Мандрівка Поділлям на вихідних може складатися не лише з відвідування замків і фортець. Радимо спробувати познайомитись з ландшафтами та їхньою історією разом з Terra Podolica, зазирнувши глибше на чому стоять всі природні екосистеми та рукотворні пам’ятки.
Кожен ландшафт має свою логіку, яка базується на утворенні літологічної основи, тобто геологічних порід. Розібратися в цьому без спеціаліста може бути складно, тому проєкт Terra Podolica презентував путівник, де простою мовою описані ландшафти Придністровського Поділля. Путівник пропонує гео- та акватури для одноденних мандрівок (путівник і тури ви також можете знайти на сайті terrapodolica.com).
У царстві сипучих скель
Це нескладний маршрут, спрямований на ознайомлення з ландшафтом річки Нічлави. Зокрема ви зможете побачити сипучі скелі та віднайти рештки загадкових мегалітичних споруд. Підійде для сімейної подорожі-пригоди, учасників автотуру або може бути реалізований як камерний тур з елементами полювання на скам’янілості.
Може поєднуватись зі спелеоекскурсією в печері Кришталева.
Фото: Владислав Гарбар
Гіпсова печера Кришталева – геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення, розташована в околицях села Кривче Чортківського району. Ця гіпсова печера обладнана електричним освітленням, є просторою та зручною для екскурсії.
Маршрут пролягає в межах Чортківського району Тернопільської області, в долинах річок Циганка та Нічлава між селами Нижнє Кривче і Бабинці.
Що можна знайти серед каміння сипучих скель? Якщо уважно розглянути місцеві осипи, серед лусок девонського аргіліту (глиниста порода з часів девону) раптом вирізняються численні ядра брахіопод (тварини, подібні на двостулкових молюсків, які повзали одною “ногою” по дну), окремі з яких заміщені кальцитом з чудовим багряним відтінком. Тут можна помітити тверді плитки вапняків, що повністю складені “брахіоподовим ракушняком”, серед якого губляться гілочки моховаток (колоніальні тварини, що нагадують дрібні корали) і уламки трилобітів. Однак найцікавішими об’єктами тут є морські лілії: їхні численні тендітні стебла вкривають ямки на схилі або утворюють візерунки переплетення на вапнякових плитках.
Фото: Владислав Гарбар
Кордон імперій
Простий маршрут, спрямований на ознайомлення з ландшафтом річки Збруч, розкриття її ролі як історичного кордону. У 1772–1793 рр. по Збручу проходив державний кордон між Річчю Посполитою та Австрією, а в 1793–1809 та 1815–1917 – між Російською імперією та Австрією. Зараз ця річка розмежовує Хмельницьку та Тернопільську області.
Фото: Владислав Гарбар
Маршрут підійде для дитячих груп, сімейної подорожі, може бути реалізований як корпоративний тур. Є органічним доповненням денного туру Кам’янець-Подільський–Кривче як аналог Хотинського напрямку.
Маршрут складається з таких частин: екскурсія в межах замку Скали-Подільської; перехід або переїзд до кар’єру та долини річки Збруч у місці автомобільного мосту; водна прогулянка акваторією П’ятничанського водосховища та трейлиг ділянкою прилеглого до ГЕС яру з потужними проявами зсувів.
За 450 м від мосту по автошляху праворуч (на Тернопільському боці) розміщений великий кар’єр. Його пізнавальна цінність полягає у розкритті вапняків і доломітів верхнього силуру, що могли стати міжнародним еталоном завдяки повноті розкриття і доступності огляду. Проте через політичні події “Празької весни” міжнародна геологічна спільнота обрала інший (значно бідніший) західноєвропейський об’єкт.
Фото: Сергій Зисько
Для доступу в кар’єр необхідне попереднє узгодження візиту з його адміністрацією. Крім силурійських відкладів, увагу тут приковує потужна товща жовтої глини (лесоподібних суглинків), яка розповідає про льодовикові епохи, зрідка демонструючи законсервовані залишки мешканців суворих плейстоценових тундр (плейстоцен – епоха, яка завершилась льодовиковим періодом) у місцях осипів, морозобійні тріщини та поховані горизонти ґрунтів теплих міжльодовикових періодів.
Від автомобільного мосту через Збруч можна здійснити факультативну водну прогулянку. Тут починається П’ятничанське водосховище, немає труднощів з рівнем води, техногенних і природних перешкод, зате є зручне місце для посадки на плавзасіб, щоправда, відсутня течія.
Додатковими локаціями для знайомства з ландшафтом Збруча є містечко Скала-Подільська та село Окопи. Для детальнішого знайомства варто відвідати села на відтинку Чорнокозинці–Завалля, де за сприятливого рівня води можна здійснити водну мандрівку в поєднанні зі спелеотуром у печері Атлантида.
Карстова печера Атлантида – геологічна пам’ятка природи загальнодержавного значення. Вона має триярусну будову, а також як просторі зали, так і вузькі проходи. Тут можна побачити друзки гіпсових кристалів, сталактити та сталагміти.
Для детальної інформації шукайте путівник на сайті https://terrapodolica.com/
Соцмережі:
https://www.facebook.com/TerraPodolica
https://www.instagram.com/terrapodolica/
Проєкт «Terra Podolica» реалізується в межах партнерської програми «Культура.Туризм. Регіони» Українського культурного фонду та Державного агентства розвитку туризму.
Головне фото: Владислав Гарбар