Вирушити у подорож разом із маленькою дитиною – рішення, на яке не кожен легко зважиться, особливо якщо метою є не пляж чи зоопарк, а знайомство з культурою та мистецтвом інших країн чи регіонів.
Як організувати захопливу поїздку, яка була б цікавою і для батьків, і для дітей? Новим трендом стають арт-мандрівки, під час яких можна не лише насолодитися красивими місцями, а й дізнатися більше про історію мистецтва. На цю тему редакція Zruchno.Travel поспілкувалася із Ксенією Рожак-Литвиненко – мистецтвознавицею та засновницею проекту “Арт-подорожі”.
– Як народилася ваша ідея поєднати мистецтво, освіту та подорожі?
– Народження проекту розпочалося з приватних онлайн-лекцій про історію мистецтва. Першою моєю ученицею була дівчинка дев’яти років. Поступово з’явилися нові студенти, а згодом я зрозуміла, що це можна масштабувати у повноцінний проект. Раніше така тематика мало кого цікавила, але зараз я відчуваю, що попит є, – він лише збільшується. Напевно, це пов’язано з тим, що люди почали більше подорожувати за кордоном, відкривати для себе нові локації. Тепер туриста цікавить не лише відпочинок, а й яскраві враження, які він може отримати в чужому місті, тож спочатку я запровадила групові онлайн-заняття, а влітку вже запустила повноцінні онлайн-курси з вивчення історії мистецтва.
Саме так з’явилася ідея “Арт-подорожей”. Історія мистецтва без практичного застосування цікава лише дітям, а дорослі, які багато подорожують та відвідують різноманітні мистецькі локації, хочуть поглиблювати свої знання, щоб почувати себе впевнено. Зазвичай самостійно вивчають інформацію ті, хто не хоче ходити на групові екскурсії. Саме вони є моєю цільовою аудиторією.
– У чому вбачаєте головну мету проекту?
– Я б назвала його науково-популярним, головна мета якого – масове ознайомлення з історією мистецтва (напрямами, стилями, періодами). Хочу подавати інформацію так, щоб це було не сухо, а пізнавально, щоб розкривало нове бачення пам’яток та художніх творів. Спроби батьків дати дітям всебічну освіту призводять до того, що діти також починають цікавитися мистецтвом. Є багато малечі, яка навчається вдома за індивідуальними програмами або ж ходить в альтернативні школи, бо батьки хочуть дати всебічну освіту своїм дітям.
– Чи є якісь вікові обмеження для арт-мандрівок?
– Залежить від того, про які мандрівки ми говоримо. Потрібно розуміти, що дітям до восьми років не буде цікаво проводити час там, де немає атракцій, тож якщо батьки хочуть привести дитину в музей і щось їй показати, акцент має бути на тому, що діти йдуть туди разом із батьками. Не варто змалечку вести їх туди цілеспрямовано, щоб чогось навчати. Поки вони просто мають розуміти, що є такий варіант проведення часу з батьками, а щоб зрозуміти та зацікавитися творами мистецтва, діти повинні бути більш свідомими.
У дітей має бути елементарна освітня база, бо інакше це буде просто розмова про картинки. З семи років можна починати водити дітей по музеях, більш детально розповідати про роботи та художників – і вони зможуть засвоїти цю інформацію.
– Як гадаєте, чи доцільно батькам брати маленьку дитину з собою на різноманітні мистецькі події?
– Моя принципова позиція – дітей потрібно брати всюди! Варто лише зважити на те, що це має бути музей kids-friendly. Зрозуміло, що за дітьми потрібно стежити, проте працівники музею не повинні “шикати” на дітей та ставити батьків у незручну ситуацію, тож перш за все для спільної арт-мандрівки варто обрати музей, у якому буде комфортне середовище.
Уже змалечку дітям можна пояснити, що таке живопис, графіка чи скульптура. Моя трирічна дитина вже це розуміє. Дітям варто показувати сюжети, які їм зрозумілі, наприклад, природу. Варто адаптовувати все під те, що знає дитина, не занурюючись глибоко в історію мистецтва. Для того, щоб діти починали звикати і природніше поводилися у музеї, їх треба привчати змалку. З іншого боку – не потрібно чекати від дитини особливого захоплення з раннього віку. Якщо розглядати спільні екскурсії в такому аспекті, то, звісно, дітей потрібно брати з собою.
До дітей має бути дуже адаптований підхід, коли інформацію дають поступово. Коли ми показуємо дітям книжку, то насамперед це книжечки з картинками, а потім вже текст. Тоді все вийде! Є сенс брати дітей в музей, якщо не ставитися до цього як до примусового навчання.
– Ви пам’ятаєте власну першу мандрівку з дітьми?
– Ми часто ходимо кудись разом із дітьми. Перший вихід у мистецький світ зі старшою донькою був, коли їй виповнилося вісім місяців. Тоді ми разом відвідали “Мистецький арсенал”.
– Як стосовно доступності? Чи не виникало у вас проблем з тим, що якісь музеї чи мистецькі виставки не прилаштовані для відвідування із дітьми?
– Як на мене, в Києві є багато проблем з інфраструктурою для дітей. Наприклад, коли меншій донечці був рік, ми ходили у Національний художній музей – зустрілися з двома ярусами сходів без жодних пандусів. З доступних місць можу порекомендувати музей Ханенків – там дійсно дуже класно. Вони позитивно ставляться до маленьких відвідувачів, пропонують їм різноманітні квести, проводять дитячі програми. В Pinchuk Art Centre є безкоштовна програма “Каляки-маляки” для дітей 3-4 років. У “Мистецькому арсеналі” вже є пандуси і велика територія, де діти можуть досхочу побігати, а батькам легко провести візок. Окрім того, під час заходів там функціонує дитяча кімната. Зараз уже починають звертати увагу, що мистецтво має бути наближеним до дітей, які теж мають певні потреби.
– Можете дати кілька порад, як зробити похід у музей цікавим для дитини?
– Насамперед потрібно подивитися, на що дитина зверне увагу. Зазвичай батьки прив’язуються до того, що вони самі хочуть розповісти дитині, а треба робити акцент на тому, що хоче почути дитина, розповідати про ту картину, яка першочергово викликала зацікавлення. Водночас не бійтеся вигадувати історії, навіть якщо вони не відповідають дійсності. Часто дитина 5-7 років може запитати: “А хто ця дівчинка?”, “Що робить цей хлопчик?”, “Де цей ліс?”. Дуже важливо задовольнити цю цікавість на її рівні.
Є речі, які подобаються дітям: прикраси, море, катання на велосипеді. Коли вони впізнають це у творах мистецтва, їм стає дуже цікаво. Для дітей важливий взаємозв’язок змісту та ілюстрації, тому за кожним об’єктом має стояти якась історія, зрозуміла дитині, тож цей інтерес можливо виростити по мірі того, як дитина буде отримувати такі знання. Наприклад, коли дитина лише навчилась рахувати, можна спробувати використати цей навик – умовно порахувати деталі на картині.
Абстракції теж дуже цікаві для дітей – вони можуть бачити там те, що їм хочеться. Важливо не стримувати при цьому їхню фантазію та не обмежувати творче мислення, адже зараз творчість присутня у кожній професії, тож такі екскурсії розвивають у дітей креатив.
– Розкажіть про особливості арт-туризму з дітьми. Що є необхідним для організації такого відпочинку?
– Найважливіше – це баланс. Якщо ти хочеш щось побачити, треба бути реалістом і розуміти, що з дитиною не вийде побачити все. Дитячі зацікавлення та розваги мають балансувати з тим, що хочуть отримати батьки. Лише тоді буде хороший результат.
Взагалі, обираючи маршрут для арт-подорожі з дітьми, музеї мають бути на останньому місці. Я б радила орієнтуватися на архітектуру – це те, що без проблем привертає увагу дітей. Найважливіше в такій подорожі – ретельно прописаний маршрут із хронометражем, особливо якщо йдеться про відпочинок на вікенд. Окрім того, потрібно розуміти: якщо в звичайному ритмі прогулянка потребує двох годин, то з дітьми цей час варто подвоювати, тому бажано не прив’язуватися до групових екскурсій, адже не всі готові підлаштовуватися під потреби дитини під час мандрівки. Краще все це організувати в повільному темпі, щоб діти розуміли, що в батьків теж є потреби. Тоді все виходить дуже гармонійно. Завчасна теоретична підготовка економить час та зусилля під час самої поїздки.
– Зі свого досвіду назвіть найкращі локації, які підходять для організації дитячої арт-мандрівки?
– Як на мене, дітям цікаво відвідувати замки. Наприклад, Кам’янець-Подільський замок, Хотинську фортецю або об’єкти “Золотої підкови”. Знаю, на деяких локаціях навіть проводяться лицарські бої – колись така атракція була в фортеці Тустань. Красива місцевість, середньовічна архітектура, лицарські обладунки – поєднання історії та візуалізації. Ще одна гарна локація – парк “Софіївка” в Умані. Усе це простіше сприймається дітьми. Ще їм подобається простір. Малечі цікаво побачити старовинні меблі, одяг, речі побуту, якими користувалися люди багато століть тому.
Фото: wikimedia.org/Оля Дзяпко
– Не замислювалися над тим, щоб організовувати такі арт-екскурсії для батьків із дітьми під замовлення?
– Поки що такої практики в мене не було, але з часом хотіла б зайнятися цією справою. Просто зараз фізично не вистачає часу, але в майбутньому я готова працювати з якоюсь турагенцією, організовувати та супроводжувати такі поїздки. Мені було б цікаво подорожувати з дітьми, адже у самої є дві донечки, яких я могла би взяти з собою. Насправді спільні мандрівки дуже багато дають дітям на їхньому рівні. Для дитини у ранньому віці “Діснейленд” та Луцький замок матимуть однаковий ефект, бо кожен вихід у світ – це атракція і позитивний досвід, тому краще нехай в кожної родини буде побільше доступних поїздок десь неподалік, ніж одна дальня на кілька років.
Розмовляла Дарія Поперечна
Вас також може зацікавити:
- Плануємо арт-мандрівку з дітьми
- У пошуках пригод: 10 захопливих квест-екскурсій
- Весняні канікули: ТОП-10 ненудних дитячих таборів
Тури за темою:
- Табір “Петрос”. Весняні канікули
- Табір “Фристайл Карпати”
- ТУРИ НА ТРАВНЕВІ СВЯТА
- ВСІ АКТУАЛЬНІ ТУРИ ПО УКРАЇНІ
Найцікавіше на порталі:
- Відпочинок у Карпатах
- Заміський відпочинок під Києвом
- Захопливе Запоріжжя
Партнерська програма Zruchno.Travel для просування готелів, турів в Інтернеті