20 листопада 6:00
Марія Бурмака: "Я можу показати по-справжньому свій Харків"

Потрібно завжди жити повним життям, щоб наповнювати свою душу емоціями, а ще – ніколи не сидіти на місці. Саме такої думки дотримується українська співачка і телеведуча Марія Бурмака. Команда Zruchno.Travel розпитала у народної артистки про улюблені місцини, сімейні традиції та найближчі творчі плани.

– Зважаючи на Вашу професійну діяльність, Ви, напевно, багато подорожуєте Україною. Вистачає часу, щоб роздивитися навколо?
 
– Якщо говорити про гастролі, то в Україні я була, мабуть, у кожному районному центрі. Завдяки цим мандрівкам дуже добре знаю, наскільки красива наша країна. Адже якщо вчора ти був у Луцьку, сьогодні їдеш до Закарпаття, а завтра – вже до Харківської області, то за кілька днів проїжджаєш усю Україну. Завдяки цьому ти бачиш проїздом багато дуже красивих місць і дуже гарних містечок, і тоді розумієш, наскільки велика та різноманітна наша країна.
 
Інколи я сама їжджу за кермом (це вже не пов’язано з концертами). Були моменти, коли мені настільки подобався краєвид, що я зупиняла авто. Тоді хотілося вийти і почати обнімати лани, землю, пшеницю – все неймовірно красиве…


 
– Які місця в Україні стали для Вас  улюбленими?
 
– Звичайно, я дуже люблю Харків, бо це моє рідне місто. Зараз не так часто там буваю, приїжджаю лише на концерти. Проте якщо у мене є вільна хвилина, я одразу пробігаю всіма знайомими ще з дитинства вулицями. Знаєте, інколи кажуть: "Покажи своє місто". От я можу показати по-справжньому свій Харків, так, як колись мені показував його мій тато, який неймовірно його любив і навчив любити мене. А моя мама родом із Прилук, там теж пройшла частина мого дитинства. Це місто старовинної архітектури та красивих церков.
 
Ще мені подобається Львів – справжній західний П’ємонт. Від його архітектурних ансамблів захоплює дух, особливо коли дивишся на нього з Високого замку. Варто виокремити також Полтаву – місто, яке дуже часто згадується в літературі. Саме там можна зустріти взірці справжнього народного національного характеру. Зовсім недалеко від Києва знаходиться Чернігів. Я би радила киянам просто сідати в машину й їхати, а по дорозі ще завітати у Козелець та Остер.
 
Якщо говорити про Західну Україну, то варто побувати в Ужгороді. Колись зі мною  там трапилася пригода: під час гастролей вирішила подивитися місто і просто загубилася у тій фортеці. Врешті-решт запізнилася на автобус, а мобільні телефони ще не були поширені, тож довелося їхати на таксі, щоб не пропустити концерт.

Фото: ukraineopencup.com
 
– Що, на Вашу думку, може найбільше посприяти розвитку внутрішнього туризму?
 
– Мені здається, що все пов’язане між собою, але водночас залежить від кожної людини окремо. Коли був живий мій батько, він любив їздити кудись у мандри. Так я відкрила для себе Козелець та ще багато маленьких містечок. Не можна весь час сидіти вдома, це все треба побачити.
 
Причому до деяких міст не обов’язково їхати машиною. Можна просто розробити собі маршрут, хоча для цього справді бракує якісних путівників. Я інколи бачила цікаві статті в журналах, але вони мають здатність губитися.

– Що слухаєте в машині, коли подорожуєте?

– Якщо приїжджаю у великі міста, то завжди хочу слухати місцеві радіостанції, мені цікаво, як звучить місто. Мушу сказати, мене сильно вразило, коли минулого року я почула на харківській радіохвилі пісню українською мовою: раніше в Харкові такого не було. Також маю свою колекцію музики, яку щоразу поповнюю. А ще, якщо чесно, слухаю аудіокниги.



– Ви написали неймовірну кількість пісень, звідки черпаєте натхнення?
 
– Я досі не можу пояснити собі цей механізм, коли раптом у голові виникають музика і тексти. Часто це трапляється у якийсь зовсім недоречний момент, але розумієш, що потрібно зупинитися і все записати. Один раз було таке, що я стала на узбіччі і кажу: “О Боже, ну ти що, не бачиш, що я за кермом їду?!” Але, насправді, тут гріх жалітися, бо я рада, що  воно так є.
 
А от щодо натхнення, то потрібно просто жити повним життям. Коли ти собі наповнюєш душу, потім у тебе народжуються та виходять емоції, які згодом стають піснями.

Фото: Shyripa Aleksandr
 
– Як щодо відпочинку, де плануєте провести Різдвяні свята?
 
– У мене на цей період є багато запрошень на різні передноворічні та новорічні святкування. Вони відбуватимуться не лише у Києві, а й по всій Україні. У музикантів це все починається у грудні. Після Нового року в мене також насичений графік, бо там уже наближаються Різдвяні свята. Я написала велику кількість дитячих пісень – із цією програмою мене також запрошують, тому буде багато роботи. Але я мрію на Різдво поїхати до Закарпаття – мене запросили в Мукачеве, можливо, поїду туди.

Фото: Shyripa Aleksandr
 
– У Вашій родині є  якісь особливі різдвяні або новорічні традиції?
 
– З усіх християнських свят я найбільше люблю Різдво. Звичайно, добре, що наша Верховна Рада зробила 25 грудня вихідним, адже це важливий день для всього світу, але для мене особливими датами є  6 та 7 січня.
 
Я обов’язково ставлю на стіл 12 пісних страв, хочу, щоб до мене на Святвечір приходили в гості друзі та рідні, щоб у моєму домі лунав дитячий сміх. Я стелю вишиту скатертину, рушники, вдягаю вишиту сорочку. Пропоную своїм гостям теж одягати вишиванки. Люблю, щоб до мене приходили колядники. У мене є багато племінників, і я всіх їх навчаю традиції співати колядки.
 
– Ви багато подорожуєте світом. Скажіть, наскільки конкурентоспроможною виглядає Україна в плані туризму порівняно з іншими країнами?
 
– Україна – дуже красива країна. Ми абсолютно конкурентоспроможні, адже маємо міста-перлини, зелений туризм, гори, річки, гірськолижні курорти, куди можна поїхати взимку. Тому, мені здається, необхідно поліпшувати інфраструктуру. У нас є на що подивитися: степи, каньйони, соляні печери... Просто про це треба говорити.
 
Ми з нашою знімальною групою зустрічаємося з багатьма іноземними музикантами. Нещодавно, наприклад, я спілкувалася з Алессандро Сафіно – він уже вчетверте в Києві. Просто блискучі компліменти в бік нашої столиці! Якусь частину розмови не я ставила йому запитання, а він мені розповідав, яке прекрасне місто Львів.
 
У Європі, Америці, Канаді я зустрічала багато людей, чиї корені походять з України, тому вони хочуть приїхати сюди, щоб подивитися на землі своїх предків. Насправді, це дуже поширене явище. Навіть скрипаль Девід Гарретт на концерті в Києві сказав, що дуже хотів приїхати, бо з України походить його бабуся.


 
– І чим Україна може, насамперед, здивувати та зацікавити іноземців?
 
– Я вважаю, що це має бути все в комплексі. Наприклад, хтось є фанатом української кухні, а комусь вона подобається менше. Проте наші продукти свіжі, смачні, запашні. Те, що емоції наші справжні – і в музиці, і в танці, і в народній культурі, від них віє чимось віковічним, – це теж правда. У нас неймовірно красиві жінки та дуже цікава історія.  Мені здається, що всі ці речі важливі для туриста.
 
Ми маємо архітектурні пам’ятки, унікальні природні надбання, про які потрібно розповідати. Ще у нас розвивається зелений туризм, який нині дуже популярний. Люди хочуть бути ближчими до природи, і вони матимуть таку можливість, завітавши до Карпат: багато місцевих садиб радо приймають іноземних гостей.
 
Потрібно зараз більше вкладати в рекламу та інфраструктуру.  Бачу, що вже ремонтуються  дороги, щось почало поліпшуватися у цьому напрямі, а це вже великий крок уперед.

Фото: dolesko - LiveJournal
 
– Ваша пісенна кар’єра розпочалася з фестивалю "Червона рута". Зараз берете участь у фестивальному русі?  

– Справа в тому, що велика частина мого життя – це музика, репетиції, концерти, а іншу частину займають журналістика та моя програма про культурні новини (телепрограма "Культ: Експрес" на телеканалі "Еспресо". – Ред.). Я задоволена, що в мене є можливість цим займатися, тому, якщо я кудись їду, значить, буду там знімати сюжет.
 
Мене цікавлять джазові фестивалі, які у нас проходять по всій країні, також оpen air-фестивалі, наприклад "Захід" або "Тарас Бульба". Як на мене, фестивалі – це дуже добре, тому що люди можуть поїхати кудись на два-три дні, послухати хорошу музику, спілкуючись між собою. Тепер в Україні є багато заходів досить високого рівня, той же фест "Поляна", на який приїжджали Deep Forest.
 
Окрім того, шикарний захід – "Країна мрій". Я не знаю, чи буде Олег Скрипка як натхненник фестивалю продовжувати його розвивати, адже досить складно вишукувати фольклорні колективи для літньої та зимової програм. Та, на мою думку, фестивальний рух може привабити туристів до України.

Фото: Анатолій Мізерний
 
– Ви працюєте на телебаченні, розумієте, що подобається українському глядачу. Як гадаєте, чому на телевізійному ринку України так  мало тревел-шоу і програм про подорожі Україною?
 
– Знаєте, мені дуже шкода, що склалася така загальна тенденція. Програма, яку я роблю зі своєю творчою групою – "Культ: Експрес", – це програма про мистецькі новини у сфері культури. Вона виходить на каналі іномовлення UA|TV. Мені здається, що на такому каналі було б цікаво запустити тревел-шоу для іноземців і розповісти їм, як цікаво можна подорожувати країною. Для мене теж залишається відкритим питання, чому такого шоу досі нема.


 
– А Ви не думали розширити межі програми "Культ: Експрес"?
 
– У нас все-таки  переважно культурно-мистецькі новини. Ми знімаємо концерти різних виконавців, фестивалі, виставки, програми театру та цирку – це теж дуже потрібно. Часто ми приїжджаємо на подію, а там лише наша камера.


 
– Які плани хочете реалізувати найближчим часом?
 
– Якщо говорити про найближчі плані, то я матиму концерт 1 грудня з гуртом Gypsy Lyre в Caribbean Club. Будуть дуже цікаві дуети з Іванкою Чернівською, Тонею Матвієнко, Петею Чорним – співатимемо "Циганський романс". З Олександром Пономарьовим виконуватимемо пісню "Червона лінія", яку я написала для його концерту, скоро будемо її записувати.  
 
Розмовляла: Дарія Поперечна

Фото: facebook.com/maria.burmaka



Коментарі (0)
Будь-ласка авторизуйтесь для того щоб залишити коментар

Партнери відпочинку