Червоно-зелені контрасти Кривого Рогу: мандрівка індустріальними кольоровими горами та озерами

Блоги

Редакція Zruchno.Travel

Кривий Ріг продовжує руйнувати стереотипи! “Червоне” промислове місто в центрі України так і вабить своїми залізорудними пейзажами, які піддаючись силам природи, а подекуди і людським добрим рукам, де-не-де вкриваються зеленуватим “лісом”, тюльпанами (в сезон) та різноманітними кущуватими рослинами.

“Народившись” на перетині річок Інгулець та Саксагань, “Місто довжиною в життя” – як промотує його Інститут розвитку міста Кривого Рогу – чудово поєднує в собі індустріальну брутальність та природну ніжність. Там квіти проростають на мертвих, але лише на перший погляд, сланцевих відвалах і побачення влаштовують на верхівках промислових гір, звідки під вечір видно всю романтику заходу сонця та яскравих вогнів житлових кварталів.

Відвали Кривого Рогу – велетенські насипи порожніх, непотрібних порід, залишених після видобування залізної руди. Хтось їх може сплутати із донецькими чи луганськими териконами, але якщо придивитись до форми, то виявляється є суттєва різниця. Схожі на масивні сходи зі зрізаною пірамідальною верхівкою, відвали стали щоденною типовістю та звичністю для місцевих, але для туристів – це ще одна “екстремальна цукерка по-криворізьки”, яку хочеться розжовувати повільно, щоб не впустити жодного нового відчуття та враження.

Особливою “цукеркою” є Петровський відвал. Протяжністю в кілька кілометрів він веде до неймовірно пейзажного і кольорового Глеєватського кар’єру, де активно продовжують видобувати залізну руду. Там кількатонна техніка, яка здалеку здається такою дрібною, з більш близької відстані сповна виправдовує свої масштаби, раніше заявлені у розповідях екскурсовода.

На фото: Глеєватський кар’єр

Підкорюючи Петровський, який спочатку відлякує своїми велетенськими брилами сланцю, відчуваєш такий спектр емоцій, для якого не відразу вдається підібрати слова, бо відбирає мову від захвату, і тільки вказівний палець на автоматі продовжує фотографувати, щоб якомога більше спогадів забрати з собою у світлинах.

На фото: брили сланцю

На фото: вид на місто з Петровського відвалу

На фото: дорога до Петровського відвалу

На фото: дорогою до Петровського відвалу

Петровський – це піднятись вгору, ще раз круто вгору, пройтись околицею, пробратись через насадження берізок, побачити багато інших дерев і дрібних квітів, натрапити на кущі шипшини, знайти білосніжний кварц і “золото дурнів”, відчути себе крихітним та беззахисним в оточенні кольорових схилів “живих гір”, які щоразу збільшуються з новим і новим насипом відвантажених БелАЗами порожніх порід.

На фото: кварц

На фото: "золото дурнів"

Петровський відвал особливий і тим, що знаходиться під “опікою” ентузіастів, які активно засаджують його різноманітними деревами. Ініціатором такої добровільної рекультивації став Володимир Огур – вже жива легенда серед місцевих та туристів, які встигли побувати на його екскурсіях. Йому навіть пересилають насіння дерев із інших областей України.

Іще одним відвалом, з якого якнайкраще проглядається місто, є Бурщинський. Він разюче відрізняється від Петровського своїми ландшафтами, але вечірній Кривий Ріг із його висоти – казка.

Чудово розбавляє індустріальний колорит міста із його копрами шахт, кар’єрами та промисловими підприємствами затоплений гранітний кар’єр, який схожий на лагуну через ніжно-блакитний колір води. Щоправда, ми до нього потрапили ближче під вечір, тому був уже дещо не такий відтінок, але все одно пейзажний. Вода в кар’єрі чиста і з’явилась природним шляхом, просочившись з-під землі, тому придатна для купання. До речі, на одному зі схилів кар’єру, навіть можна знайти імпровізований міні-пляж. Це озеро, утворене на місці колишньої промислової активності, також є гарною фотозоною, адже має не тільки неймовірний колір, але й форму серця.

Зовсім інші враження викликають так звані “червоні озера”, утворені штучним шляхом із викачаної із шахт води. І хоча, на перший погляд, здається, що там плавають всі елементи з таблиці Менделєєва, вода – цілком нормальна. Ба, навіть, якщо зачерпнути її доленою, то вона виявиться такою ж прозорою, як та, що те з домашніх кранів. Червоний колір їй додає вміст оксиду заліза – секрет розкрито!

Через вузьку дорогу від “червоних озер” побачите типовий колорит міського приватного сектору: одноповерхові будинки та городи, на яких, на той час, ще не встигли прибрати врожай гарбузів.

Гарні червоні пейзажі чекають на вас і в зоні зрушень – місці підірваних вже відпрацьованих шахт. Подібне роблять для того, щоб порожнина зненацька не обвалилась і не було жертв. Одну таку зону можна побачити біля шахти Гвардійської.

А дорогою до неї знаходиться місце, де знімали фільм “Червоний”. Щоправда, від того баракового поселення залишились одні руїни.

Окремою природною зоною, яку не торкнулась всеосяжна рука індустріалізації Кривого Рогу, залишається ландшафтний заказник “Червона балка”. На його території зростають заповідні рослини, не має виритих кар’єрів та тучних утворень. Єдине що виривається із загальної зеленої панорами, яка на осінь перетворюється в тон “червоного” міста, залишки опорних елементів мосту, побудованого ще в позаминулому столітті. Сьогодні вони є улюбленим місцем для тренувань альпіністів, які обладнали майже 30-метрові опори імпровізованими виступами.

Кривий Ріг – місто, яке можна відвідувати і відвідувати. Навіть побувавши на одному кар’єрі, хочеться потрапити і на інший, який вже буде зовсім не таким за формою і кольором; піднявшись на перший копер шахти – виникає думка, а що ж видно з другого; підкоривши черговий відвал – з’являється бажання рухатись далі, адже кожен наступний цікавий по-своєму. Під впливом промислового туризму, в місті народжуються власні традиції та нетипові звичаї. Зокрема, неординарне святкування Нового року на Петровському відвалі або пошуки “гіпсової троянди” для коханої серед сланцевих пагорбів.

Розширюючи можливості Кривого Рогу, Інститут розвитку міста проводить різноманітні промозаходи, прикладу прес-турів, як цей, що відбувся в рамках фестивалю Industrial FEST “Ніч індустріальної культури у Кривому Розі”. До речі, такий фестиваль проходить вже втретє і аналогів йому в Україні не існує. Через Інститут розвитку міста, який також співпрацює із місцевим турактивом, можна домовлятись про різноманітні екскурсії: відвідати промислові кар’єри, де добувають руди, піднятись на верхівки шахт або спуститися вниз, побувати на деяких етапах виробництва підприємства “АрселорМіттал Кривий Ріг” та спробувати багато іншого, і не лише промислового.

На фото: фестиваль Industrial FEST