Йдеться про всі сфери життя та різноманітні ситуації, в яких може опинитися будь-яка людина: культура, спорт, освіта, охорона здоров’я, транспортна інфраструктура – все, що пов’язано з будівництвом і архітектурою. І туризм зокрема. Про те, як асамблея запроваджує стандарти універсального дизайну та доступності туристичних об’єктів та послуг, в інтерв’ю Zruchno.Travel розповіла виконавчий директор організації Наталія Скрипка.

– Як ви оцінюєте загальний стан доступності у сфери культури та відпочинку в Україні?

– Якщо ми говоримо в цілому про культуру, то сектор закладів громадського призначення дуже великий: парки, пляжі, театри, кінотеатри, музеї. Стан їх доступності, на жаль, незадовільний! Ми намагаємося звертати увагу на дотримання норм і стандартів чинного законодавства, коли відкриваються нові заклади і об’єкти, такі як музей Шевченка чи театр на Подолі.

Фото: Анастасія Власова/Громадське

– Що треба розуміти під інклюзивністю в туризмі?

– Інклюзивний туризм – це не туризм, адаптований для людей з інвалідністю, а туристична сфера, що враховує особливості всіх потенційних користувачів. Наприклад, сім’ї, що подорожує з немовлям, родини, що мандрує зі своїми рідними, яким важко самостійно пересуватися на великі відстані.

У Європі люди похилого віку, які хочуть побачити архітектуру, музеї чи видатні місця, пересуваються на візках активного типу – це нормальна практика. Проте Україна – тотально бар’єрна, тому тут неможливо запровадити подібну практику.

Така можливість була б привабливою не лише для туристів всередині нашої країни, але й для власників туристичного бізнесу, адже завдяки електронним мобільним пристроям можна збільшити аудиторію своїх клієнтів.

Фото: krymr.com

– Хто в Україні зараз займається організацією відпочинку для людей, які пересуваються у візках?

– Такі є, але це поодинокі випадки – професіонали та любителі туризму, які займаються цим через свою громадянську та соціальну позицію. Вони організовують супровід, забезпечують різноманітні активності, наприклад, послуги скелелазіння для людей, які погано бачать чи з травмами кінцівок.

Один із великих потужних об’єктів, де забезпечують комфортний відпочинок для людей з інвалідністю, знаходиться в Самбірському районі – Західний реабілітаційно-спортивний центр НКСІУ Львівської області. Цікава особливість закладу в тому, що він знаходиться на вулиці Рівних прав та можливостей. Сам заклад – це кілька гектарів території з гірськими трасами, готельною зоною, спортивними майданчиками та парком для прогулянок. Дуже багато родин, де є люди, які пересуваються на інвалідному візку, відпочивають у цьому комплексі. Адже там вони можуть пересуватися без перешкод та навіть безкоштовно кататися на лижах завдяки спеціальним модулям.

Фото: westsportcenter.com.ua

– Тоді назвіть ще приклади найінклюзивнішого та навпаки – найбільш недоступного об’єкту в Києві?

– Недоступний – майдан Незалежності! До речі, маємо інформацію від КМДА, що незабаром буде його реконструкція. Ми залучені до консультацій на цю тему. Але на сьогоднішній день центральна площа України знаходиться у занедбаному стані за доступністю інфраструктури та сервісів. А найкраще місце в плані інклюзивності – це аеропорт Бориспіль.

Але є інші типи доступності, наприклад, наш ляльковий театр на Європейській площі. Сама архітектура будівлі є доступною, але якщо людина заздалегідь не повідомить, що прийде на виставу, зал не підготують для користування візком. Отже, будівля є доступною, але сама послуга – недоступна.

Фото: 500px.com/Алесь Красавин



– Але ж там ідуть назустріч таким відвідувачам, якось пристосовуються?

– Дуже добре, що заклади не відмовляють таким користувачам, як люди з інвалідністю, а роблять кроки назустріч. Але багато людей, які пересуваються на візках, вважають приниженням, коли інші люди піднімають їх та заносять по сходах. Плюс це може бути небезпечно та травматично не лише для людини на візку, а й для тих, хто її підіймає!

– А що ви можете сказати про кнопки виклику персоналу, як подекуди вже можна бачити?

– Кнопка виклику не є критерієм доступності, а лише засобом покликати когось на допомогу. Проте немає повної впевненості у зворотному зв’язку і розуміння, які цілі переслідують аптеки чи інші заклади, що їх ставлять. Жодного технічного стандарту за нормативом немає стосовно такого пристрою.

Фото: uacrisis.org

– Можете зробити прогноз можливого розвитку інклюзивного туризму в Україні?

– Інклюзивний туризм – це туризм, що враховує потреби всіх без виключення потенційних користувачів цієї послуги. Як на мене, турбізнес можна зацікавити цим з точки зору фінансової складової. Для українського бізнесу це було б досить унікальною послугою! Отож потрібно звернути увагу туристичної спільноти на це питання. Маючи інфраструктуру і послуги з таким унікальним контентом для нової аудиторії, тут можна отримати конкурентну перевагу.

Розмовляла Марія Дорош