Скарби Тернопільщини: інструкція до яскравих пригод

Блоги

Редакція Zruchno.Travel

Як почати знайомство з мальовничим і багатим Тернопільським краєм, що відвідати, що спробувати і як до всього цього дістатися? Читайте в матеріалі-інструкції, підготовленому Zruchno.Travel спеціально для вас.

Тернопільський край - справжня туристична скарбниця. Тернопільська область, що історично охоплює східну частину Галичини, західну частину Поділля і південну Волинь, зберегла багату колекцію пам’яток архітектури, культури і побуту різних епох, зокрема стародавні поселення трипільців, курганні поховання ранніх скіфів (VI-V століття до н. е.), середньовічні замки і фортеці. До слова, тут сконцентрована найбільша кількість старовинних замків в Україні - в Тернопільській області понад 30 подібних об’єктів. Щедро нагородила Тернопільщину і сама природа - це один з найбільш екологічно чистих регіонів країни: тут і повноводні ріки, і водоспади, і каньйони і, звичайно, знамениті загадкові печери, лабіринти яких розтягнулися на сотні кілометрів. Zruchno.Travel підготував для вас невеличкий туристичний мануал, який дозволить отримати найрізноманітніші і яскраві враження від 2-3-денної подорожі, хоча приїхати сюди можна і на місяць - розваг і пригод вистачить!

Поринути в чарівність старовинних містечок

Почати знайомство з Тернопільським краєм правильніше і зручніше за все в самому Тернополі. Найпростіший і швидкий спосіб дістатися до Тернополя з Києва - поїздом Інтерсіті (Київ-пасажирський - Пшемисль). Зараз квитки коштують 375 гривень за квитки другого класу, перший клас - майже вдвічі дорожче - 650 гривень. Поїзд відправляється рано вранці, о 6:50, зате прибуває вже о 12:12, так що цілий день можна буде присвятити знайомству з самим Тернополем або з прилеглими містечками. Взагалі, в напрямку Київ-Тернопіль ходить багато поїздів, але тільки Інтерсіті, згаданий вище, приходить в денний час.

Якщо добиратися на власному автомобілі, то можна доїхати до Житомира по М-06 Київ - Чоп (Житомирська траса), потім згорнути на трасу Н-03 Житомир - Чернівці, а в Любар повернути на Р-32 Кременець - Ржищів (419 кілометрів). А можна доїхати по дорозі М-06 Київ - Чоп до самого Дубно, а потім згорнути на М-19 Доманове-Тереблече (Рекомендуємо скористатися саме цим варіантом - дорога по цьому маршруту набагато краще).

Тернопіль, або як його іноді називають місцеві, ТАрнопіль, заснував в 1540 році коронний гетьман Ян Амор Тарновський, який побудував тут укріплений замок. Це "файне місто" просто створене для поїздки вихідного дня. Тут гарний, компактний історичний центр, пишна театральна площа (нагадує площу перед львівською оперою).

Звичайно, в списку MUST SEE - Тернопільський став - практично ровесник міста. Ця величезна рукотворна водойма розташована прямо посеред міста. Тут знаходяться острів Кохання, замковий палац, Надставна церква. А ще - навколо буяє пишна зелень парків.

А можна відкласти огляд Тернополя на останній день подорожі, і прямо з поїзда пересісти в автобус до Чорткова. Час в дорозі займе близько двох годин (квиток: 60-80 гривень). Назва привітного містечка, що розташувалося на річці Серет, зовсім не пов’язано ні з якими чортами. Однак до єдиної думки про походження назви дослідники все ніяк не дійдуть: одні вважають, що від прізвища магната Єжи Чартковського (перші письмові згадки про Чортков з’явилися, коли місто перейшло в його володіння); інші, - що від назви урочища "Чорна долина"; треті пов’язують назву з місцевим видом очерету ( "Черетів"). Чортків - справжній музей під відкритим небом. Тут зберігся Домініканський костел, можна помилуватися старою ратушею, а будівлі на старовинних, вузьких вуличках вельми фотогенічно повиті плющем. Від історичного центру міста рукою подати до знаменитого Чортківського замку, але про нього поговоримо пізніше ...

Приблизно за той же час, що і до Чорткова, від Тернополя можна доїхати до іншого, не менш цікавого міста - Бучач. Візитною карткою Бучача є міська ратуша, яка вважається однією з найкрасивіших в Європі. Цим Бучач, та й вся Україна зобов’язані львівському архітектору Бернарду Меретину і великому скульпторові, "галицькому Мікеланджело", Івану-Георгію Пінзелю. За скульптурним оздобленням Бучацька ратуша не має аналогів в архітектурі України XVIII ст. Але, на жаль, після пожежі в 1865 році велика частина скульптур, якими була прикрашена ратуша, знищені.

На даний момент ведеться реставрація - у відреставрованому приміщенні планують відкрити музей з оглядовим майданчиком, з якого відкривається краєвид на ще одну привабливу пам’ятку - Монастир отців-василіан.

Щоб обговорити враження за чашкою кави, можна заглянути в одне з найколоритніших місць - арт-дворик, в якому розмістилася кав’ярня Агнона.

У Бучачі, як і в Чорткові, можна помилуватися мальовничими руїнами древнього замку. Та й взагалі, цінителі замкової архітектури можуть присвятити цілу відпустку дослідженню фортець і замків Тернопільщини - подібні споруди різного ступеня збереження тут є біля кожного другого населеного пункту.

Досліджувати древні фортеці і замки

Бучацький замок був побудований в кінці XIV століття з червоного пісковика. Довгий час він служив родовим замком польських магнатів Бучацьких, а потім Потоцьких. У 1672 році замок був зруйнований турками, і сьогодні замок лежить в руїнах. Але піднятися на Замкову гору варто хоча б для того, щоб розглянути панораму міста.

Замки Тернопільщини не схожі один на інший. Цікава архітектура Чортківського замку - це п’ятигранне зміцнення з вежами по кутах, всередині якого знаходився палац та господарські корпуси. Однак фортифікаційна споруда мала вкрай невдале стратегічне розташування - замок знаходився не на узвишші, а в низині, тому його захоплювали всі, кому не лінь: козаки, турки, поляки... Не дивно, що до наших днів замок зберігся не дуже добре, але все одно він такий мальовничий, що затвор фотоапарата тут клацає без зупинки.

У селі Язловець знаходиться палац, що добре зберігся та оточений руїнами древнього замку. Язловець ще за часів правління князів Коріатовичів у XIV столітті був важливим форпостом в обороні південно-західних кордонів Поділля. Тому за часів постійних татарських набігів виникла необхідність в посиленні оборони краю, де будувалися зміцнення. Замок в Язлівці вважався символічним "ключем Поділля", опанувати яким означало мати доступ до нових подільським, і не тільки, територіям.

У нинішній час в будівлі розміщується реколекційний дім ім. Даровськой сестер Непорочного Зачаття Діви Марії, територія належить монастирю, заснованому тут в середині XIX століття.

Найромантичніші руїни серед замків України - Червоноградський замок. Урочище Червоне, де знаходяться вежі колись прекрасної будови, схоже на кратер смарагдової планети, на дні якого височіє замок. Аж дух захоплює!

Замок в Червонограді має більш ніж тисячолітню історію і вперше був зведений в IX-му столітті. На початку XIV-го століття завдяки братам Курятовичам замок був серйозно укріплений, а потім перейшов у володіння Польщі. На жаль, Червоногородський замок не перебуває на обліку як архітектурна або історична пам’ятка. Тут не проводили ніяких консерваційних, тим більше реставраційних робіт. Напевно тому 2013 частина однієї з веж обвалилася.

Послухати шум водоспаду

Поруч розташований Червоногородський (або Джуринський) водоспад; за легендою, його створили татари, прорили нове русло для Джурина, щоб полегшити доступ до замку. Джуринський водоспад найбільший рівнинний водоспад в Україні - його висота досягає 16 метрів. Найкраще приїздити сюди восени або навесні, коли водоспад найбільш повноводний, зате в літню пору тут можна скупатися. Потужні потоки води допоможуть освіжитися в спеку.

Віддати швартові!

Освіжитися на Тернопільщині можна не тільки під струменями водоспаду. Повноводна ріка Дністер ідеально підходить для невеликих, безпечних пригод на воді, які підійдуть навіть дітям. Природа Дністровського узбережжя своєрідна і неповторна - круті скелясті або лісисті береги, дика і незаймана природа, мальовничі острови.

А Дністровський каньйон довжиною 250 метрів - видатна природна пам’ятка, переможець всеукраїнського конкурсу "7 природних чудес України". Цей каньйон - один з найбільших в Європі, його ще часто називають "Галицькими субтропіками" за теплий клімат.

Ми сплавлялися по Дністру на веслових катамаранах, але можна відправитися на байдарках, каяках, рафтах - чого тільки душа забажає!

Побачити Тернопільський край зверху і спуститися під землю

Але найвидовищною і, мабуть, найзнаменитішою панорамою Дністра можна помилуватися з високого і крутого берега - Хрещатицького оглядового майданчика. Звідси відкривається краєвид на унікальне природне явище, яке називається меандр Дністра - це величезний підковоподібний поворот річки, що обіймає гнучким кільцем містечко Заліщики. На скелі можна піднятися по пішохідній стежці від села Звенячин або проїхати автомобільною дорогою до центру села Хрещатик.

Ще один дивовижний краєвид, тільки вже не на Дністер, а на іншу річку - Серет - відкриється вашому погляду з "даху" печерного храму біля невеликого селища Монастирок, який заснували ченці-відлюдники приблизно в IX-X століттях.

Скельну святиню вважають "місцем сили". Над глибокою природною печерою звисає величезний камінь, який спирається на колони з таких же масивних кам’яних брил. До нинішніх часів всередині печерної святині зберігся вівтар, який використовується для ритуальної служби і зараз, а неподалік від печерного храму встановлено ритуальний камінь, що підтримують три опори. Також тут є поклінний хрест, про який давня легенда говорить: якщо дівчина на Воздвиження прикрасить цей хрест квітами, то через рік вона вийде заміж.

Познайомитися з Тернопільським краєм можна не тільки "зовні", але і "зсередини". Тернопільщина буквально пронизана глибокими кам’яними лабіринтами - гіпсовими печерами. Мільйони років тому на цій території розташовувалося знамените Сарматське море, дно якого було встелене гіпсовими відкладеннями - в період карпатських горотворних процесів море пішло, а вода утворила між гіпсовими пластами химерні сплетення найрізноманітніших пустот і найкрасивіших печер, довжина лабіринтів яких в деяких місцях досягає шести сотень кілометрів. Але вражає не тільки глибина печер і їх форми, а й неймовірні знахідки, які часом виявляють тут археологи. Так, печера Вертеба перетворилася згодом у єдиний в Україні підземний музей. Адже тут знайдені сліди перебування представників Трипільської культури, що існувала на наших землях понад п’ять тисяч років тому.

З’ясувати, що ж таке "алкосмаколики" Тернопільського краю

Завершити перше побачення з Тернопільським краєм можна знайомством з "алкосмаколиками" і прийняти дари "теплого Поділля". Вино було однією з "фішок" південної Тернопільщини на рубежі ХІХ-ХХ століть. Лоза покривала, наприклад, схили замкової гори в селі Висічка близько Борщів (Тернопільська область). Відроджувати давні місцеві традиції, висаджуючи сади, виноградники і виробляючи якісні українські напої найвищого рівня взялися в селі Швейків. Гостинні господарі, засновники ТМ "Швейків" - Андрій Закревський, Володимир Безущак, Едуард Бєляєв - пригостять вас смородиновим і виноградним вином, сидром, кальвадосом і навіть бурбоном.

А ще потрібно заглянути в Микулинці, адже тут знаходиться одна з найстаріших пивоварень України, історія якого бере свій початок з 1457 року. Вибір продукції порадує кожного любителя пива - по території підприємства проводяться екскурсії та проходять дегустації.

Останнім акордом вдалих вихідних стане ледачий відпочинок в ресторанах Тернополя: знаменитий "Старий млин", "Ковчег", а ще буквально щойно відкритий двох’ярусний ресторан "Леліва" з таємничими підземеллями, театром ляльок для дорослих і автентичними Тарнопільськими настоянками і лікерами. Тут можна проводити час, чекаючи поїзда до Києва (майже всі вони - нічні: в 00:42, 00:59, 17:43 і 23:46). Тільки стежте за часом! У підземеллях "Леліви" воно пролітає непомітно!