Редакція Zruchno.Travel

Мандрівка під час війни - Маршрут розради та перезавантаження для всієї родини

Мені хотілось би вас запросити в дивовижну подорож, що неодмінно буде гартувати сили для нашої перемоги. Вона у цьому фільмі, створеному нами за підтримки Управління туризму та курортів Закарпаття, Мукачівської міської ради, курортів регіону та звичайно наших оборонців. Цей новий фільм народжено в особливому натхненні: жити, творити попри біль, підтримувати туристичну й культурну галузь та, головно, підтримати українців, що пізнають ніби й знайомий їм, але всж багато в чому незнайомий їм регіон. Створення цієї нової історії було особливим і довгим, але всі зусилля вартують того. Тож запрошуємо в нову подорож до весняно-літнього Закарпаття.

Закарпаття - цим уже все сказано, правда? Цей регіон безумовно і давно асоціюється у більшості українців із відпочинком. Край, оповитий розкішними горами та зеленими долинами не може не вабити туристів, тим паче що він створений природою для мандрів. Саме розвинена туристична сфера та ще вигідне географічне положення зумовили долю цього регіону під час масштабної війни. Від перших її днів і дотепер ця область є величезним гуманітарним хабом та місцем релокації для багатьох українців, їх життя та бізнесу.

Найбільшими хабами в цей важкий час стали Ужгород та Мукачево, найбільші туристичні міста регірону, і найквітучіші, якими вони постали у нашому новому фільмі. Адже цього воєнного року ми вперше побачили їх обидва у квітах сакури, що вже давно стала сезонним символом регіону.

А ще неодмінно від Мукачева рушайте з нами і згодом наживо до загадкових пагорбів на околиці. Вони буяють квітом і садами, історіями про кельтів, які колись обживали Закарпаття. А ще вони зеленіють закарпатським чаєм. Так, на Закарпатті вирощують чай. Не знали? Це можна виправити будь-якого сезону. Бо ж тутешня чайна плантація навіть в мороз зелена.

Закарпаття - край лікувального туризму, тож навідаємо один із найошатніших історичних санаторіїв – Замок Шенборнів, що зустрічає гостей колись мисливського, а нині курортного урочища Берегвар. Як на мене – це один із найромантичніших замків Закарпаття. Він доволі камерний, із гострими казково-готичними шпилями і повен архітектурних і навіть астрономічних секретів. Наприклад кажуть, що в будівлі рівно 365 вікон – як днів у році. Я не рахувала і ймовірно це вже історія, але от що точно так те, що впродовж усього року і в будь-яку пору цей маєток не втрачає свого шарму.

Вода – найцінніший скарб, успадкований Закарпаттям від природи. Її природну силу в регіоні використовують максимально ефективно. І не дивно, що тут вже майже півтисячоліття існують оздоровчі СПА. За маршрутом фільму ми навідали Лумшори, звідки витік популярний тренд купання у чанах. 

А ще зазирнули до топового бальнеологічного курорту у с. Косонь. Там вода підігріта природою і геологічними шарами, теплими породами колишніх вулканів Закарпаття.

Вода на Закарпатті досі рухає життя, туризм і ремісничу історію в самому центрі краю. У маленькому селі Лисичово, на річці Лисичанці можна побачити унікальну пам’ятку ковальського ремесла та справжнє інженерне диво! Єдину діючу водяну кузню, що залишилось нам у спадок на території не лише України, а й кажуть всієї Європи. Там досі стукотить молот вагою 150 кілограм, а штовхає його вода гірської річки.

Закарпаття – один з небагатьох регіонів, де не було зоопарків в їх класичному розумінні. Жити в гармонії з природою та ділити з нею свою землю – це локальна філософія. Тому на противагу звіринцям тут популярні і розвинені чудові еко-парки та контактні ферми, що навчають любові та поваги до природи. Адже відновлення потребує не лише тіло. Тож ми навідали місце, де буквально реанімують свідомість та зцілюють душу і де працюють наймиліші психологи. Екологічне ранчо в селі ГорІнчово, що нараховує зо два десятка видів диких і свійських тварин та екзотичних птахів, що тут давно і навпрочуд гармонійно співіснують та щодня зустрічають гостей звідусіль.

Аще “пливучи за течією” нового маршруту Tour de Ukraine ви неодмінно натрапите на Берег Закарпатського моря, нереально атмосферний і наймолодший заказник регіону. Море Закарпаття - найбільша водойма і водночас водосховище посеред Карпатського національного парку. Це місце, що реанімує своєю красою.

І авжеж, будучи у цій стороні важко оминути цікавістю найкращі скульптури, створені магією карпатської води та фантазією гірського вітру. Щоб ви знали у межах Угольсько-Широколужанського гірського масиву  в Карпатському біосферному заповіднику розташована найбільша кількість карстових печер що віднайдені на території Українських Карпат. Тут таки можна побачити велич цієї архітектури і рушити до знаменитого і ефектного“Карстового мосту”.

Мандрівка Закарпаттям – всесезонний гастрономічний фестиваль народів світу. І це не дивина, адже цей край сформований мультикультурно і він, попри всі історичні повороти, лишився толерантним до багатьох етнічних груп, що тут жили і живуть донині. А це три десятка різних національностей. Тутешня кухня дуже нагадує мені такий особливий мішечок духмяних і барвистих спецій.І складаючи гастро-тур ви маєте об’їхати весь регіон. А ліпше їсти локальні страви скрізь, де б не опинились. Адже пригощатимуть по-різному. Ми ж були запрошені на Рахівщину, а саме у Великий Бичків. Це, занотуйте собі, – Закарпатська столиця голубців. Всі секрети приготування у фільмі.)

І на сам кінець вже традиційно ми споглядаємо Закарпаття з верхів’я його розкішних і заповідних гір. Свидовецький масив, який так прагнемо бачити вільним і незайманим у нашому кадрі постав сонячним і ще трохи заспаним від зими.

Свидовецький хребет є третім за висотою після Чорногори та Мармароського. І ця масивна природна скульптура несумнівно одна із наймальовничіших в Українських Карпатах. Його вигини розташовані поруч з кам’янистими Ґорґанами на південному сході карпатського високогір’я і чарують своїм кардинально іншим ландшафтом та ніби прогулянковими тирасами. Вся ця краса пронизана волею і думками про перемогу та рідну країну, за яку боремось.

Неодмінно бажаємо вам наживо повторити цей шлях і пізнавати Україну. Бо ж вона того варта.

Підготувала: Валерія Мікульська

Фото: Віталій Зубрицький / Tour de Ukraine