Редакція Zruchno.Travel

Україна велика й дуже різноманітна. Іноді, щоб побачити всю її красу та найцікавіші місця, потрібно залишити вдома  комфортне авто та пересісти на звичайний велосипед.

Велоподорож відкриває нові горизонти. Мандрівник із Чернігова Віталій Чернюк довів це на власному досвіді: два місяці, з 23 червня по 23 серпня, він провів у велотурі “Пізнай Україну” – спецпроекті Асоціації індустрії гостинності України та порталу Zruchno.Travel. Під час подорожі  Віталій відвідав 10 областей та більше 300 культурних пам’яток нашої країни.

Власними враженнями та спостереженнями мандрівник ділився у своїх блогах, які можна прочитати на порталі Zruchno.Travel.
Як  минула соло-подорож? Що цікавого вдалося відшукати та чи буде продовження туру ? Про все це ми поговорили з веломандрівником, який уже відпочив після довгої дороги і тепер готовий до нових пригод.

– Нещодавно завершилася Ваша соло-мандрівка  «Пізнай Україну». Яке із міст сподобалося найбільше?

– Найбільше мені сподобалося в Ужгороді.  Я  вже п’ять років  планував відвідати це місто. Там чудова атмосфера, архітектура, річка, яка тече містом, багато цікавих пішохідних зон та архітектурних пам’яток.

Фото: Yuriy Buriak

– Під час проекту Ви відвідали 10 областей України. Як вибирали маршрут?  До якого нового регіону Вам хочеться поїхати тепер у першу чергу?

– Я хотів подорожувати лише тими містами, де я ще жодного разу не був. Винятком стала Говерла. Якщо чесно, то я досить активний мандрівник і в Україні вже майже не залишилося місць, які я не відвідав. Але на кілька подорожей ще знайдеться. Нині, наприклад,  для мене найбільш цікавими є Харківська та Херсонська області.

– Приїжджаючи у місто, Ви користувалися допомогою екскурсоводів? Якщо ні, то чи вдавалося дізнаватись про «заховані» для туристів місця?

– Зазвичай я користувався своїм заздалегідь спланованим списком архітектурних пам’яток, а також інколи звертався за допомогою до місцевих мешканців. Кожного вечора, коли не був у дорозі, я читав про наступний населений пункт, який мав би відвідати, шукав цікаві місця та пам’ятки

– Яка архітектурна пам’ятка під час усієї подорожі змогла Вас найбільше здивувати?

– Найбільше мене вразила гора Говерла: скільки б разів ти її не підкорив, все одно знову і знову хочеться піднятися на цю вершину. Також запам’ятався Домініканський костел в місті Чортків та вінницький фонтан Roshen. Це справді вражає

– Чи входило у Ваші плани відвідати якусь подію? Можливо, є плани наступного року включити в рамки проекту ще й фестивалі?

– Насправді, вирушаючи в таку подорож, я не знав, чи вдасться мені об’їхати всі заплановані об’єкти, тому про якісь заходи навіть і не думав. Поїздка наступного року дійсно планується, але вона поки що під великим знаком запитання. Якщо вдасться все організувати і поїхати не самому, а групою, то, звісно, можна буде включити свята та  фестивалі в кожному місті й від них уже відштовхуватися під час організації маршруту.

– Як Вам здається, наскільки добре розвинений велотуризм в Україні?

– Якщо вимірювати за шкалою від нуля до десяти, то я би зупинився  на одиниці. На мій погляд, туризм в Україні після анексії Криму та деескалації конфлікту на Сході України тільки цього року почав розвиватися. Українці трохи подорожують власною країною, але зазвичай віддають перевагу автомобілям або потягам. Велотуристів, на жаль, украй мало, для таких ентузіастів інфраструктура України знаходиться на дуже низькому рівні

Фото: Pixabey

– Тобто у нас немає  потрібних умов для безпечного пересування веломандрівників?

– Умов однозначно немає! В деяких обласних центрах є кілька велодоріжок, але це не рятує ситуацію загалом, бо ніхто не турбується про нормальне сполучення  для велосипедистів між містами. Коли їхав, то бачив, що  навіть нові дороги будують без велосипедних доріжок, хоча видно, що на старому асфальтовому покритті вони були. Єдина траса, яка є дійсно придатною для безпечного пересування між містами на велосипеді, – житомирська

– Чому Ви обрали такий виснажливий спосіб пересування,  а не автостоп, наприклад?

– На мій погляд, подорожувати Україною автостопом нецікаво. У нас не такі великі відстані між населеними пунктами, тому, подорожуючи на велосипеді, я завжди мав змогу розширити свій запланований маршрут. Найцікавіше вдалося побачити саме під час поїздки між містами, а подорожуючи автостопом, більшу частину часу витратив би на пусті балачки з водіями.

фото: 7hillz 

– Кожного дня Ви долали близько 70 кілометрів, чи вплинуло це якось на самопочуття? Скільки часу та як потрібно тренуватися перед тим, як вирушити у подорож на велосипеді?

– Бували дні, коли я долав 70 кілометрів за день, а інколи проїжджав більше 140 кілометрів, проте такі навантаження ніяк не вплинули на моє самопочуття, навіть у спеку. Що стосується фізичної підготовки, то я багато років ходжу до спортзалу, бігаю, катаюся на велосипеді, граю у футбол та взагалі намагаюся долучатися до всіх спортивних заходів, тож у плані фізичної витривалості  поїздка виявилася для мене не дуже виснажливою. Я вважаю, що в сучасному світі кожна людина має займатися спортом, незважаючи на те, готується вона подорожувати на велосипеді чи ні

– Зовсім скоро у Чернігові пройде напівмарафон ‎New Run-2017, у якому Ви братимете участь. Як готувалися до цієї події? Це Ваш перший забіг чи раніше був подібний досвід?

– Сьогодні був останній день підготовки, у неділю, 4 вересня, будемо стартувати. Минулого року я  брав участь на дистанції  10 кілометрів, а зараз долатиму 21 кілометр. І хоча велосипед – класна річ, проте щоб узяти участь у напівмарафоні, дійсно потрібні були щоденні тренування. Як тільки я повернувся до Чернігова, одразу ж почав працювати: о шостій ранку – підйом, й одразу на пробіжку – шість, вісім, десять, інколи двадцять два кілометри. Таким чином проходила підготовка.

– Ви як член Асоціації індустрії гостинності та людина, яка подорожує Україною, як можете оцінити рівень розвитку туристичної сфери? Що, на Вашу думку, потрібно поліпшувати в першу чергу?

– Мені здається, у нас катастрофічна ситуація з безготівковою оплатою за послуги. Я не мав змоги розрахуватися карткою за проживання  навіть у таких містах, як Ужгород, Житомир та Луцьк. Що стосується продуктів харчування, то для туриста буде великим щастям, якщо він знайде супермаркет, бо в невелике місто чи село із собою треба везти «мішок» готівки.

Також стикнувся з проблемою неправильних указівників відстаней. У багатьох населених пунктах видно, що їх нещодавно замінили, але й старі теж ніхто не забрав, тому часто було  незрозуміло, до міста залишилося 40 чи 50 кілометрів.

А взагалі рівень туристичної сфери в Україні, враховуючи ту кількість архітектурних пам’яток, які я побачив, може досягти небачених успіхів, проте мало хто хоче цим займатися.

Фото: Pixabey

– Яким новим туристичним проектом плануєте зайнятися тепер, після завершення проекту «Пізнай Україну»?

– Проект «Пізнай Україну» ще не повністю завершився, можливо, наступного року буде ще одна поїздка Cхідною, Південною та Центральною Україною. А щодо нових туристичних проектів, то хотілося б популяризувати не тільки внутрішній туризм, а й розповісти про Україну  на міжнародному ринку, адже для іноземного туриста подорож до нас – це менше, ніж одна мінімальна заробітна плата

– Особливості своїх подорожей Ви описували  у блогах  Zruchno. Travel, за що ми Вам дуже вдячні. Як уважаєте, наскільки важливою є популяризація внутрішнього туризму? Чи вона є справді дієвою?

– На мою думку, портал Zruchno.Travel – один із найбільш вагомих кроків до розвитку внутрішнього туризму в нашій країні. Саме на цьому порталі кожен подорожуючий має змогу підібрати собі будь-який вид подорожі, знайти всі архітектурні пам’ятки України. Я вирішив долучитися до співпраці зі  Zruchno.Travel тому, що кількість відвідувачів порталу досить висока, тому мої блоги будуть відкритими для багатьох людей. Можливо, комусь ця інформація стане у пригоді під час планування відпочинку. Можна було, звісно, викладати це просто на сторінках у соцмережах, але я вважаю, що лише об’єднавши зусилля, можна досягти мети і розвинути внутрішній туризм в Україні. Вірю, що завдяки  Zruchno.Travel українці таки дізнаються про те, яка крута наша країна, і почнуть більше подорожувати Україною.

– Чи багато мандрівників Ви зустріли під час подорожі? Це були українці чи іноземні туристи?

– Багато іноземних туристів було в Ужгороді, а що стосується українців, то найбільша їх кількість була на Говерлі. Зустрів навіть нардепа Юрія Мірошниченка, було приємно, що не всі нардепи відпочивають на Карибах чи Барбадосі, а деякі ще й надають перевагу Україні

– Що потрібно робити, щоб зацікавити людей подорожувати Україною?

– Іноземному туристу потрібно пояснити, що в Україні безпечно за винятком невеликого відсотка території. Також варто брати участь у міжнародних туристичних виставках, знаходити зацікавлених готельєрів, рестораторів, туроператорів,  варто робити позитивний імідж країни, і туристи підтягнуться.

А стосовно українців, то тут потрібно більш детально розібратися у проблемі, проаналізувати, які види туризму приваблюють людей у різних регіонах, і, відштовхуючись від цього,  робити туристичні пропозиції. Також варто акцентувати увагу на тому, що подорожувати Україною – дешево та патріотично.