Бульб’яники, зубри, Нафтуся: 7 причин відвідати Бойківщину

Топ-добірки

Бульб’яники, зубри, "Нафтуся": 7 причин відвідати Бойківщину

Редакція Zruchno.Travel

"Бойє" – такий вислів (у значенні "тільки") й досі часто можна почути від жителів деяких гірських районів Львівської, Івано-Франківської та Закарпатської областей. Кажуть, саме тому їх називають бойками.

Про їх походження відомо не так вже й багато. За однією із версій бойки – нащадки кельтського племені бойїв, а за іншою – білих сербів. Дізнатися більше цікавих фактів про цю загадкову народність, скуштувати колоритну місцеву кухню, пройти по "Стежці Івана Франка" і побачити величезних бізонів можна, побувавши на півдні Львівської області, в передгір’ях і деяких гірських районах Карпат. Матеріал підготовлений за підтримки Львівської обласної державної адміністрації.

1. Природа "Сколівських Бескидів"

Справжньою окрасою Бойківщини є Національний природний парк "Сколівські Бескиди". Він розкинувся одразу на три райони Львівської області – Сколівський, Дрогобицький і Турківський. Це край величних гір, вкритих буковими і смерековими лісами. Є тут і водоспади, і лісові озера, і цілющі джерела. Природними родзинками парку є шестиметровий Кам’янецький водоспад, потужний водоспад Гуркало і Журавлине озеро, відоме як Мертве. Окрім цього, в парку можна зустріти рідкісних карпатських зубрів, завезених сюди з метою продовження роду цього виду бізонів. Живуть вони в Майданівському лісництві, тут за ними спостерігають і підгодовують в зимовий період.

Фото: KARPATY.LIFE

2. Кам’яні руїни міста-фортеці "Тустань"

Говорячи про Сколівські Бескиди, не можна не згадати про Урицькі скелі, де колись знаходилося неприступне місто-фортеця Тустань. Ці вражаючі кам’яні руїни, розташовані на території однойменного культурного заповідника, заслуговують на особливу увагу. Прогулюючись між високими скелями сьогодні, важко уявити, що колись вони слугували основою потужної дерев’яної фортеці, вписаної прямо в скельний масив. Цей давньоруський комплекс був важливим стратегічним пунктом, він обороняв кордони від загарбників і слугував своєрідним митним пунктом на соляному шляху. Саме через нього сіль, видобуту в Дрогобичі, перевозили в Закарпаття та Угорщину. Зараз це Державний історико-культурний заповідник "Тустань". Побачити 3D-модель фортеці можна в музеї біля підніжжя скель, а ближче познайомитися з середньовічною культурою – на щорічному фестивалі "Ту Стань!".

Фото: skarbysvitu.com.ua

3. Бальнеологічний курорт Східниця

Подорожуючи по Бойківщині, можна не тільки насолодитися її природними красотами, а й добре оздоровитися. Поблизу Сколівських Бескидів розташовані такі популярні курорти, як Славське, Сколе, Східниця. Найбільш відомим бальнеологічним курортом є Східниця. Тут зосереджені різні типи лікувальних вод, найпопулярнішою з яких є "Нафтуся". Окрім неї, на території Східниці є слабомінералізовані води з розчинними органічними речовинами, води з вмістом заліза і лужні мінеральні води типу "Боржомі". Всього Східницьке родовище вод налічує 38 джерел і 17 свердловин. Інфраструктура курортного селища досить розвинена, тут працюють санаторії, готелі зі SPA-центрами, дерев’яні котеджі та невеликі міні-готелі.

Фото: facebook.com/kyivskaruss

4. Рідні місця Івана Франка

Бойківщина стала батьківщиною для багатьох відомих діячів, зокрема тут народився видатний український письменник і громадський діяч Іван Франко. У його рідному селі Нагуєвичі, на території родинного маєтку, створений Державний історико-культурний заповідник "Нагуєвичі". Він складається з літературно-меморіального музею Івана Франка, реконструйованої садиби сім’ї літератора і заповідного комплексу "Стежка Івана Франка". Під час екскурсії можна побачити предмети побуту та одяг письменника, різні матеріали про його життя і творчість, а подорожуючи по "Стежці Івана Франка", – познайомитися з численними персонажами творів автора, вирізаними з дерева.

Фото: Марія Шевців, Гал-інфо

5. Дивовижна храмова архітектура

Ще одна особливість бойківської культури – її своєрідний тип дерев’яної архітектури. З дерева майстри будували будинки, водяні млини, присадибні споруди. Дахи будівель завжди були масивними, такими, що нагадують гори, а самі будинки були схожими на смереки з гілками, що звисають донизу. На особливу увагу заслуговують дерев’яні бойківські церкви разом із дзвіницями – саме вони є візитівкою цього краю. Найяскравішим представником бойківської дерев’яної архітектури є церква Святого Юра в Дрогобичі. Виникнення церкви відносять до кінця XV – початку XVI століття. Будівля кілька разів ремонтувалася, але свого первісного вигляду не втратила. Всередині можна побачити іконостас і настінні розписи XVII століття. У 2013 році церква Святого Юра була внесена до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Фото: stezhkamu.com

6. Музей "Бойківщина" у Самборі

Дізнатися більше про бойків, їх культуру та традиції можна в історико-етнографічному музеї "Бойківщина" у Самборі – неформальній столиці бойківського краю. Заснований він був у 1927 році зусиллями товариства "Бойківщина", що складалося з української інтелігенції. У 1930-і та 1940-і роки музей був відомий у багатьох країнах Європи, але в 1954 році радянська влада його скасувала. І лише в 1991 році музей був відновлений в будівлі колишньої парафіяльної школи. Постійно діють три експозиції: "Господарсько-матеріальна культура бойків та бойківської ноші", кімната "Сім’ї Козачевичів" (старовинного самбірського роду) і "Боротьба за українську державність на Самбірщині та Бойківщині". Зокрема, представлена реконструкція повстанської криївки.

Фото: Зоряна Свистович

7. Оригінальна бойківська кухня

Бойківська кухня мало відрізняється від гуцульської – вона така ж ситна, смачна і проста. Головні інгредієнти страв – капуста, гриби, кукурудзяна мука, картопля, бобові та молочні продукти. Традиційне частування цього регіону – ощипок. Це вівсяний хліб, в який іноді додається відварна картопля. Взагалі картопля, вона ж бульмана і магдибурка, становить основу щоденного меню і входить до складу багатьох перших і других страв. Також сучасна бойківська кухня багата на страви з м’яса і з тіста: книглі, мачанка, пироги, бульб’яники, м’ясні рулети. Продегустувати бульб’яні пироги (вареники з картоплею), овечі сири і питний мед, навчитися готувати бойківські "галушки на молоці", випити трав’яного чаю і послухати цікаві лекції про місцеві продукти можна на фестивалі "Бульб’яні пироги бойківські". Цей фестиваль старовинної бойківської кухні та етносу проходитиме в селі Старий Мізунь на Івано-Франківщині вже цими вихідними, 13 жовтня. А в будь-який інший день можна зазирнути в ресторан "Бойківський двір" поруч із містом Сколе.