Редакція Zruchno.Travel

Голова Державного агентства розвитку туризму України (ДАРТ) розповіла в інтерв’ю Zruchno.Travel про функції майбутньої Національної туристичної організації, поділилася планами з масштабної розбудови туристичної інфраструктури в Україні та підбила підсумки роботи за минулий рік.

– Пані Мар’яно, як ви самі оцінюєте результати роботи ДАРТ за 2021 рік? Що із запланованого вашою командою вдалося реалізувати? Чи є недопрацювання?

– Встигли майже все, що планували. Насамперед запустили туристичний маркетинг країни, хоча практична робота почалася досить пізно через тривалу процедуру затвердження документації. У 2021 році ми розпочали масштабну промокампанію внутрішнього туризму в Україні серією відеороликів та банерної реклами, охопивши близько 30 мільйонів українців. Таке ж велике охоплення маємо серед іноземців – десятки мільйонів людей побачили український туристичний продукт. Оскільки стартували восени, сконцентрувалися на промо Карпат і гірськолижного відпочинку, а також Львова і загалом різдвяних канікул в Україні.

– На яких платформах просували цей продукт?

– Йдеться виключно про інтернет – ролики в Youtube та банерну рекламу на різних сайтах. Наступного року зробимо великий туристичний портал України. Він стане пунктом, куди вестимуть усі діджитал промо. Цього року, як проміжний етап, запустили для внутрішнього ринку компактний лендинг (цільову інтернет-сторінку, – ред.) на нашому домені ukrainenow.travel, де розмістили декілька туристичних продуктів.

– А далі які туристичні напрямки і для яких аудиторій плануєте просувати на цих платформах?

– Для міжнародного ринку наступного року основні локації: Чорнобиль, Київ, Одеса, Карпати. Особливо я в захопленні від ролика про Чорнобиль, який, впевнена, матиме широке органічне охоплення. Одесу покажемо динамічною, літньою, сонячною – ролик вже готовий до наступного пляжного сезону. Київ у нас молодіжний, драйвовий, цікавий як дестинація на вікенд. А Карпати навпаки – релакс. Спокійний, виважений відпочинок. Прямо від початку року почнемо покази. Також для внутрішнього ринку уже відзняли ролики про Черкащину, Полтавщину та Херсонщину. У цих регіонах багато цікавого.

Тож на цей момент маємо вже відеоконтент, активно наповнюємо фотобанк по основних регіонах, є з чим стартувати. Головне, що тепер ми розуміємо на практиці, як робити маркетинг країни в об’єктивних умовах. Знаємо, як краще формувати технічні завдання для тендерів. Наступного року також плануємо запрошувати до участі більше великих, відомих рекламних агентств для того, щоб Україну рекламували професіонали найвищого рівня.

– Напевне, важко формувати державну політику в галузі туризму, досі не маючи об’єктивної туристичної статистики?

– Це друга важлива річ, яку ми реалізували цього року – провели маркетингові дослідження на кордонах і в українських домогосподарствах. Основні цифри презентуємо на початку 2022 року, але вже зараз можу сказати, що в середньому іноземний турист витрачає в Україні 900 доларів. Найбільше тратять гості з ОАЕ – 2200 доларів. Якщо ж зовсім заглибитись, то суми насправді невеликі. В Україні іноземному туристу поки складно витратити більше грошей, якщо це не шопінг-тури. Тому ще одне завдання – розвивати туристичну інфраструктуру, працюючи з ємністю ринку. Але і за наявних ресурсів нам вдалося досягти справжнього туристичного буму – цьогоріч близько 60 тисяч туристів прибули до нас із Саудівської Аравії і сукупно витратили в Україні близько 100 мільйонів доларів. Це дуже велика перемога, адже вперше до нас так масово поїхали туристи з конкретної країни внаслідок конкретних дій держави. Це заслуга не лише ДАРТ, а й інших органів влади, туроператорів, громадськості, які давно готували для цього підґрунтя.

– Чи змінилося щось на внутрішньому ринку за цей рік?

– Третє важливе досягнення – ми промоніторили та зібрали основні “туристичні магніти”, розробили маршрути, наклали їх на мапу і тепер можемо конкретно говорити про те, які конкретні туристичні продукти будемо промотурвати на внутрішньому ринку. Наше завдання наступного року – інвентаризувати ці туристичні ресурси. Тобто зрозуміти, які до них ведуть дороги, в якому стані знаходяться об’єкти, що там з інфраструктурою. Складемо великі таблиці, напрацюємо плани і запустимо у роботу. Адже маємо затверджений у Держбюджеті-2022 рекордний мільярд гривень на розвиток інфраструктури на туристичних об’єктах, промоцію та маркетинг.

– До речі, про бюджети. Вашим попередникам закидали, що вони часто не могли освоїти навіть тих невеликих туристичних бюджетів, які були у попередні роки. Цього року ДАРТ мав рекордний бюджет на розвиток туристичного потенціалу країни – 100 млн грн. Як ним розпорядилися?

– Ми його використали майже повністю. Частина коштів перейшла у статут нашого державного підприємства, що дозволить йому вже з нового року розпочинати практичну роботу. Тож вже зараз оголошуються тендери на проєктно-кошторисну документацію для національних парків, є кошти на створення загальнонаціонального туристично-інформаційного центру та участь у туристичних виставках, якщо такі будуть на початку року.

– Що змінилося в роботі ДАРТ після переходу з Міністерства культури та інформаційної політики у підпорядкування Міністерства інфраструктури?

– Ми з колегами з Міністерства інфраструктури давно намагалися синхронізуватися з точки зору розвитку інфраструктури, транспорту, авіаперевезень. Наприклад, разом працювали над запуском рейсів із Саудівської Аравії. Намагалися вивести у пріоритет ремонт доріг до важливих туристичних об’єктів. Зараз ця співпраця більше систематизована, ми ще більше впливаємо на формування відповідних транспортних та інфраструктурних стратегій. Зокрема, зараз активно співпрацюємо у створенні сервісних зон на автомобільних пунктах пропуску для максимально комфортного перетину кордонів. Там повинні з’явитись магазини Duty Free, а система Tax Free – це взагалі одне зі стратегічних завдань. Раніше, коли ми намагалися щось подібне ініціювати в плані інфраструктури, нам часто говорили: "Ні-ні, то не ваше, у вас культура і промоція. Все інше – то Мінрегіон та Мінінфрастркутури". Тепер можемо впевнено говорити: "Інфраструктурна складова – це наше". Тож абсолютно логічний перехід відбувся, бачимо в цьому великі перспективи.

– Тоді поговорімо про дороги. Які популярні туристичні локації отримають відремонтовані під’їзні шляхи наступного року?

– Власне у 2022 році "Укравтодор" активно буде відновлювати дороги у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях. Зокрема, йдеться про такі туристичні магніти, як гірськолижний курорт Славське (24 км дороги у напрямку від Сколе) та Національний природний парк "Синевир" (загалом близько 30 км).

Наразі також тривають роботи на ділянці Хуст – Шаян – Вишково – Буштино з під’їздом до санаторію "Шаян". Загалом у цих трьох областях планують відремонтувати 640 доріг місцевого та державного значення.

Щодо півдня України, то у планах на наступний рік звʼязати Одесу, Миколаїв і Херсон. Дорога, зокрема, проходитиме у напрямку до Вилкового.

– Минулий рік у вас починався під знаком президентської програми "Велика реставрація", що передбачала відновлення найважливіших історико-культурних пам’яток. Це дуже важливо для внутрішнього туризму. Що встигли відреставрувати за цей рік?

– Детальніше по конкретних об’єктах вам зможуть відповісти у Міністерстві культури та інформаційної політики. Але для нас залишається дуже важливою конструктивна співпраця між Мінкультом і Мінінфраструктури, щоб поєднувати дорогами ті пам’ятки, які зараз реставруються і які повинні стати доступнішими для туристів. Ми знаємо, що далеко не скрізь реставрація розпочалася. По деяких об’єктах встигли тільки замовити проєктно-кошторисну документацію, бо вони були занедбані багато років, тому супер швидкого результату бути не може. Але перші видимі результати "Великої реставрації" побачимо вже у 2022 році.

– На наступний рік Державний бюджет передбачає значні кошти не лише на "Велику реставрацію", а й на розбудову туристичної інфраструктури національних природних парків – 900 мільйонів гривень. Які саме нацпарки підпадуть під "Велике будівництво" і яку саме інфраструктуру там розбудовуватимуть?

– Той, хто бував у закордонних національних парках, міг помітити, як технологічно там влаштовані оглядові майданчики і туристичні маршрути. Є спеціальні оглядові вежі й підвісні доріжки, які не торкаються землі, щоб не псувати природу. Такого типу проєкти є і в наших планах. Десь ми просто облаштуємо сучасні вхідні зони, щоби був паркінг, нормальна вбиральня, зона відпочинку, інклюзивна каса, сувенірна крамничка, можливість отримати довідкову інформацію та інше. Пілотними будуть національні природні парки "Синевир", "Святі гори", "Подільські Товтри", Голосіївський НПП, Карпатський біосферний заповідник. Далі список розширюватиметься. Наприклад, на Синевирі зараз є проблема з автомобільним трафіком – люди заїжджають машинами прямо під саме озеро. Шум, сморід, нищення природи. На мою думку, цей маршрут має бути виключно пішохідним, але на під’їзді необхідно облаштувати паркінг, який буде сполучатися з усією інфраструктурою. Подібним чином плануємо комплексно розв’язувати питання щодо Бакоти, яка знаходиться на території НПП "Подільські Товтри". Також будемо ознаковувати низку велосипедних і гірських пішохідних маршрутів. Але тут важливо, щоби такі проєкти працювали не самі по собі, а у співпраці з громадами і в межах комплексних туристичних продуктів. І, звісно, має бути бажання до змін у самих національних парках. Тож шукаємо можливості проводити там навчання, бо люди мають розуміти, яку користь вони отримають від цих змін та як їм із цим далі працювати.

– А під’їзні шляхи до природних пам’яток ремонтуватимуть також у межах цього бюджету?

– Ні, це вже відповідальність обласних державних адміністрацій та обласних автодорів. Наприклад, у межах Карпатського національного природного парку є велика проблема з дорогою від Ворохти до туристичної бази "Заросляк", звідки починається найпопулярніший туристичний маршрут на Говерлу. Одна частина дороги там належить лісгоспу, інша – місцевій громаді, у якої немає грошей на ремонт шляху. Автодор за це взагалі не відповідає. Як розв’язувати проблему? Є різні варіанти. Наприклад, у Чорнобилі всі дороги були передані на баланс "Укравтодору". В межах проєкту "Мале Карпатське коло" місцеві дороги також передаються "Укравтодору". В деяких випадках саме так і будемо діяти.

– Які програми плануєте профінансувати в межах розвитку туристичного потенціалу наступного року?

– Насамперед продовжимо маркетингові дослідження, тільки у розширеному форматі. Зокрема, на кордоні треба робити опитування чотири рази на рік, щоби мати постійну вибірку по сезонах. Ще одне опитування проведемо в домогосподарствах. Дещо фіналізуємо у регіональних дослідженнях. Запустимо туристичний портал України. Крім того, плануємо провести в Україні конференцію Gastromasa. Це одна з найважливіших гастрономічних подій у Європі, яку відвідують впливові ресторатори. На цій конференції виступають відомі на весь світ шеф-кухарі та презентуються локальні продукти фермерських господарств. Так, наступного року ця подія відбудеться в Україні. На 5 днів до нас приїде близько 50 лідерів світової ресторанної індустрії, топових гастрокритиків та журналістів. Це буде унікальний шанс ознайомити їх із українською новітньою гастрокультурою. Ми хочемо, щоб Україна з’явилася на світовій гастрономічній мапі. Те, що зараз робить, наприклад, Євген Клопотенко, завдяки якому український борщ з’явився на шпальтах CNN, BBC, The Washington Post, треба масштабувати, щоб донести до світу, що таке висока сучасна українська кухня. Далі наші ресторатори мали б почати активніше готувати страви локальної вітчизняної кухні у своїх закладах. Після того ми будемо запрошувати сюди експертів The World’s 50 Best Restaurants, і лише після цього – Michelin.

– Для того, щоб українські ресторатори запроваджували у себе в меню локальні страви, на них спочатку має виникнути внутрішній попит, отже їх треба популяризувати.

– Саме тому основна частина бюджету розкриття туристичного потенціалу України піде на маркетинг. Для внутрішнього ринку ми хочемо сконцентруватися, поміж іншого, на локальній гастроісторії, популяризувати страви місцевих кухонь. Нещодавно я була в Кропивницькому. Мені казали, що там є один ресторан локальної кухні, але я його не знайшла. Натомість побачила 5 піцерій, 10 суші-барів і т.п., бо місцеві мешканці саме їм надають перевагу. А туристів там небагато, попиту вкрай мало. 

– Наприкінці року ДАРТ провело низку регіональних конференцій, за підсумками яких мала з’явитися Комісія із питань підготовки до створення Національної туристичної організації (НТО). Коли вона розпочне роботу і хто в ній братиме участь?

– Як то кажуть, одразу після свят. Ми розпочали дуже тісну комунікацію з регіонами у підготовці до створення справжньої НТО. Цього року заклали базу, наступного будемо створювати. Прямо на початку року, після зимових відпусток, проведемо фінальні голосування щодо вибору представників від регіонів, сформуємо комісію і почнемо спільно працювати над законом про НТО і місцеві туристичні організації.

– Нового Закону "Про туризм", який зараз перебуває на розгляді Верховної Ради, для цього недостатньо?

– В новому Законі "Про туризм" першу цеглину ми заклали. Але ті механізми спільного державно-приватного фінансування проєктів, на яких має базуватися робота повноцінної НТО, все-таки потребують окремого закону, для них треба вносити зміни в низку інших законодавчих актів. Бо за нинішнього законодавства ми, як державний орган, не можемо провести, наприклад, спільну промокампанію з приватною авіакомпанію. А такі спільні державно-приватні проєкти мають бути в основі діяльності НТО. До речі, законопроєкт "Про туризм" вже практично готовий до другого читання. Вірю, що народні депутати на початку року за нього проголосують. 

– Які ж саме функції має виконувати справжня НТО?

– Насамперед функції розвитку туристичного продукту і його промоції. 

– Тобто, саме те, що зараз ДАРТ робить?

– Так, ці функції треба передати організації, яка працюватиме за принципом державно-приватного партнерства. Бо ДАРТу сьогодні доводиться докладати надзусилля для розв’язання простих питань через складну систему державних закупівель. Ми недостатньо гнучкі. А в маркетингу дуже важливою є оперативність, адже ринок швидко змінюється. Може раптом виникнути потреба запустити якусь акцію у лічені дні, а ми, доки пройдемо через систему держзакупівель, опинимося перед фактом неактуальності питання. І друге, що має зробити НТО – забезпечити сталість розвитку туризму. Наприклад, сьогодні ми маємо повне сприяння з боку влади. Ще ніколи так ефективно держава не працювала на туристичну перспективу. Але туризм повинен залишатись пріоритетом за будь-яких обставин, незалежно від політичного дискурсу. Таку організацію, що матиме формалізовану співпрацю з приватними партнерами та громадськістю, буде не так легко зупинити, а тим більше відкотити назад. Державно-приватне партнерство забезпечить сталість нашого розвитку.

– Тож наостанок про сталість: чи плануєте наступного року повторити фестиваль "Мандруй Україною"?

– Обов’язково. Навіть хочемо зробити його масштабнішим і залучити більше партнерів. Цього разу має бути багато цікавих колаборацій. Зокрема, напередодні ми говорили з представниками проєкту "Дорога гурманів". Вони хочуть організувати в Україні фестиваль крафтовиків, а ми саме їх привозили до Києва минулого разу. Гадаю, варто робити це разом. Й таким чином започатковувати державно-приватне партнерство в туризмі.

Беседовал: Андрий Тычина

Вас також може зацікавити:
- ТОП-16 туристичних маршрутів Україною 2022 від ДАРТ
- Найкращі в українському туризмі: переможці Ukraine Tourism Awards 2021
- МандруйУкраїною!