Гостинне місто Одеса постійно змінюється та завзято змагається зі Львовом за титул головного туристичного центру України.
Самі одесити докладають чимало зусиль, аби туристи тут не обмежувалися Дерибасівською та Потьомкінськими сходами. Навіть ті, хто стали одеситами не так давно. Про здоровий відпочинок, цікавинки Одеси і рідних Карпат розповів Zruchno.Travel Валерій Ославський – лікар-травматолог, ведучий проекту “Я соромлюсь свого тіла” на телеканалі СТБ.
– На проекті “Я соромлюсь свого тіла” ви обстоюєте ідеї здорового способу життя. Які туристичні напрямки можете порекомендувати для найкращого оздоровчого відпочинку?
– На мою думку, здоровий відпочинок повинен надихати, потім він дає можливості працювати краще та енергійніше. Своєю малою батьківщиною вважаю Західну Україну й Карпати, а зараз я живу в Одесі, тому море та гори можу назвати найкращими туристичними напрямками.
Фото: childcamp.com.ua
– Як ставитеся до оздоровчих курортів, можете кілька порекомендувати особисто?
– Так, періодично їжджу купатися у Куяльник та Хмільник. Там є басейни, в яких можна поплавати – це дуже добре для спини та суглобів. Ще бував у Трускавці, мені сподобалося це місто, оздоровлювався там “Нафтусею”. Вода надзвичайно неприємна на смак, але допомагає.
– Сьогодні в Україні дуже популярні курорти з термальними водами – на Закарпатті, Приазов’ї та Причорномор’ї. Чи не перебільшують їхній лікувальний ефект?
– Я особисто не бував на таких курортах, але наші реабілітологи та курортологи кажуть, що це дуже добре. Також притримуюся думки, що такі процедури точно не завадять. Немає сенсу їхати на курорти на кілька днів, гадаю, для мінімального ефекту потрібно провести там хоча б десять днів. А взагалі, якщо хочете серйозно зайнятись своїм здоров’ям, підлікувати нирки та шлунок, то курорт повинен тривати місяць, як було ще за радянської системи.
Фото: clubmed.com.tr
– Ви називаєте Карпати своєю батьківщиною, зараз часто приїжджаєте у тамтешні краї? Якими карпатськими місцями найчастіше подорожуєте?
– Так, їжджу доволі часто. Ось лише повернувся після Різдвяних свят. Моїм улюбленим місцем є ресторан “Аркан” у Шешорах. Це особливий заклад, побудований у скалі над потіком, там дуже смачна автентична кухня. Ще мені подобається гора Піп Іван, тому що там розташовані красиві розвалини австрійської обсерваторії. Само собою, подобаються Говерла та Петрос, правда, до свого сорому, вже більше десяти років там не бував.
Фото: drive2.ru/AdvokatG
– А що можете порекомендувати туристам у рідній Коломиї?
– Якщо бути чесним, то в Коломиї нема якихось особливих туристичних принад. Варто було б подивитися на Музей писанки, Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття. Ще можна заглянути до місцевої гімназії, в якій я навчався. Проте більше Коломия зачаровує своїми людьми – вони дуже щирі та гостинні, зі своїм специфічним гумором (у цьому можна переконатися в коломийському Музеї гумору. – Ред). У мене є багато друзів-одеситів, які поїхали до нас на Різдво. Вони були дуже здивовані вертепами і Маланкою, для них такі традиції виявилися чимось незвичайним.
Фото: flickr.com/Bo&Ko
– Ви привезли в Одесу з Карпат якісь особливі традиції, яких досі дотримуєтеся?
– Звичайно! У мене в хаті завжди всі колядують на Різдвяні свята. А хто заходить на кухню, той обов’язково повинен зробити щось творче: заспівати пісню, прочитати вірша або ще щось. Це вже така внутрішня рубрика “В Ославського на кухні”. Всі мої гості надзвичайно талановиті. Такі посиденьки можна назвати свого роду вечорницями.
– Коли до вас в Одесу приїжджають друзі, куди ви їх ведете після Дерибасівської? Які одеські цікавинки вважаєте найоригінальнішими?
– Ніякої Дерибасівської та Потьомкінських сходів, вони й самі можуть на це подивитися. В Одесі, насправді, є набагато більше туристичних місць, де можна отримати задоволення. Банально прогулятися новою набережною, яка побудована на Ланжероні, проїхати до 411-ї батареї (Меморіал героїчної оборони Одеси. – Ред.), спуститися у катакомби, насолодитися маяком, а ще можна організувати цікаві морські подорожі.
У нашому місті є багато цікавих куточків, які досі не відомі більшості туристів. Я добре про це знаю, адже мій товариш водить екскурсії по місту. Дивовижною, як на мене, є екскурсія “Бандитська Одесса”. Вона настільки своєрідна та неповторна, що рекомендую її кожному, хто приїде в Одесу.
Фото: Belov Igor
– До речі, ви теж долучилися до промоції туристичної Одеси, навіть організовували флеш-моб у соцмережах. Як виникла ця ідея?
– Ідея виникла спонтанно, коли ми їхали містом разом із моїми кумами. Тоді я запропонував їм записати простий ролик-запрошення. Зробивши один, зрозуміли, що вийшло дуже добре. Тоді ми про’їхали по тих місцях, де зародилася Одеса, та знов запросили людей відвідати наше місто. Ми намагаємося щороку тепер повторювати подібну ініціативу.
Знаєте, Львову свого часу пощастило, їм дали можливість провести Євро-2012. У Одеси такої можливості не було, тому ми вирішили, що у Львові туристу, звичайно, буде добре, але в Одесі все ж цікавіше, бо можемо показати більше, ніж площу Ринок.
– Тобто ви відчули, що Одеса потребує кращого туристичного піару?
– Насправді не було нагальної потреби організовувати такий флеш-моб. Просто, як на мене, коли людина щиро заспівала, а ще виставила відео в соцмережу та запросила в гості – це ще один величезний плюс для міста.
Повірте, Одеса – уже давним-давно не Мішка Япончик і не тьотя Соня. Тепер вона зовсім інша – дуже своєрідна та непредбачувана, проте завжди цікава.
Фото: Ivona - bigmir)net
– Ваш флеш-моб набув популярності, скільки людей долучилися до ініціативи?
– Порівняно з минулим роком нас підтримало, на жаль, менше людей. Просто не вистачало часу займатися цим так серйозно, як у перший раз. Рік тому за кілька годин після публікації під відео було близько чотирьох тисяч переглядів та лайків. Мене також тішить, що не довелося нікого обдзвонювати та просити підтримати. Люди самі цікавилися цим та робили неймовірні матеріали.
– Який відпочинок вам тепер ближче: гірський чи все ж релакс на морі? Ви полюбляєте екстремальний туризм?
– Скажу банально: відпочиваю тоді, коли можу полежати та нічого не робити, почитати книгу або подивитися фільм. І не важливо, буде це Західна Україна чи у Східна. Справа в тому, що я дуже втомлююся від постійних переїздів з одного міста в інше. Цього разу, коли приїхав у Карпати, то відсипався, від’їдався та дихав свіжим повітрям.
Відпочинок із лижам, сноубордами, дельтапланами – тобто все, що пов’язане з травмами, – це не моє, адже я відпрацював 15 років травматологом, тому знаю, до яких наслідків це може призвести. Але моя дитина переходить із роликів на санки, а із санок на лижі, тому повністю не відкидаю такі розваги.
Фото: facebook.com/oslavich
– А іншими регіонами України мандруєте з родиною? Які були останні відкриття?
– Звичайно, мандруємо у пошуках нових місць та емоцій. Нещодавно нам удалося для себе відкрити Білгород-Дністровську фортецю – отримали масу задоволення. Також по дорозі заїхали подивитися на Кам’янець-Подільську фортецю – вона виявилася дуже масштабною. Дитина була в захваті, хоча мені красивішою здалася фортеця у Хотині.
Фото: facebook.com/andriy.akoval
– Які туристичні принади України хотіли б ще показати доньці?
– Цього року разом із кумами плануємо проїхатися по замках Львівської та Рівненської областей – там дуже багато цікавих архітектурних споруд. Якщо повезе, хотіли б потрапити в Грузію, бо грузини мені дуже нагадують гуцулів, тільки хіба одяг інший. Також я цього року пообіцяв своєму товаришеві, що за рік маю побувати у трьох різних країнах, тому ще, можливо, поїдемо до Польщі та Єгипту.
Фото: Allkrim
– А який український регіон ви б хотіли для себе відкрити?
– Із задоволенням поїхав би до нашого українського Криму. Звісно, тоді, коли він знову стане досяжним. Адже там утілюється ідеальна конструкція Ославських – це гори та море. Я думаю, що ще рік потерпимо, а там все повернеться на свої місця, і зможемо подорожувати.
Україна дуже цікава в туристичному плані, у нас просто цього ще не розуміють. Колись у нас із товаришем, який займається туризмом, був задум зробити для іноземців тижневий тур по Україні, щоб показати, наскільки вона різноманітна. Спочатку повезти туриста на полтавські галушки, після них пригостити котлетою по-київськи, а потім, проїжджаючи Запоріжжя, завітати на Дніпрогес, а звідти – на Хортицю… Я уявляю, як здивувалися б наші закордонні відвідувачі, побачивши, що там дійсно живуть справжні реєстрові козаки. А після цього ще показав би туристам львівські та рівненські замки і таку особливу атмосферу Карпат.
За цих сім днів людина просто прозріє від того, наскільки Україна багата традиціями, історичними пам’ятками та людьми незалежно від того, до якого регіону ти поїдеш. Шкода, що через брак часу не вдалося втілити цю ідею в життя.
Розмовляла: Дарія Поперечна
Головне фото: ivona.bigmir.net/Марина Головнева