Любов Когуч: закарпатському туризму потрібен ефективний маркетинг

Зіркові маршрути

Редакція Zruchno.Travel

Неготовність турбізнесу адаптуватися до нових тенденцій, нелегальная діяльність підпільних турбюро та погана взаємодія між владою та бізнесом – такими є основні проблеми галузі туризму на думку обласної влади Закарпаття.

Закарпаття з його особливим колоритом, унікальними гастрономічними продуктами та не менш унікальними природними об’єктами посідає одне з провідних місць серед популярних туристичних напрямків українців. Проте потік гостей до регіону не такий великий, на який заслуговує. В інтерв’ю Zruchno.Travel начальниця управління туризму та курортів департаменту економічного розвитку і торгівлі Закарпатської ОДА Любов Когуч поділилася планами щодо розбудови туристичної інфраструктури, розповіла про найцікавіші новинки галузі, а також пояснила, в чому полягають проблеми розвитку туризму на Закарпатті та що може допомогти їх вирішити.

– Як саме обласна влада планує розвивати туризм на Закарпатті у 2020 році?

– Туризм на Закарпатті наразі розвивається на базі обласної програми розвитку на 2016-2020 роки. Цьогоріч на виконання заходів програми із запланованих 4,9 мільйона гривень в обласному бюджеті передбачено лише трохи більше половини від цієї суми – 2,6 мільйона. Основні заходи – це промоція Закарпаття через участь у регіональних та міжнародних виставках, проведення днів туризму, зокрема щорічна виставка-ярмарок "Тур’євроцентр-Закарпаття 2020". Сюди також входить підтримка громадських організацій, сільського туризму, проведення маркування туристичних маршрутів, облаштування семи туристичних стоянок і чотирьох в’їздів у Закарпатську область, а також робота над сайтом "Вітаємо на Закарпатті", де можна знайти календар туристичних подій з інформацією про основні фестивалі з розбивкою по місяцях.

Фото: segodnya.ua

– А чи є плани з розвитку сільського зеленого туризму?

– Переважно йдеться про промоцію сільського туризму через виготовлення довідничка "Сільські садиби Закарпаття запрошують", в якому подається інформація про послуги садиб та місцевого бізнес навколо них. Також передбачені кошти на навчання господарів садиб та тих, хто планує надавати послуги у сфері сільського туризму. Для навчання залучені викладачі вишів, представники профільних асоціацій. Розробляємо рекомендації щодо якості надання послуг, реклами та просування садиб, надання додаткових послуг, які можуть зацікавити туриста.

– То для чого турист приїздить на Закарпаття? Якими зараз є найпопулярніші локації регіону?

– Номер один у цьому списку по праву отримують геотермальні басейни та оздоровлення в санаторних закладах. Також це активний відпочинок у літній період для пішого туриста. Збільшується кількість велосипедних туристів. Адміністрація це враховує та розробляє веломаршрути. Багато хто приїздить на фестивалі та ярмарки за нашою гастрономією та продуктами. Значна ніша туризму – це сільський туризм, сільські садиби.

Фото: ltop.by

– Скільки та яких мандрівників чекає Закарпаття в поточному році?

– Минулого року ця цифра дорівнювала 2 мільйонам. Прогнозована кількість туристів у 2020 році залишається на тому ж рівні, але кількість туроднів збільшуватиметься. Це ті, хто вже вподобав Закарпаття, а також люди, які приїздять сюди саме за закарпатським колоритом. Переважна більшість мандрівників – внутрішні, проте існує позитивна тенденція зацікавлення з боку чехів, угорців, поляків. Насамперед це прихильники нескладних піших походів горами, адже українські Карпати достатньо пологі та підходять для початкового туриста. Окрім того, є інтерес до спільної історії.

Фото: outdoorukraine.com

– Погодьтеся, що ця цифра могла би бути значно більшою. В чому полягає основна проблема та які виклики стоять перед владою вже сьогодні?

– Можна виділити три основні проблеми – це недостатня взаємодія адміністрації, туроператорів та бізнесу, нелегальна діяльність деяких туристичних бюро, а також неготовність надавачів турпослуг змінюватись під впливом часу, погодних умов та нових тенденцій. У 2017 році була створена громадська спілка "Регіональна туристична організація Закарпаття", яка мала на меті об’єднати суб’єктів бізнесу та повинна була стати тією ланкою, яка пов’язувала би бізнес та владу. Проведено багато роботи у цьому напрямку, але поки взаємодія з бізнесом погана. У області є значна кількість нелегальних туроператорів. Це велика проблема, адже співпраця з ними є неможливою. Лише ті, хто працює відкрито, можуть співпрацювати з адміністрацією.

Ще однією перешкодою є неготовність бізнесу застосовувати ефективний маркетинг. Так, наприклад, успішний зимовий сезон зараз залежить від наявності снігу. Але ж до нас приїжджають різні туристи, з різним рівнем фізичної підготовки та різними уподобаннями. Набуває популярності корпоративний туризм – люди приїздять щоб провести конференцію, а на дозвіллі можуть порелаксувати у чанах чи скупатися в термальних басейнах, а якщо є сніг, то і покататися на лижах. Кожна турбаза має знайти що запропонувати туристу за відсутності снігу. Хтось уже купує снігові гармати, але для вироблення штучного снігу потрібна стабільна мінусова температура, чого цієї зими практично не було. Ще не всі власники готові змінювати усталений порядок ведення бізнесу. Особливо ті, хто працює у цій сфері від самого початку, рухаючись за інерцією.

Фото: viza-valiza.com

– Минулого року Верховна Рада України ухвалила закон “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правової охорони географічних зазначень”. Як це вплинуло на закарпатський туризм?

– Вплинуло безпосередньо, адже Закарпаття включили до пілотного проєкту ЄС "Дороги вина та смаку України". У рамках проекту відбувається підтримка місцевих виробників, які зацікавлені у впровадженні захищених географічних зазначень місцевих продуктів та у високому рівні якості своєї роботи. Ми активно презентуємо наших виробників на виставках, контактуємо з туроператорами, ведемо інформаційні кампанії.

До слова, перше географічне зазначення в Україні вже отримала гуцульська овеча бриндзя. Це той сир, який зроблений за спеціальною технологією з молока овець, які випасалися на високогір’ї – 600 метрів і вище над рівнем моря. У перспективі має отримати і карпатський мед, адже наша карпатська бджола вважається однією з найпрацьовитіших, а наш мед входить до п’ятірки найкращих у світі. Чому працьовита? Через те, що в горах, щоб зібрати ту саму кількість нектару, що й у полі, бджолі потрібно облетіти у три рази більшу територію. Береться до уваги й те, що поля обробляються різними добривами, у горах – це чистий продукт. А третім продуктом має стати закарпатське вино з тих сортів винограду, які історично вирощують саме на Закарпатті.

Розмовляла: Ганна Шафраньош