно 300 тисяч гривень на облаштування інфраструктури: ремонт, утримання, заробітна плата. Територія парку – 24 тисячі гектарів, тому дуже важко її повністю контролювати. Зрештою на це потрібно значно більше коштів.

Ми не надаємо послуг житла та харчування. На жаль, не маємо потрібної інфраструктури, щоб поселити туриста на території нашого парку. Треба домовлятися з базами в сусідніх населених пунктах, окрім того, багато місцевих жителів займаються зеленим туризмом. Проте в районі нашого парку досить розвинута інфраструктура, особливо зі сторони Славського. Хоча туди не має прямого сполучення, взимку традиційно приїжджає багато туристів. Гарні умови для проживання туристів створені в районі населених пунктів Тисовець, Орявчик та Плай, хоча останній більше орієнтується на зимового туриста.



– Як до вас зручніше діставатися із різних міст?

– У нас є залізнична станція "Сколе", куди ходить прямий поїзд просто з Києва. А від залізничної станції до адміністрації парку приблизно 500 метрів, тому для мандрівників зі столиці немає жодних перешкод. Щодо туристів із Львівської області – вони частіше подорожують автомобільним транспортом. В облаштованих рекреаційних зонах є облаштовані стоянки для автомобілів.

Фото: booking.com

Місто Сколе

– Який населений пункт можете назвати серцем національного парку?

– До території парку входять Сколівський, Дрогобицький і Турківський райони. Звісно, центральним є перший. В зоні діяльності парку проживає приблизно 18 тисяч населення, шість тисяч з яких – у місті Сколе. Поки цей населений пункт лідирує по розвитку інфраструктури. Ще є гарне село Кам’янка з його водоспадом, цікаве селище Майдан, поблизу якого водяться зубри, також варте уваги село Гребенів, де знаходяться знамениті радонові джерела.

Фото: opinionua.com

– Чим можуть здивувати "Сколівські Бескиди" в культурному сенсі?

– Цей регіон Карпат є унікальним за своєю природою та колоритом. Нашу місцевість називають Бойківщиною, а мешканців – бойками, які славляться своєю жвавістю. Тут збереглися культура наших предків, традиційний побут та дерев’яні церкви, які є дуже своєрідними та притаманними лише цьому регіону, адже навіть побут наших сусідів із Івано-Франківщини, які є гуцулами, а також мешканців Закарпаття, які належать до лемків, відрізняється від того, що вдасться побачити у наших краях.

Розмовляла Дарія Поперечна

Головне фото: discover.net.ua