Геніальна поетеса, громадський діяч, сильна жінка з непростою долею, її творчість – справжні гімни любові до життя, силі духу та витримці. І все це про Лесю Українку. 40-а сесія Генеральної конференції ЮНЕСКО включила лесин ювілей до календаря пам’ятних дат ЮНЕСКО на 2020–2021 роки. Президент України підписав указ про відзначення 150-річчя від дня народження видатної письменниці. Міністерство культури та інформаційної політики 10 лютого запустило сайт з нагоди річниці та мистецький проєкт “Леся Українка: 150 імен”. По всій Україні заплановано проведення низки урочистих заходів. Команда Zruchno.Travel підготувала добірку місць, які нерозривно пов’язані з ім’ям геніальної Лесі Українки.

Новоград-Волинський

Центральну площу містечка Новоград-Волинський на Житомирщині – площу Лесі Українки – прикрашає пам’ятник поетесі за проектом скульптора Миколи Обезюк і архітекторів Миколи Босенко та Валентина Жигуліна. Тут вона ніби присіла відпочити на край скелі, тримаючи в руках книгу і задумавшись про щось. Це особливе лесине місце, адже саме тут 25 лютого 1871 року народилася видатна поетеса. Багато хто вважає, що лесина душа досі живе в новоград-волинському будинку родини Косачів. Невеличкий будиночок зберігся в тому вигляді, в якому він був за її життя. Прибудували лише галерею, що з’єднала його із сусіднім будинком, де розташувалася літературна частина музею. У цьому будинку родина прожила п’ять років. Пізніше свої роки в Новограді-Волинському Леся згадувала як найщасливіші. Нині Новоград-Волинський літературно-меморіальний музей Лесі Українки є осередком культурного життя її рідного міста. У день народження Великої Українки заплановане відкриття музею після реконструкції. З нагоди ювілею готують багато різноманітних екскурсій, урочистості просто неба, святкову ходу містом та церемонію покладання квітів, а також виставу і молодіжну вечірку. Музей запустив міжнародний онлайн-флешмоб #GlobalLesyaUkrainka2021. Долучитись може кожен зробивши фото, селфі або записавши відео (читання твору письменниці українською чи іноземною) на фоні пам’ятника, барельєфу, муралу, меморіальної дошки Лесі Українки, на площі, вулиці, біля установ і підприємств, названих на її честь та опублікувавши його на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook.

Луцьк

“Властивий, найрідніший рідний край для мене – Волинь…” – писала Леся. Саме в Луцьку восьмирічна поетеса написала свій перший вірш “Надія”. Чудова природа краю, його побут та творчість увійшли в серце Лесі Українки назавжди, стали джерелом її натхнення. Та саме в Луцьку почалися і страшна недуга, що занапастила її в розквіті творчості. Лучани люблять і шанують видатну землячку. У місті функціонує університет, що носить її ім’я. 2005 року в будинку, де мешкала родина Косачів, було відкрито меморіальну “Лесину вітальню”. Тут можна уявити повсякденний побут видатної родини, адже на стінах висять фотографії Луцька, яким його пам’ятала поетеса. В кімнатах стоять старі меблі, якими вона могла користуватися, столітнє піаніно, порцеляновий посуд тієї доби, стара гасова лампа, чорнильна ручка, майстерно виконані копії Лесиних автографів. На полицях – книжки, які любила читати Українка. У день народження геніальної поетеси урочистості розпочнуться вшануванням пам’яті на Театральному майдані обласного центру, адже тут височіє бронзова скульптура Лесі Українки висотою 5,5 метрів, встановлена ще 1977 року. Заплановане театралізоване дійством “Під Лесиним небом”. У цей же день буде експонуватися виставка образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва, виставка тематичної літератури. У Луцьких театрах заплановані прем’єри до урочистої дати, літературно-мистецькі вечори за творами Лесі Українки, конференції, конкурси та квести. Заходи відбуватимуться впродовж всього 2021 року. Також варто відвідати аптеку-музей, де для Лесі виготовляли ліки. На жаль, у 2020 році злива знищила 200-літній Лесин ясен, під яким, за переказами, Леся писала свої вірші, але на його місці вже висадили нове дерево, що стало символом відродження та вшанування пам’яті геніальної землячки.

Колодяжне

Для того, щоб найкраще відчути атмосферу, в якій визрівав і формувався талант Лесі Українки, треба їхати до Колодяжного, що поблизу Ковеля на Волині. Тут зберігся родинний маєток, де вона прожила близько 14 років. На сьогоднішній день Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки є однією з туристичних перлин Волині. Музейний комплекс включає два об’єкти – батьківський ʺСірий будиночокʺ та лесин ʺБілий будиночокʺ. В них відтворено інтер’єр, який був за життя Лесі Українки. Здається, що час тут зупинився у XIX столітті – от-от відкриються двері і забіжить маленька Леся, щось весело розповідаючи. До свята музей готується по-особливому, адже тут теж проводили реставраційно-ремонтні роботи. 25 лютого в музеї проведуть театралізовану екскурсію по меморіальних будинках Косачів “Колодяжне, то власне дома…” У Ковелі теж залишився Лесин слід, адже тут працював її батько Петро Косач. Тож в центральному міському парку, який також названо її ім’ям біля входу встановлено пам’ятник Лесі Українки. Його відкриття приурочили до 120-річчя від дня народження поетеси. Скульптором став Юліан Савко. Гуляючи Лесиними стежками у Ковелі варто відвідати й тутешню аптеку Фрідріхсона на розі вулиць Бульварної та Олександра II, адже вона теж забезпечувала сім’ю Косачів ліками.

Скулин

Глухе волинське село в оточенні густих лісів. Тут збереглися 300-річні дерева, що бачили Лесине дитинство – влітку здається, що шепіт листя переповідає все те, що бачили ці велетні. В урочищі Нечимному юна письменниця проводила літо в компанії дальнього родича – дядька Лева. Саме від нього почула казки та легенди про життя мавок, русалок та лісовиків, які пізніше барвисто переповіла у “Лісовій пісні”. Дерев’яні фігури героїв драми-феєрії можна побачити вздовж екостежки до озера Нечимного на території місцевого ландшафтного заказника. Також можна побачити колодязь дядька Лева і невеличкий музей “Лісової пісні”. Тут зберігаються документи, книги, фотографії, листи, які розповідають про історію створення найвідомішого лесиного твору, а також особисті речі родини письменниці. В одній з кімнат повністю відтворена атмосфера й інтер’єр, в якому жила молода Леся, коли приїжджала сюди на літо. Адже саме туга за казкою дитинства під назвою Нечимне багато років по тому надихнула поетесу на “Лісову пісню”.

Київ

Нерозривно пов’язана доля Лесі Українки і з Києвом. На вулиці Саксаганського ще у 1962 році відкрито Музей Лесі Українки. Експозиція розміщена в кімнатах будинку, де в різні часи з 1890 до 1909 року проживала поетеса. Особисті речі родини Косачів-Драгоманових знайшли своє місце у відтвореній меморіальній квартирі. Інтер’єр доповнили меблі та побутові предмети тієї епохи, а також речі, виготовлені за зразками того часу. Сім залів літературної експозиції розповідають про творчі родини Косачів і Драгоманових, про коло друзів і однодумців поетеси, про її смерть на чужині та похорон у Києві, на Байковому кладовищі. З 1951 року могила Лесі Українки є пам’яткою історії національного значення. На ній встановлено надгробний бронзовий пам’ятник на гранітному постаменті роботи скульпторки Галини Петрашевич. У Києві у день народження поетеси 25 лютого відбудеться відкриття мистецького проєкту “Леся Українка. 150 імен” з нагоди ювілейного року Лариси Петрівни Косач-Квітки. “Захід проходитиме в Українському домі і включатиме: експозицію, перформанс, змістовні дискусії на Радіо Леся та Косач Talks, а також презентацію першого повного нецензурованого видання творів Лесі Українки у 14 томах. Подію, яка стане справжнім культурно-медійним епіцентром, можна буде відвідати з дотриманням карантинних обмежень 25 лютого за запрошеннями, а з 26 лютого до 8 березня – вхід безкоштовний”, – йдеться у повідомленні на офіційному сайті проекту. Доречним в ці дні буде також відвідування Музею “Становлення української нації”, адже тут кожен на власні очі зможе побачити як виглядала Леся Українка.

Інші лесині місця

Люблять Лесю і у Ялті. Тут вона прожила два роки, винаймаючи кімнату в будинку Ліщинського, де зараз Музей Лесі Українки – він досі працює попри російську окупацію Криму. В 1972 році навпроти будинку на вулиці Катерининській, 8 встановлено пам’ятник. Поетеса немов-би сидить на морському березі.

Залишила свій слід Леся Українка і на Сумщині. Тут в селі Косівщина в 1889 році вона проходила курс лікування у народної цілительки Параски Богуш. В цей час Лесею Українкою були написані "Весняні співи". З 1971 року тут було відкрито музей, що налічує більше 600 унікальних експонатів, серед яких – перша збірка письменниці "На крилах пісень" 1904 року випуску. Це місце свідчить не лише про світове визнання та народну любов, а й любов до творчості Лесі найменших – дітей, адже екскурсії музеєм проводять школярі. Крім музею у Косівщині є парк, названий на честь письменниці.

Особливою для Лесі Українки була Криворівня. Поетеса тут лікувалась та черпала натхнення. Про це можуть розповісти в Музеї-садибі Івана Франка, де вона гостювала – навіть збереглися світлини з автографами Лесі Українки. Місцем сили для неї був Писаний камінь, розташований за кілька кілометрів на південний схід від села Буковець. Це одне з найгарніших та найзагадковіших місць Верховинщини, овіяне легендами та містикою.

Справжньою відрадою для Лесі були Чернівці. Сюди вона приїздила до своєї подруги Ольги Кобилянської. Тут вона написала кілька поезій. Під час мандрівки містом Леся Українка та Ольга Кобилянська сфотографувалися у фотоательє Яна Кржановського, розташованому на розі вулиць Кохановського та Кобилянської. Оригінал світлини тепер зберігається в музеї, який відкрили в чернівецькому будинку Кобилянської на вулиці Штернгассе, 6 (зараз вулиця Томащука). Минулого року тут відновили меморіальну дошку Ользі Кобилянській і Лесі Українці, викрадену з будинку.

Надихалась Леся і Полтавщиною – батьківщиною своєї матері. Тут вона писала багато творів, тут приймала Ольгу Кобилянську, відвідувала садибу Панаса Мирного в Полтаві. У Музеї Панаса Мирного і досі зберігається фортепіано, на якому грала Леся. У Гадячі Леся Українка жила в будинку своїх родичів Драгоманових в урочищі Зелений гай. У літературному музеї Драгоманових зберігається статуетка “Єгиптянка” – особиста річ Лесі Українки, яку вона привезла в Гадяч після подорожі до Єгипту. Щороку в Зеленому гаю проводиться обласне літературно-мистецьке свято “Дивоцвіт Лесиного гаю”.

Вас також може зацікавити:
- Відкриті навіть у карантин! ТОП-12 аптек-музеїв України
- В гостях у щасливих тварин: 10 місць на противагу зоопаркам
- Рівненський медичний кластер пропонує реабілітацію після COVID-19