Редакція Zruchno.Travel

Слобожанська солона фортеця на сторожі незалежності України більш ніж 300 років

Це важка подорож. Але кожен з нас нині має бодай отак історично мандрувати та пізнавати Україну, що давала і тепер дає бій окупанту . Складно порахувати і навіть уявити, скільки разів впродовж цього важкого року і зокрема останніх місяців у світовій пресі, у ефірах ТБ, в просто розмовах і переписках ми чули та читали назву цього східного українського містечка… Бахмут. 

До речі багато хто досі, навіть поміж фахових людей, вимовляє його ім’я з хибним наголосом. Вiрний варіант - Бахму́т. Про це свідчить чимало історичних джерел, про це одноголосно заявляють українські краєзнавці і це дуже підкреслює його українську ідентичність. Але свою історичну назву соляне містечко повернуло лише після Революції гідності, у 2016, а до того із далекого 1924 носило насаджену більшовистську — Арте́мівськ. 

Боротьба за українську сутність у цій точці країни йде досі і не лише на полі бою. Українським історикам варто доводити і обґрунтовувати безупинно, що Бахмут, як повноцінне поселення,  заснували козаки Ізюмського слобідського полку в кінці XVII ст., і аж ніяк не імперський уряд, про що сп’яніло мовить російська крива пропаганда. Отже ми маємо не лише підтримувати цю звитяжну боротьбу, а й викорінювати історію, викривлену радянщиною та московією.

Сьогодні Бахмут, будьмо відвертими, в уяві багатьох українців у віддалених тилових регіонах асоціюється з містечком, що існує десь біля Донецька… Міста, що страждає та бореться, бо на самих підступах до нього місяцями йдуть запеклі бої. 

Копнемо глибше в історію української Слобожанщини?

• У багатьох старих довідниках можна знайти інформацію, що місто Бахмут засноване у 16-му столітті як Бахмутська сторожа на південному кордоні московської держави. Але останні дослідження українських істориків та краєзнавців проливають істинне світло на історію і доводять, що незламне місто заснували не прикордонники-московити, а козацькі загони українських слобідських полків.

• Саме козаки у XVII столітті сформували на місці сучасного Бахмуту перші постійні поселення Слобідської України. А основним їхнім промислом - стало видобування солі. Сама історія міста Бахмут - стрибкоподібна і швидка, тому що начебто на невеличкому поселенні стрімко виникає потужне місто з фортецею, яке контролює навколишні солеварні промисли.

• Більше століття тому Бахмут - не тільки розвинений та багатий центр життя в регіоні, це одночасно центр всього українського Донбасу. У той час Донецьк називався Юзівкою, і був звичайним провінційним містечком Бахмутського повіту Катеринославської губернії. Той повіт займав більшість сучасної півночі Донецької області, а тогочасні адміністративні офіси та центри торгівлі базувались у повітовій столиці – Бахмуті. Донецьк же центром регіону став вже при більшовицькій окупації України, якій давали бій в україномовному Бахмуті.

• Солі за добу у Бахмуті, як свідчать історичні джерела, випарювали до 130 пудів  - це понад дві тонни. Кам’яні солоні кристали - були білим золотом і ласими для татар, решти загарбників та, авжеж, московитів. Тож цар петро перший на початку XVIII століття не втримав жадоби і вирішив "націоналізувати" соляні промисли, тим викликав гнів донських козаків, що по праву мали у Бахмуті та околицях свої "варниці". Тоді тут відбили нападки монгольських нащадків.

• Але вже за кілька років історія продовжилась і козаки та населення Бахмута починають разюче антимосковське повстання. Бахмут стає одним із центрів цього повстання, а під час його придушення влітку 1708 року місто оточене і штурмується каральними загони царя. Місто  разом із повстанцями булавінцями обороняли і козаки-запорожці. Але Бахмут мув так само жорстоко зруйнований, а його мешканці знищувались так само жорстко. Тогочасні загарбники діяли точно так, як сучасні.

• Бахмут завжди був українським містом і в різні періоди чинив спротив московській, більшовицький або імперській окупації. У часи української революції 1918р. це місто, що абсолютно підтримує Петлюру, головного отамана Української народної республіки виступаючи за нього під синьо-жовтими прапорами.

• 1920-25-й рік. Бахмут - все ще центр, однак окупованої переважною масою більшовиків, Донецької губернії! В той час вона обіймала не тільки сучасні Донеччину й Луганщину, а ще й солідний шмат Ростовської. Бахмут насильно перейменовують на Артемівськ на честь одного з більшовицьких революціонерів. Знамениті традиції історичного рашизму… Звідси, до речі,  назва Артемівського шампанського, і заводу "Артемсіль". 

Історичну назву Бахмуту повернули лише 4 лютого 2016-го року. Доросійського терористичного вторгнення 2022 року місто було потужним центром соляної промисловості України, хоч у 2014 уже зазнало нового історичного нападу російських окупантів., але знову було відвойоване і звільнене українськими оборонцями ЗСУ. Бої за Бахмут тривають, впродовж осені та зими 22-23 місто зазнало істотного руйнування, але продовжує боротись за свою незалежність та свою Україну. А разом з ним тепер в межах і поза ними, всі історичні повіти та сучасні вільні землі незалежної України.

Підготувала Валерія Мікульська