Редакція Zruchno.Travel

Туристи давно звикли до індустріального та козацького іміджу Запоріжжя, незважаючи на це, місто має багатогранну історію, а також цікаві пам’ятки кінця XIX – початку XX століть у старих кварталах.

Не так багато туристів, що вже побували на Хортиці та побачили “ДніпроГЕС”, дістаються головним проспектом Запоріжжя до тих кварталів, що збереглися у місті ще з часів заснування Олександрівська – попередника сучасного Запоріжжя. Крок за кроком на запорізькій землі будувалися перші площі, багатоповерхівки, гімназії та електростанції. Їхні історії створюють неповторний шарм старого міста, яке може здивувати відвідувачів досі невідомими сторонами Запоріжжя.

Виникнення міста Олександрівська (з 1921 року – місто Запоріжжя) пов’язане зі спорудженням в 70-ті роки XVIII століття Дніпровської лінії укріплень. Будівництво Олександрівської фортеці було розпочато 26 серпня 1770 року. Поселення, що виникло поряд із фортецею, і дало початок майбутньому місту.

Фото: vesturism.ru

У 1785 році Олександрівська фортеця і передмістя перетворилися в посад, а в 1806 році Олександрівськ одержав статус повітового міста. У другій половині XIX століття тут з’явилися великі промислові підприємства: завод сільськогосподарського обладнання Коппа, завод сільськогосподарського машинобудування Бадовського, завод сільськогосподарського обладнання Леппа і Вальмана (нині "АвтоЗАЗ"). Олександрівськ поступово перетворився в один із центрів сільськогосподарського машинобудування України. Розвитку міста сприяло будівництво у 1870-х роках залізниці, що поєднала Олександрівськ з Москвою і Кримом.

Фото: life.zp.ua

Чотири рази на рік в місті проводилися ярмарки, працювало 440 магазинів і крамниць, три банки. Наприкінці XIX століття в Олександрівську мешкало 63,6 тисяч жителів, налічувалося сім площ, 95 вулиць, 8500 житлових будинків. У 1893 році провели водогін, а в 1910 році була побудована електростанція. Крім того, у місті було шість середніх навчальних закладів, 33 початкові школи, два училища, Народний будинок, три кінематографи, дві міські бібліотеки, чотири театри, два міських сади й сквер.

Фото: zphoto.zp.ua

З початком Першої світової війни в Олександрівськ евакуювалися: з Варшави – центральні автомайстерні, з Риги – дротова фабрика, з Петрограда – завод авіаційних двигунів (сьогодні – "Мотор Січ"). Нині кордони центральної частини старого міста обмежуються з заходу на схід вулицями Кірова та Залізничною, з півночі на південь – вулицею Грязнова та набережною річки Мокра Московка. Головною магістраллю Олександрівська, як і сьогодні, була вулиця Соборна (проспект Леніна). На ній розміщувалися Свято-Покровський собор, міський театр, торговельні ряди, банки, прибуткові будинки тощо.

Під час Другої світової війни старе місто дуже постраждало. Багато старих будинків було назавжди втрачено. Серед вцілілих кам’яниць Соборної вулиці вирізняються перший триповерховий прибутковий будинок Якова Лещинського, побудований у 1901 році (нині розташований на проспекті Леніна, 52). Чотириповерховий прибутковий будинок у стилі модерн побудував на Соборній в 1912 році О. Ланшин (сьогодні – проспект Леніна, 48). До 60-х років фасад будівлі прикрашали вишукані скульптури.

Фото: life.zp.ua

На цій самій вулиці знаходилася й найвища будівля Олександрівська, головна окраса його центральної частини – Свято-Покровський собор, зведений у 1886-1890 роках на місці старої кам’яно-дерев’яної церкви. Дзвіниця заввишки 44,5 м здалеку притягувала до себе погляди. Наприкінці 1920-х років церкву закрили, але не знищили. Дзвони віддали на металобрухт, куди ж поділи десятки ікон – ніхто не знає. Під час Другої світової війни поруч із собором німецькі війська ховали своїх загиблих. Тоді ж будівля собору дуже постраждала, а в 1943 році взагалі була зруйнована. На сьогоднішній день собор відновлений, але й зараз продовжуються реставраційні роботи.

Як і сто років тому головну вулицю міста прикрашає будівля Земської лікарні. З її фасадів на містян дивляться янголятка. Зараз в ній розміщено один із корпусів Обласної дитячої лікарні (проспект Леніна, 70) .

Не менш важливою була Катеринославська вулиця (зараз вулиця Горького). Нею через Олександрівськ проходили екіпажі з губернського центру до Криму. Саме тому тут було так багато готелів. Вражають навіть самі їх назви: "Центральна", "Гранд-готель", "Метрополь", "Петроградська", "Північна". Лише будинок Шенделя, в якому перебував готель "Росія", зберігся донині на вулиці Горького.

Фото: zaporizhzhia.city

Улюбленим місцем відпочинку містян став Народний дім на Катеринославській (вулиця Горького, 71), збудований у 1899-1902 роках. Тут діяв сінематограф, виступали літератори, зокрема Володимир Маяковський. Поруч була перша міська електростанція. Її будівля з двома оригінальними баштами і сьогодні прикрашає місто. Навпроти Народного дому і електростанції знаходилася велика площа Пушкіна. На її місці в 1903 році був сквер, а в 1927 році встановили пам’ятник, присвячений десятим роковинам революції 1917 року.

Багатолюдною була і Троїцька вулиця (зараз вулиця Чекістів). Її окрасою стала триповерхова будівля Земської управи, побудована в стилі модерн у 1913-1915 роках. Фасад будинку прикрашений ліпниною, напівколонами іонічного ордеру, а дах – великим куполом. Зараз в цьому будинку знаходиться краєзнавчий музей.

Фото: life.zp.ua

Через дорогу від Земської управи знаходиться прибутковий будинок Мойсея Біленького (вулиця Чекістів, 27), побудований у 1909 році. До революції тут розташовувався Російський банк для зовнішньої торгівлі. Після націоналізації в будинку діяла Олександрівська спілка анархістів, яку в 1917-1918 роках відвідував Нестор Махно. На вулиці Чекістів, 25 знаходиться будівля синагоги Лещинського (1901 року). Нижче вулиці Соборної, поруч із театром, знаходився готель "Театральний". На його місці сьогодні розташований готель з такою самою назвою, але будинок, в якому він перебуває, збудований у 1950-х роках.

Фото: techsupport.in.ua

Велика увага в Олександрівську приділялася якісній освіті. Будинки, в яких на початку ХХ століття перебували навчальні заклади, не змінили суттєво свого призначення і на початку ХХІ століття Так, І та ІІІ корпуси Запорізького національного університету розміщені у будинках чоловічої та жіночої гімназій Олександрівська, а головний корпус Національного технічного університету знаходиться в будинку Олександрівського механіко-технічного училища. Навпроти нього, стиснутий з чотирьох сторін вулицями, знаходиться перший Олександрівський сад. Сучасні вулиці старого міста значно відрізняються від тих, що були раніше. На зміну бруківці прийшов асфальт, газові ліхтарі змінилися електричними, колись малі чахлі деревця стали великими деревами, в тіні яких приємно прогулятися. Подекуди в стрункі ряди старих будинків вривається сучасна забудова. Незважаючи на це, залишилася ота приємна, ні з чим не зрівнянна, атмосфера невеликого затишного містечка, яка притягує сюди людей, немов магнітом.

Матеріали надано Департаментом культури і туризму Запорізької міської ради



Вас також може зацікавити:
- Запоріжжя розвиває індустріальний та подієвий туризм
- 7 причин поїхати в Запоріжжя вже цієї весни
- ТІЦ Запоріжжя – точка туристичного тяжіння

Тури за темою:
- STEEL’NE MISTO Z
- Екскурсія на Хортицю
- ТУРИ НА ТРАВНЕВІ СВЯТА
- ВСІ АКТУАЛЬНІ ТУРИ ПО УКРАЇНІ

Найцікавіше на порталі:
- Відпочинок у Карпатах
- Заміський відпочинок під Києвом
- Захопливе Запоріжжя

Партнерська програма Zruchno.Travel для просування готелів, турів в Інтернеті