Редакція Zruchno.Travel

Напередодні президентських виборів в Україні Zruchno.Travel продовжує публікацію серії інтерв’ю із кандидатами у Президенти про те, яким вони бачать туристичне майбутнє України.

Асоціація індустрії гостинності України (АІГУ) разом із Національним туристичним порталом Zruchno.Travel звернулися до виборчих штабів та кожного кандидата особисто з проханням відповісти на кілька запитань, відповіді на які розкриють їхнє бачення подальшого розвитку галузі туризму в Україні. Публікуємо відповіді відомого юриста та громадського діяча Ігоря Шевченка, колишнього Міністра екології та природних ресурсів України.

– Як ви оцінюєте поточний стан і перспективи розвитку внутрішнього та в’їзного туризму в Україні?

– Рівень розвитку туризму в Україні перебуває в зародковому стані. Це стосується як внутрішнього туризму (відсутність якісної логістичної і туристичної інфраструктури, низький рівень доходів населення), так і в’їзного (імідж країни, "в якій іде війна", відсутність розкрутки України за її межами). Тому і перспективи дуже райдужні – навіть незначні поліпшення в зазначених напрямках дадуть зростання туризму в рази.

Фото: facebook.com/politeka.net.ua

– Що найбільше заважає розвитку внутрішнього туризму в Україні та як це подолати?

– Заважає відсутність якісної логістичної і туристичної інфраструктури. Подолати це допоможуть тільки інвестиції! Для цього треба відучувати чиновників красти, повинні запрацювати суди і в’язниці, що відкриє дорогу впевненості зовнішнім і внутрішнім інвестиціям в Україну.

Друге, що стоїть на заваді розвитку, – низький рівень доходів населення. Поліпшити ситуацію допоможе детінізація економіки (наприклад, перехід на кешлес-економіку), зниження податкового навантаження (значне спрощення податкової системи).

Фото: Depositphotos

– Які об’єкти історико-культурної спадщини України найбільше потребують порятунку і де взяти на це кошти?

– Насамперед нам потрібно розширювати перелік об’єктів, що мають статус історико-архітектурних пам’яток. Подобається нам це чи ні, але ми залишаємося пострадянською країною для іноземних туристів, вони приїжджають до України побачити радянську архітектурну спадщину. Збереження станцій метро, монументів, будівель, мозаїк, фресок, ліпнин радянських часів – надважливий напрям розвитку туристичної інфраструктури.

Наразі ми рухаємося до того, щоб відновленням та утриманням об’єктів історико-культурної спадщини займалися ОТГ, які територіально контролюють ці об’єкти. Додатково до виділених бюджетних коштів місцева влада повинна залучати інвестиції, спонсорські кошти місцевих підприємців та стимулювати потік туристів.

– Які ще інфраструктурні проекти могли б посприяти розвитку туризму в Україні?

– В Україні необхідно захищати та очищати природні об’єкти, на яких регулярно збираються "дикі" туристи (такі як, наприклад, Буцький каньйон, Бакота, Коростишівський кар’єр, коса Арабатська стрілка тощо). Для стимулювання притоку туристів ми повинні забезпечувати безпеку і чистоту цих територій.

Туристи із Західної Європи не готові подорожувати до України у зв’язку з поганою якістю дорожнього покриття. Виправдано було б зробити акцент на прокладенні сучасних якісних доріг до популярних місць "дикого" туризму, куди важко дістатися громадським транспортом. Важливо оснащувати міста України зручними вказівниками англійською мовою.

Фото: dyvakrainy.com

– Чому в Україні повільно розвивається внутрішнє авіаційне транспортне сполучення і як його пришвидшити?

– Основними гальмами розвитку внутрішньої авіації є:

1) великі перекоси в тарифоутворенні в УЗ, що викликано (в тому числі) відсутністю єдиного незалежного регулятора тарифів на транспорті (НКРТТ). Цей перекіс викликає використання монопольної позиції УЗ у залізничному транспорті і відкритий демпінг (собі ж на шкоду), який досяг у 2018 році більше 9 млрд грн по пасажирському напрямку). Це створює недобросовісну конкуренцію авіації, яка не може "злетіти";

2) низький рівень доходів населення (дивись вище про те, як лікувати);

3) зношеність через розкрадання коштів авіаційної інфраструктури, що можна було б поправити інвестиціями і залученням місцевих органів влади до стимулювання внутрішніх авіаційних пасажирських перевезень.

– Якою має бути транспортна стратегія України у галузі пасажирських перевезень?

– Це дуже важливе і обширне питання. Транспортна стратегія країни є похідною від економічної стратегії. Як можна будувати транспортну стратегію, не знаючи навіть, скільки у нас зараз живе людей (перепис!), не кажучи вже про те, скільки і де житиме людей через 5, 10 і 20 років? Звідки і куди ці люди будуть подорожувати і чим? Дуже важливо також враховувати глобальні тренди, згідно з якими населення буде концентруватися у мегаполісах (це може бути через 15 років 6-7 найбільших утворень навколо Києва, Одеси, Львова, Дніпра, Донецька і Харкова). Під час розробки транспортної стратегії також треба враховувати основні потоки міграції в майбутньому, а вони нерозривно пов’язані з економікою майбутнього. У разі підтримання поточних напрямів і темпів розвитку економіки потреба у перевезенні пасажирів може взагалі відпасти через відсутність громадян країни, тому і важливо під час голосування на виборах Президента 2019 року розуміти, що кожен громадянин України голосує за своє право і право своїх дітей бути щасливими, не покидаючи своєї країни.

Фото: facebook.com/Міністерство-інфраструктури-України

– Яких принципових змін потребує туристичне законодавство України?

– Те, що треба точно зробити, – приділити окреме місце туризму в бюджеті країни: виділяти кошти на підвищення впізнаваності потенційних туристичних місць України як усередині країни, так і серед іноземців (згадайте рекламу Туреччини, Хорватії, Єгипту тощо у нас в країні). Це прояви грамотної політики просування туризму відповідними країнами.

Фото: facebook.com/igorshevchenkopage

– Чи доцільне створення центрального органу виконавчої влади, що регулюватиме питання туризму?

– Це питання по темі – ЯК. Можна плодити ЦОВВ, які не володіють належною ефективністю і просто проїдають бюджетні гроші. На мій погляд, для початку треба визначити цей напрям – ТУРИЗМ – як пріоритетний для країни, в тому числі закріпивши це рішення в бюджеті країни, а потім обрати такий орган, який буде займатися просуванням. Наприклад, у Словенії туризм був обраний одним із 5 стратегічних напрямів країни: було створено агентство з розвитку туризму, яке забезпечили фінансуванням і ефективність якого перевіряють щороку (з подальшою відповідальністю за використані гроші платників податків – нас з вами), тому неважливо, який орган займатиметься туризмом, а важливо те, яка відповідальність у керівників цього органу за результат.

Вас також може зацікавити:
- Кандидат Андрій Садовий: "Для формування державної політики в туризмі потрібен окремий орган"
- ТІЦ Запоріжжя – точка туристичного тяжіння
- Туристичний прес-клуб України: все буде туризм!

Тури за темою:
- Чернігів 2 в 1
- Трипілля і каньйон Буки
- ВСІ АКТУАЛЬНІ ТУРИ ПО УКРАЇНІ

Найцікавіше на порталі:
- Відпочинок у Карпатах
- Заміський відпочинок під Києвом
- Захопливий Дрогобич

Партнерська програма Zruchno.Travel для просування готелів, турів в Інтернеті