Редакція Zruchno.Travel

Президент Koktebel Jazz Festival Лілія Млинарич дала рекомендації з розвитку подієвого туризму на Арабатській Стрілці, а також розповіла про особливості організації "Джаз-Коктебелю" в Щасливцеве.

Найстаріший джазовий фестиваль України Koktebel Jazz Festival в цьому році знову пройде на новому місці. Як відомо, до анексії Криму Росією масштабний музичний захід проводили в селищі Коктебель щорічно, починаючи з 2003 року, а з 2014 року фестиваль був змушений переїжджати – майже щорічно змінюючи місце дислокації (Затока, Чорноморськ, Київ). Але в цей раз локація фестивалю по-справжньому особлива, адже своє повноліття (в цьому році Koktebel Jazz Festival пройде в 18-ий раз) фестиваль зустріне в українському Криму – на Арабатській стрілці. Про нові "фішки" "Джаз-Коктебелю", незвичайний лайн-ап, а також про те, чи може Щасливцеве стати центром фестивальної культури України в інтерв’ю Zruchno.Travel розповіла президент фестивалю Лілія Млинарич – амбасадорка проєкту “Культурний туризм Приазов’я” (АртZOV).

Розкажіть, чому ваш вибір ліг саме на Арабатку для проведення фестивалю?

Вибір локації для Фестивалю дуже непроста справа: має збігтися відчуття місця та івенту. "Фішкою" Koktebel Jazz Festival завжди було поєднання моря і актуальної яскравої нової музики.

Наша подорож як фестивалю, що почалася в зв’язку з вимушеним переїздом з окупованого Криму, стала вже майже звичкою... Ми шукаємо локації для збігу гармонії природи і музики, цікаві для нашої відкритої і молодий публіки, незаяложені або скоріше ще не відкриті. Нам подобається вливати нову енергію і ламати звичні шаблони – ну як було з Чорноморську: “ну це ж просто портове місто”.

На Арабатську стрілку як на можливе місце проведення фестивалю нашу увагу звернули друзі – член Опікунської ради фестивалю і наш давній друг Олександр Лієв та Анна Романова, експерт проєкту USAID "Економічна підтримка Східної України", яка підтримує і реалізує свої програми саме в Приазов’ї. І дуже важливим для нас стало те, що обрана локація дозволила нам повернутися до Криму – такого улюбленого! Адже Арабатська Стрілка – це Український Крим!

Як ви оцінюєте Арабатську Стрілку в якості фестивальної локації?

Поки це місце тільки починає розвиватися в цьому напрямку. Факт: коли офіційний квитковий оператор KARABAS запустив продаж квитків, то автоматично як адреса підтягувалася геолокація "Генічеська Гірка" і нам доводилося постійно відповідати на питання: "Так де ж буде фестиваль?". Як ми з’ясували, так сталося саме тому, що в самому Щасливцеве ніколи і нічого за останні десять років не проводилося, що б фіксувалося в загальній системі як велика культурна подія. Тобто Щасливцеве з його незвичайною назвою, яке могло б бути туристичним маячком, як би і немає на культурній мапі країни.

Хочемо це виправити!

Чого не вистачає інфраструктурі Арабатки для фестивального туризму?

Не тільки на Арабатці, але і в інших курортних регіонах країни немає фестивальної інфраструктури. Це дуже комплексне поняття і воно дуже близьке до поняття гостинності, але не людини, а саме подій, у яких є потенціал стати справжнім туристичним магнітом. Це і помірковане планування території з урахуванням потреб івентів, це створення умов комфортного відпочинку з точки зору суспільної безпеки і санітарного забезпечення, особливо в умовах адаптивного карантину, що все ще триває. Навіть наявність сучасних тимчасових санітарних зон з урахуванням можливого запасу за кількістю відвідувачів теж важливо. Окреме питання – технічна підтримка, включаючи енергозабезпечення та можливість тимчасових схем підключення фестивальних об’єктів без шкоди для жителів і підприємців конкретного міста або села. Необхідна сертифікація готелів і міні-готелів, впровадження загальних сучасних стандартів обслуговування туристів, включаючи роботу інфоцентрів. Складним поки є і логістика цього регіону для фестивальної аудиторії, яка мобільна, але хоче бачити сучасні Інтерсіті, а не поїзди "позавчорашнього дня", що повільно повзуть. Ну і, звичайно, зміна ставлення готельєрів в очікуваннях по ЦА. Фестивальний туризм – це динамічна історія і молоді люди, які багато подорожують і мають можливість порівнювати.

Як склалося співробітництво з місцевою владою?

Генічеська ОТГ прийняла нас привітно і дуже швидко підготувала нам всі необхідні документи. Як ми зрозуміли зі спілкування з представниками органів місцевої влади, можливості іншої підтримки для новоствореної ОТГ дуже обмежені. Представники ж комунальних підприємств скоріше сподівалися на можливість дуже додаткових і великих доходів від організаторів і на будь-які прохання обґрунтувати свої запити, посилалися на брак коштів і необхідність шукати додаткові джерела доходу. Ну наприклад, нам пропонувалося заплатити страхувальний внесок за "майбутній вандалізм відвідувачів фестивалю".

Розкажіть про особливості Koktebel Jazz Festival в цьому році?

Цього року партнер фестивалю – проєкт USAID "Економічна підтримка Східної України" підтримав новий формат, який був придуманий нами як спеціальний Koktebel Jazz Festival: Arabatka.

Це поєднання творчих резиденцій і традиційного чотириденного формату музичного фестивалю. Ми будемо в Щасливцевому з 29 серпня по 5 вересня. У нашій програмі і музичний конкурс юних джазменів, і художні майстерні, і багато дискусій про сучасне мистецтво, чудова програма кінопоказів та, як завжди, дуже багато найрізноманітнішої і яскравої музики.

Особливою темою всього фестивалю буде Крим. Йому присвячена робота спеціальної арт резиденції "О! Крим", в якій візьмуть участь кримські рокери, художники, народні майстри та поети.

Чим порадує Line up?

Впевнена – відкриттям нових імен. Ми, і не тільки ми, пропустили 2020 рік. Ми вимушено сиділи по домівках і нудьгували по теплому і близькому спілкуванню, ми трохи втомилися від онлайн-режиму, але у всіх у нас з’явився час подумати, придумати, реалізувати себе якось по новому.

З’явилося багато нових імен і ми хочемо почути і побачити цю нову хвилю української музики. Сміливо можу стверджувати, що нам вдалося на 90% зробити свій лайн-ап несхожим на інші літні музичні фестивалі. Ми завжди намагаємося тримати цю нашу другу "фішку".

Як вже згадувала, буде багато Кримської музики і чудових колаборацій. І, звичайно ж, буде музика вільних людей – джаз. Адже одна з музичних резиденцій так і позначена Jazz&Blues.

Зараз Асоціація індустрії гостинності України реалізує проєкт, присвячений культурному туризму на Приазов’ї. Як амбасадор проєкту, розкажіть, який потенціал для розвитку культурного туризму має цей регіон?

Я б хотіла звернути увагу на таку особливість культурного туризму як самобутність, унікальність і наявність особливої ​​внутрішньої ідеї, яка дозволить забезпечити і свою цільову аудиторію, і інтерес публіки до місця проведення.

Фестивалі та будь-які інші культурні проєкти ростуть не швидко, їх треба плекати, допомагати їм. Треба вчитися в проєктах, які відбулися і вже мають історію. Нам було дивно, але на наші пропозиції включити в команду наших волонтерів місцевих молодих активістів, які цікавляться створенням і розвитком культурних проєктів, ми отримали відповідь, що таких просто немає...

Важливо щоб ці творчі молоді люди були, тому що для культурних проєктів важливі саме люди – носії ідей і цінностей.

І ще одна, може не безперечна, порада – не треба копіювати і адаптувати ідеї/фестивалі. Ідеї ​​повинні бути свої, а адаптувати потрібно тільки досвід організації культурних проєктів.

Які ще фестивалі можуть мати успіх на Приазов’ї?

Відповім так: будь-які, якщо буде активна співпраця місцевої влади і місцевих підприємців з організаторами. Якщо це будуть саме спільні проєкти, а не очікування, що хтось зобов’язаний це робити і саме тут.

Щось на кшталт: "...ну, оскільки організатори це роблять стільки років, отже їм більше всіх треба... нехай... подивимося". Давайте робити щось для свого села, міста, регіону, країни разом, а не чекати поки це щось хтось зробить... може бути. В такому очікуванні майбутнє пройде повз.

І йдеться не тільки про фінансову підтримку, хоча в умовах децентралізації багато регіонів демонструють неймовірно швидкі і якісні результати розвитку туризму завдяки спільному інвестуванню в культурні проєкти.

Створювати треба саме атмосферу співпраці і співтворчості, де важливим є досягнення загального результату, який буде сприйматися як загальний і важливий успіх проєкту та території.

Немає грошей, активно підтримайте інформаційно, попросіть підприємців про підтримку. Наприклад, коли ми організовували фестиваль у Верховині, кожен міні-готель взяв на себе посильну допомогу в харчуванні волонтерів і команди, привезли гумові чобітки для музикантів, організували для них екскурсії до місцевих музеїв. І звичайно ж, на наступний сезон багато хто виявив бажання знову приїхати. Тобто ми відчували, що потрібні і цікаві.

Будемо сподіватися, що і в Приазов’ї згодом буде також.

Проєкт "Культурний туризм Приазов’я: стан, виклики, стратегії" реалізується Асоціацією індустрії гостинності України за підтримки Українського культурного фонду.

Вас також може зацікавити:

- Олександр Педан: Арабатська Стрілка – одна з кращих фестивальних локацій України

- Маріуполь заявив про себе як про столицю культурно-подієвого туризму

- Koktebel Jazz Festival кличе на Арабатку! 5 фактів про фестиваль