Одного разу, перебуваючи в Парижі, молодий чернігівський дворянин зустрів чарівну француженку. Підкорений її красою, він запропонував їй руку та серце. Але красуня відмовила не надто заможному та родовитому українському аристократу, адже той навіть не мав власного родового замку. І тоді відринутий закоханий вирішив побудувати у себе вдома замок, який буде гідний справжнього лцаря!

Таку романтичну історію розповідають про одну з найцікавіших споруд Чернігівщини – садибний будинок панського маєтку Григорія Глібова.

Григорій Миколайович Глібов був відомим свого часу громадським діячем Чернігівщини, предводителем дворянства Чернігівського повіту. Народився він 1856 року в Чернігові в родині колезького асесора Миколи Прокофійовича Глібова. Навчався у Київському університеті Св. Володимира, був нагороджений золотою медаллю за наукову роботу. По закінченні університету повернувся до Чернігова, де присвятив себе громадській діяльності. Його робота була такою успішною, що 1890 року Чернігівським повітовим дворянським зібранням Глібов був обраний повітовим предводителем дворянства на наступні три роки, а згодом став депутатом Державної думи.

У Чернігівському повіті Глібов мав у спільній власності з братами і сестрою спадкові маєтки у селах Бобровиця, Полуботки та Півці. Саме в межах села Бобровиця, що нині є частиною Чернігова, наприкінці ХІХ століття він збудував свій палац, який одразу прозвали "замком з баштою". Двоповерхова будівля зведена з використанням готичних архітектурних форм. Її характерною рисою є кругла вежа з гостроверхим шпилем, яка справді робить будинок схожим на лицарський замок.

Розповідають, що не лише житло у Глібова було екстравагантним. Нібито і вдягався він відповідно: ходив у шкіряній безрукавці поверх короткої куртки, у величезних жовтих ботфортах, шкіряних рукавицях та капелюсі із пір’їною. Чи відвідував він напередодні Париж, як розповідає легенда, історія приховує. Але точно відомо, що у 1886 році Григорій Глібов одружився з дочкою інженер-поручика Ольгою Яківною Тарновською. Можливо, саме тому він чимало зробив для становлення та розбудови Музею українських старожитностей – нинішнього Чернігівського історичного музею імені Василя Тарновського.

А замок Глібов зберігся донині. До нього так само веде липова алея. Нині тут розмістився Український науково-дослідний інститут сільськогосподарської мікробіології (вул. Шевченка, 97).

Фото: www.facebook.com/modern.chernigiv

Вас також може зацікавити:
- Перлина Чернігівщини: озеро Підкова
- Маловідома Чернігівщина: самобутній Радуль
- Маловідома Чернігівщина: Максаківський монастир