Блоги
Дивовижний Переяслав: подорож у часі з медовим смаком

Як за одні вихідні встигнути прогулятися осіннім лісом і побачити житло мисливців за мамонтами? Опинитися в українському селі XVI століття і заглянути в справжню корчму? А також де спробувати сiкеру – той самий п’янкий мед, яким насолоджувалися наші пращури, – читайте в матеріалі Zruchno.Travel.

Осіння пора, коли крони дерев вже вбралися в золото і багрянець, надихає мандрівників. Одні мріють про тишу і умиротворення мальовничих парків, інші – про фотополювання і інстаграмні локації, треті – про романтичний вікенд з дегустаціями місцевих вин. Втілити в реальність будь-яку з цих тревел-мрій може невелика подорож до старовинного міста Переяслав.

Центральна вулиця Переяслава (1900-1920 рр.)

5 цікавих фактів про Переяслав

Перш, ніж відправитися в дорогу, познайомимося з Переяславом ближче. Zruchno.Travel зібрав найцікавіші факти про це місто та його історію.

1. Переяслав – одне з найдавніших міст України. Перші письмові згадки у "Повісті временних літ" про Переяслав (Переяславль, або Переяславль Руський) датуються ще 907 роком. У давнину Переяслав був третім містом Київської Русі після Києва і Чернігова, Переяславська православна єпархія – старше Київської.

2. Мабуть найвідоміший факт: Переяслав – місто музеїв. У невеликому місті з населенням в 27 тисяч знаходиться 27 музеїв. По одному музею на кожну тисячу чоловік! У цьому Переяслав абсолютний рекордсмен в Україні.

3. Переяслав – місто натхнення. І це не пусті слова. Григорій Сковорода написав у Переяславі "Сад божественних пісень" і "Всякому місту — звичай і права", а Микола Гоголь готував до видання "Вія". Але головний дар переяславські музи піднесли Тарасу Шевченку. "Переяславська осінь Кобзаря" вважається періодом справжнього творчого злету Шевченко. Тут були написані поеми "Наймичка" і "Кавказ", а також знаменитий "Заповіт".

Т.Г.Шевченко. Церква Покрови в Переяславі. (1845 г.)

4. Переяслав – кінематографічне місто. Тутешні пейзажі так і просяться в кадр, а знаменитий скансен – музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини – взагалі готова декорація для історичних фільмів. Тут знімали фільм "Дев’ять життів Нестора Махно", серіал "Я тебе ніколи не забуду"; околиці міста можна побачити у фільмі "Сорочинський ярмарок", а також у новому телесеріалі "Кріпосна".

Кадр з телесеріалу "Кріпосна"

5. Перший музей під відкритим небом в Україні був створений саме в Переяславі. Створення Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини почалося ще в 1964 році.

День в одному з найдивовижніших музеїв України

Переяславський скансен – Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини – це одна з головних туристичних перлин Київської області. Щорічно помилуватися тутешніми пам’ятками приїжджають сотні тисяч гостей. Це й не дивно – де ще за один день і на одній території можна побачити останки мамонтів і скіфські скульптури, старовинні садиби і дерев’яні млини і навіть луноходи та ракетні двигуни прямо у старовинній церкві!

До музею веде дуже мальовнича дорога – високі берези з густими кронами перетворюють її на казковий тунель, який дарує мандрівникові передчуття захоплюючого дня.

Сама територія музею дуже велика – понад 30 гектарів – але при цьому доглянута.

Ви не побачите тут ані сміття, ані заростей сухого чагарнику. Це справжній дендропарк, гуляючи алеями якого, ви будете знайомитися з українською історією від часів пізнього палеоліту до початку ХХ століття.

Зони скансену продумані до дрібниць, тому ви не заблукаєте, а в голові не виникне плутанини. Відразу за воротами музею вас зустрінуть так звані кам’яні баби, а також стоянка мисливців за мамонтами (15 000 років до н. е.).

Лісова стежка, немов машина часу, знов перенесе вас у нашу еру – тут реконструкції скромних напівземлянок XI століття.

Житло ХІ ст. Реконструкція.

Житло XI ст. Стіни сплетені з лози і обмазані глиною. Реконструкція.

А трохи далі за масивним частоколом – житлово-господарський комплекс заможного киянина Х століття.

Але найбільш цінні і цікаві експонати чекають нас далі. Це справжні садиби і цілі двори з житловими будинками та надвірними будівлями, які належали людям, що населяли Наддніпрянщину в XVI-XX століттях.

Біля кожної хати розбиті невеликі сади, а в будинках представлене ​​домашнє приладдя, знаряддя праці, ремісничі інструменти… Це створює відчуття, що ви і справді потрапили в минуле, а в будинках вирує життя.

Найстаріша дерев’яна церква Переяслава-Хмельницького – Козацька церква Іоанна Богослова, перевезена сюди з села Острійки. Історичну атмосферу підкреслює відтворене козацьке кладовище з кам’яними хрестами.

Багато садиб і церков заповідника являють собою тематичні музеї: музей українських обрядів, музей гончарства, музей бджільництва. Всього їх 13. За один день неможливо обійти їх усі, так що варто вибрати ті, що, здаються найбільш цікавими особисто вам.

Ми ж рекомендуємо заглянути в музей українського рушника, що розташувався в унікальному пам’ятнику архітектурного зодчества XVIII ст.

В експозиції понад 300 рушників різних регіонів – в їх орнаментах збереглися давні магічні знаки: зображення "дерева життя", символів землі, води, сонця.

Обов’язково зайдіть і в Музей космосу – ця "родзинка" скансену залишає суперечливе, але яскраве враження. Музей був створений в роки радянського атеїзму – його розмістили в дерев’яній церкві XIX століття – дивно дивитися на макети луноходів, скафандр Гагаріна і тюбики з їжею космонавтів, що розташувалися в стінах культової споруди.

Але якими б захоплюючими та цікавими не були б музеї, не забудьте залишити собі час для неспішних прогулянок по парку – він на диво гарний, особливо в цю мальовничу, осінню пору.

 

Тут є дві рукотворних водойми, де мешкає стільки риби, що дна не роздивитись! Біля ставків обладнані фотозони і зони відпочинку, щоб можна було присісти і перекусити.

До слова, про їжу. Обов’язково візьміть обід з собою – територія велика і за пару годин все не обійти, а точки харчування на території музею під час карантину не працюють.

Коли будете планувати подорож, загляньте на сайт музею – на території скансену регулярно проходять найрізноманітніші тематичні заходи: майстер-класи з традиційних ремесел, кулінарні батли і, звичайно, масштабні народні гуляння на знакові свята.

Квитки

Музей пропонує кілька варіантів квитків. Ви можете заплатити тільки за вхід на територію: для дітей – 30 гривень, для дорослих – 40 гривень. Тоді за відвідування кожного тематичного музею доведеться доплатити: 10 гривень – для дітей; 20 гривень – для дорослих. Також можно купити єдиний квиток, який відкриває двері в усі доступні музеї на території: з понеділка по четвер 40 гривень – дитячий, 50 – дорослий; з п’ятниці по неділю 80 гривень – дитячий, 100 гривень – дорослий. Ми рекомендуємо брати саме єдиний квиток.

Екскурсійне обслуговування оплачується окремо, але у кожного експоната є QR-коди, перейшовши за якими, можна отримати необхідну інформаційну довідку.

Як дістатися?

Власним автомобілем з Києва по Наддніпрянському шосе, потім наліво на Південний міст/Е40. Далі маршрут пролягає по трасі Е40 через Бориспіль. Потім по трасі Н08 в Музей народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Зараз дорогу відремонтували, тому подорож буде комфортною.

Від станції "Харківська" у Києві кожні 20 хвилин відправляється автобус до Переяслава. З Переяслава до скансену доведеться добиратися вже на таксі.

Чим ще можна зайнятися в Переяславі?

Нашу сьогоднішню подорож ми вирішили присвятити головному туристичному магніту Переяслава – музею під відкритим небом, але це далеко не єдина приваблива локація цього міста.

В історичному центрі міста можна помилуватися Михайлівською церквою з дзвіницею (1646-66 рр.). Вона зведена на місці стародавнього Михайлівського храму (1090), де півстоліття після хрещення була резиденція київських митрополитів.

Тут також зберігся Свято-Вознесенський собор, побудований 1696-1700 рр. на кошти гетьмана Івана Мазепи, як головна споруда однойменного монастиря.

фото: pereiaslav.city

Крім того можна відвідати музей Григорія Сковороди, що розташувався в дуже гарному будинку колишнього колегіуму. В експозиції – старовинні музичні інструменти, меблі XVIII століття. У первозданному вигляді відновлені класи, кімнати вчителя, інтер’єр бібліотеки колегіуму. Саме в цій бібліотеці свого часу було знайдено Пересопницьке Євангеліє – перлина української писемної культури.

Медове завершення дня

Рецепт гарної подорожі полягає в різноманітті вражень, які ви отримуєте під час поїздки: побачити щось гарне, дізнатися щось нове і обов’язково спробувати щось незвичайне. Тому на зворотному шляху з Переяслава загорніть в Бровари – тут працює унікальна, промислова медоварня.

Український підприємець, пасічник-аматор Сергій Липко створив медоварню в 2018 році, а в цьому році тут обладнали дегустаційний зал, де можна спробувати сікеру – напій, відомий ще з біблійних часів, але сьогодні відомий лише небагатьом. Це легкий, алкогольний напій на основі меду та фруктів – деякі називають його медовим вином за схожість у виробництві і смаку. Але Сергій Липко наполягає: "вино – це напій з винограду, а ми відроджуємо древній медовий напій, який колись був традиційним для українських земель".

Гостям медоварні проводять екскурсії по території унікального виробництва – тутешнє обладнання сертифіковане за сертифікатами НАССР, ISO, встановлена ​​італійська лінія розливу вин. Потужність виробництва складає півмільйона пляшок на рік.

"Сікера – це напій шумерського походження. Це найдавніша цивілізація, і в самому давньому епосі "Сказання про Гільгамеша", написаному на глиняних табличках, датованих VIII-VII століттями до нашої ери, вже пригадується сікера. Її шумери готували з меду і фініків. Ми ж робимо сікеру з соку чорної і червоної смородини, яблучного і ожинового соку, і меду – липового і соняшникового", – розповідає Липко.

Під час дегустації гостям запропонують шість видів цього дивного напою, а в якості гастрономічного доповнення можна обрати м’які сири або равликів, а незабаром тут з’явиться і повноцінне меню зі стравами нової української кухні.

Ознайомитися з варіантами дегустацій і замовити екскурсію можна на сайті.

Тур в Переяслав було організовано за сприяння Управління туризму Київської обласної державної адміністрації.

Текст: Даша Хорiшко

Фото: Володимир Морєв


Коментарі (0)
Будь-ласка авторизуйтесь для того щоб залишити коментар

Партнери відпочинку