Редакція Zruchno.Travel

Не передати всієї краси неймовірних Карпат! І хоча кожна пора року тут чудова, мені завжди хотілося та мріялося побувати саме під час золотої осені в цих надзвичайних горах, які ще називають Гуцульськими Альпами.

До речі, Мармароси є найстарішими горами Карпат. У 1990 році північно-західна частина Мармароського масиву площею 8990 га увійшла до складу Карпатського біосферного заповідника. Вона розміщена в межах висот 750-1940 метрів над рівнем моря.

За прогнозом погоди на свято Покрови передбачалися сніги, тому, пакувавши рюкзаки, наша маленька команда готувалась до певного температурного випробування, а саме до холодних ночей, замерзлих ніг та рук.

Ми запаслися рукавичками та приправами до глінтвейну, який зігрівав би наші вражені душі прохолодними вечорами біля багаття, набрали багато теплого одягу та придбали теплі спальні мішки.

Чоловіча частина групи чекала саме засніжених вершин та стежин, але жіноцтво, тобто я, мріяло про золото та бурштин на деревах.

Приїхали потягом Київ – Рахів. 19 годин в потягу – це окрема історія. Кожен проживає ці години по-своєму, але я обожнюю потяги, а чудова книжка мені симфонувала звуки залізничної метушні.

Приїхавши до Рахова, дізналися в місцевого водія, що ясна та тепла погода стоїть вже п’ятий день – радості не було меж! Далі водій відвіз нас у село Ділове на прикордонну службу, де ми отримали дозволи на проходження по кордону між Україною та Румунією.

До речі, якщо хтось планує похід на Мармороські гори, попередньо (за 5-7 днів до походу) потрібно написати заяву на ім’я командира Мукачівського прикордонного загону з поіменним переліком всіх учасників походу, їх паспортними даними, детальним описом маршруту і терміном перебування (дата початку і закінчення походу) та надіслати цей лист факсом або відправити поштою. П.І.Б. та військове звання начальника Мукачівського прикордонного загону уточнюйте на сайті Державної прикордонної служби України або за наведеними нижче телефонами:
Мукачівський прикордонний загін: вул. Недецеї, 45, м. Мукачево, Закарпатська область, 89600, тел./факс: (03131) 2-12-61, 2-25-21 (кабінет діловодства № 307), mukachevo_zagin@dpsu.gov.ua



Все, а наступні три дні – дорога тільки угору.

Першого дня ми прибули до полонини Лисичої, де розбили табір. З цієї полонини відкривається прекрасний краєвид на гори, зокрема на гору Піп Іван Мармароський, але не на саму її вершину, адже гора знаходиться трішки далі по хребту.

 
Наступний день ми провели, підкорюючи гори Піп Іван Мармароський (висота 1936 метрів) та Жербан (висота – 1795 метрів).

Повернувшись ввечері до табору, ми взялися пити чай із завареними ягодами гогодзи та варити кашу з грибами, яких назбирали в поході (лисички та білі гриби).

Третій день – сходження на гору Петрос (Петросул) Мармароський (1780 метрів). Ця гора мене вразила дуже крутими схилами та скелястими обривами. Місцями ми продирались крізь зарості, а біля підніжжя гори буквально чіплялися за ялинки, щоб не зірватись та не полетіти вниз. Враження в мене було таке, ніби ліс та хащі мене пережовували.

 
Далі – автобус, потяг, Київ, робота та сум за Карпатами, відчуття незавершеності походу та бажання його продовження.

Ми повернемось, я обіцяю!



Для любителів рекомендую виділити 5 днів та пройти досить популярний маршрут “Від Попа до Попа”. Починається він із вершини Піп Іван Мармароський, а закінчується вершиною Піп Іван Чорногірський. Краєвиди за 5 днів змінюватимуться як і ваші враження, але то вже зовсім інша історія.

Автор: Яна Кучкарова



Вас також може зацікавити:
- Не бограчем єдиним: Закарпаття розвиває спелеотуризм
- Бульб’яники, зубри, "Нафтуся": 7 причин відвідати Бойківщину
- Відеоблог: "По азимуту". Українські Мармароси

Тури за темою:
- Файні Карпати
- Вихідні в Карпатах
- ВСІ ТУРИ ОНЛАЙН