52 вікенди: 5 ідей для подорожі 27-28 листопада

Топ-добірки

Редакція Zruchno.Travel

Знайомство з природними дивами Кам’янеччини, прогулянка по новій екологічній стежці до Дністровського каньйону, занурення у трипільську епоху в печері Вертеба, літературна подорож Буковиною, вшанування героїв облоги Буші – такі варіанти подорожей в останній вікенд листопаду пропонує Zruchno.Travel.

Буковина: літературний вікенд

В останній вікенд листопада є два приводи влаштувати літературну мандрівку на Буковину. По-перше, 27 листопада – день народження буковинської письменниці Ольги Кобилянської, що є гарною нагодою відвідати її рідні місця. Насамперед – Літературно-меморіальний музей письменниці в затишному особняку в Чернівцях, де письменниця прожила останні 13 років. Музей береже творчу атмосферу та чимало особистих речей письменниці. І це лише за кількасот метрів від головної прогулянкової вулиці Чернівців, яка носить ім’я Ольги Кобилянської. Тут варто завітати до Центру культури "Вернісаж на Кобилянської", де щойно відкрилася виставка "Літопис спадщини: Буковинська сорочка" з колекцією вишиванок, які так любила письменниця. Прогулянку варто продовжити в бік Театральної площі, де стоїть пам’ятник Ользі Кобилянській перед театром, що носить її ім’я. В цю суботу о 18:30 до 155-ї річниці від дня народження письменниці в театрі представлять постановку за п’єсою Василя Вовкуна “Поранкова душа” про її життя і творчість. А після цього варто дочекатися сутінок, щоб стати свідком щотижневого театралізованого дійства "Світло Панської вулиці" – о 20:30 з ратуші вийдуть ліхтарники, які прямують до початку вулиці Кобилянської, де запалять вогонь у гасовому ліхтарі – так само, як за часів письменниці.

Наступного дня можна буде з’їздити до села Димка, де колись народився задум найвідомішого твору Кобилянської – повісті "Земля". Тепер в Димці відкрита Музей-садиба Ольги Кобилянської. І доповнить літературну тематику мандрівки новий туристичний маршрут "Слідами Букової землі" за романом сучасної письменниці Марії Матіос, який дає уяву про природу Буковинських Карпат. Він починається з історичного музею в Берегометі. Далі маршрут приведе до урочище Барсуки та водоспаду Чемернарський Нижній Гук. Ще далі – хребет Німчич та перевал Шурдин. А Музеї живої гуцульської поживи (с. Багна) можна продегустувати традиційні гуцульські страви, які згадуються в романі.

Фото: molbuk.ua

Івано-Франківщина: прогулянка до Дністра

На новий екотуристичний маршрут “До костелу св. Архистратига Михаїла” запрошує з цього тижня туристів Дністровський регіональний ландшафтний парк. Щойно облаштована і промаркована екостежка знайомить туристів із пам’ятками природи, геології, історії, археології, культури; рідкісними видами флори та фауни Дністровського каньйону. Починається вона від старовинного Михайлівського костелу в селі Михальче на сході Івано-Франківської області. Цей костел є об’єктом великого культурно-туристичного маршруту Pinsel.Return, на який Zruchno.Travel запрошував минулого тижня. Приблизно через кілометр прогулянки сільськими вулицями дорога виходить до узлісся, що на краю села. Тут починається територія Дністровського РЛП. З часів Першої світової у лісі збереглися залишки укріплень австро-угорського війська, зокрема залізо-бетонний ДОТ. Повернувши праворуч, лісовою стежкою мандрівник по схилу каньйону спускається до урочища Зарінок, на берег Дністра. За 500 м нижче за течією можна оглянути залишки старого мосту. По екскурсійний супровід варто звернутися до адміністрації РЛП.

Фото: pokutia.com

Поділля: знайомство з дивами природи

Карантинні обмеження не стануть на заваді тим, кому цікаві природничі цікавинки. І прохолодне міжсезоння, коли листя майже осипалося та не заважає огляду, цілком придатне для таких подорожей. А скласти маршрут допоможе щойно презентований сайт нового туристичного маршруту “Terra Podolica”. Укладачі путівника розробили його як інструмент для самостійного планування мандрівки. Особливість путівника – поєднання геологічних та палеонтологічних локацій, ландшафтів та архітектури Придністровського Поділля.

Так, бiля с. Вербка знаходяться так звані Вербецькі товтри. Їх силует нагадує чи то хребет лежачого чудовиська, чи то скам’янілих людей. Тому це місце ще називають “Чотири кавалери”. А неподалік, в 4 км, розташований природний заказник “Кармалюкова гора”.

Або, наприклад, можна вибрати іншу групу компактно розташованих локацій: знамените серед геологів Китайгородське відслонення, Врублівецький ліс, ефектна скеля при впадінні в Дністер річки Тернава та урочище Чапля. А в с. Китайгород є костел з унікальним розписом вівтаря.

Фото: wikimedia.org

Тернопільщина: повернення у трипільську епоху

Печера Вертеба біля села Більче-Золоте Борщівського району відома як одна з найдовших гіпсових печер у Європі. А також вона є популярною туристичною локацією, ще оскільки понад сто років тому в ній знайшли багато свідчень перебування тут людей трипільської культури. І навіть якщо ви колись вже відвідували печеру, є сенс знову завітати у Вертебу заради нової експозиції, яка відтворює побут наших предків – трипільців. Під землею ентузіасти відтворили гончарну майстерню трипільського майстра.Також можна оглянути експозиції “Побут та життя трипільців” та “Трипільське хліборобство”. Поряд з печерою тепер є пам’ятний знак, що нагадує про перші дослідження трипільської культури в України, які розпочалися, ще у кінці XIX ст.

Зверніть увагу, що приблизно в годині-півтори їзди від Вертеби розташовані печери Оптимістична та Кришталева. Тобто можна влаштувати собі спеціалізовану спелеологічну мандрівку.

Фото: ternopoliany.te.ua

Вінниччина: згадаємо героїв

28 листопада в селі Буша на півдні Вінницької області традиційно вшановують пам’ять козаків та мирних мешканців містечка, які загинули у 1654 році під час героїчної оборони Бушанського замку від значно переважаючих по кількості польських військ. Історія оборони описана в книзі Михайла Старицького “Облога Буші”. Відчайдушні захисники підірвали себе разом з нападниками, а останні бушанці довго тримали оборону в печері, яку поляки врешті решт затопили. Після взяття замку місто було спалене, а 16 тисяч його жителів – вбиті.

В наш час від Бушанського замку залишилося небагато – лише фортечна вежа, на другому поверсі якої можна побачити панорамне зображення оборони замку. Але територія замчища та околиць стала доволі популярною туристичною локацією, яку варто відвідати. Тут є павільйон трипільської культури, скельний храм з таємничими зображеннями, виставка сучасної скульптури, етнографічний музей, Гайдамацький яр з чудернацькими скелями. Всі ці цікавинки входять до складу історико-культурного заповідника “Буша”.