АртZOV: рецепт успішного розвитку туризму отримало Приазов’є

12 жовтня 16:30

Експерти АІГУ розробили детальну стратегію розвитку культурного туризму в регіоні з конкретними пропозиціями щодо створення туристичних маршрутів, формування ефективних туристичних кластерів, модернізації музеїв і розвитку гастрономічного туризму.

Культурна спадщина Приазов’я вперше було вивчена і проаналізована в повній мірі – про більшість історичних і культурних пам’яток регіону ніколи не чули навіть місцеві жителі. Автори масштабного туристичного проєкту "Культурний туризм Приазов’я: стан, виклики, стратегії" (АртZOV) представили стейкхолдерам результати свого кількамісячного дослідження під час онлайнової презентації.

Команда Асоціації індустрії гостинності України (АІГУ) за підтримки Українського культурного фонду з липня 2021 року працювала над масштабним дослідницьким проєктом "Культурний туризм Приазов’я: стан, виклики, стратегії". Скорочено – АртZOV. В рамках проєкту вперше була проведена повномасштабна ревізія об’єктів культурної спадщини (в тому числі і нематеріальної), вивчений потенціал Приазов’я в області культурного туризму – визначені сильні і слабкі сторони, – а також розроблені конкретні рекомендації з розвитку цього напрямку для органів центральної та місцевої влади, а також для донорів.

Як розповіла під час презентації головна експертка проєкту Анна Романова, культурінй спадщині Приазов’я не вистачає уваги місцевих громад і держави.

"Тільки 1% потенційних культурних пам’яток Херсонщини та Донетчини внесені до державних реєстрів пам’яток місцевого і національного значення (орієнтовно 30% з цих незареєстрованих об’єктів – це культурні магніти Приазов’я). У Запорізькій області лише 4% пам’яток внесені до державних реєстрів (орієнтовно 50% з цих незареєстрованих об’єктів є культурними магнітами Приазов’я). Генічеський район і Арабатська Стрілка, а також Маріуполь офіційно взагалі не мають пам’ятників нерухомої культурної спадщини – ані національного, ні місцевого значення", – зазначила Анна Романова.

Через те, що більшість об’єктів культурної спадщини не мають охоронного статусу, їх стан залишає бажати кращого. Крім того, потенційно привабливі туристичні об’єкти ніяк не популяризуються. Все це призвело до того, що на сьогоднішній день Приазов’є не сприймається потенційними відвідувачами як регіон культурно-пізнавального туризму. Про це свідчить аналіз запитів в пошукових системах – туристи цікавляться лише пляжним відпочинком і майже ніколи не планують екскурсії або відвідування музеїв регіону.

У той же час Приазовський регіон має значний потенціал: багата культурна спадщина, кургани бронзової доби та періоду Скіфії, археологічні знахідки найдавніших часів кочівників, стародавня писемність і ритуальна обрядовість (Національний заповідник "Кам’яна Могила"), інтеркультурність (представлено близько 100 національностей), самобутня кухня (поєднання рибної кухні Азовського моря з гастрономічними традиціями різних народів), фестивалі.

Автори дослідження розробили детальну стратегію розвитку культурного туризму в регіоні з конкретними пропозиціями щодо створення туристичних маршрутів, формування ефективних туристичних кластерів, модернізації музеїв і розвитку гастрономічного туризму.

Наприклад, документ пропонує цілий комплекс заходів зі створення та просування бренду "Приазовська кухня" (експерти туристичної галузі виділили місцеву кухню, як одну з головних позитивних асоціацій про регіон).

Рекомендується розробити "Книгу рецептів приазовської кухні", визначитися з основними гастрономічними елементами і почати їх популяризацію. Організувати масштабний фестиваль приазовської кухні, а також розробити гастрономічні тури, що зачіпають весь спектр локальних страв.

"Гастрономічний тур "Смаки Приазов’я" може тривати тиждень і включати: рибні дні (включаючи риболовлю на яхті і майстер-класи з приготування), інтернаціональні дні (виїзди в грецькі, болгарські, кримськотатарські села, знайомство з кухнею, культурою і традиціями, тематичні заходи в караїмському центрі, костюмовані вечери і обряди)", – пропонують автори дослідження.

Рекомендації повинні допомогти регіону розширити туристичний сезон до 8-9 місяців, збільшити туристичний потік за рахунок цільового споживача культурного турпродукту; поліпшити сервіс і підвищити кваліфікацію кадрів в регіоні, і нарешті – залучити інвесторів в туристичний бізнес.