У цьому переконаний Микита Мардагіза, член Асоціації гірськолижних і сноуборд-інструкторів України. Як справжній професіонал своєї справи Микита розповів Zruchno.Travel про всі тонкощі активного відпочинку в зимовий сезон, дав характеристику популярним українським зимовим курортам, а також поділився своїми професійними секретами і лайфхаками.
 
– Микито, якими активними видами спорту ви займаєтеся і в яких видах є професіоналом?
 
– Все почалося, напевно, стандартно – з велосипеда, потім ролики і пішло далі. Зрештою мене понесло – сноубординг, лонгбординг, даунхіл/ендуро/фрірайд на гірському велосипеді, bmx, скімбординг, скейтбординг, маунтінбординг, трохи вейкбординг, агресивні роли. Також, окрім того, що я інструктор зі сноубордингу, ще був інструктором по флайсерфу. Адже я катаю 365 днів у році. Екстремальний накат на цікавих снарядах – це моє життя. Спочатку я взагалі був лижником, а потім перейшов на сноуборд – закохався в нього і ось уже близько 16 років угораю за всіма стилями катання на ньому. На сноубордингу схиблений як і на лонгбордингу. Щоб ви розуміли ступінь схибленості та детального вивчення: у мене зараз 6 сноубордів і 6 лонгбордів – всі вони відрізняються між собою. Для кожного стилю – окремий снаряд. Зі сноубордингу у мене є професійна категорія – B basic. Зараз хочу підтягнути на хороший рівень і фристайл на твін-типах. Найцікавіше – коли я був лижником, говорив друзям: "Добре б було, якби придумали лижі набагато ширше, щоб були за формою схожими на сноуборд і загнутими з обох боків, а кріплення розташовувалися по центру". Наді мною жартували – говорили, що це смішна ідея. Потім з’явилися твін-типи, а це якраз те, що я описував! Але було вже пізно – я був по вуха закоханий у сноубординг.

 
– Які місця в Україні зазвичай обираєте для занять зимовими видами спорту?

– За час свого захоплення і вивчення відвідав близько десяти українських гірськолижних курортів. Вибір залежить від того, що я собі планую. Наприклад, якщо говорити про фрістайл, тут лідирує "Буковель" з його сноупарком, після нього йде "Протасів Яр". Колись був прикольний парк на Пилипці – він був зроблений з конструкцій машин і якихось деталей, був дуже оригінальним. Парк на "Вишгорі" через десяток років взагалі складно згадати і описати – там було багато оригінальних конструкцій, навіть гойдалки. Але зараз найсерйозніший сноупарк саме в "Буковелі" – його конструкції починають досягати закордонного рівня. Спасибі Олександру Алексеєнку, Євгену Танцору і всій команді шейперів.

Якщо ж говорити про карвінг, треба також згадати "Буковель" (деякі траси), "Плай", "Красію", "Ізки", Подобовець, Мигове, "Водяники" (це ближче до Києва). Загалом, місця, де є широкі траси і менше ймовірності, що ззаду по прямій хтось влетить в спину. Тут дуже важливий трафік.

– Багато лижників і бордерів думають, що якщо є "Буковель", то навіщо шукати щось інше? Ви згодні?

– Не зовсім. Якщо справа стосується фрірайду, то в "Буковелі", на жаль, для цього дуже мало можливостей. Вони, звичайно, молодці, що змогли придумати свій оригінальний фрірайд – деякі траси, які за ніч засипає свіжим снігом, вони спеціально не ратрачать, щоб дати бажаючим насолодитися свіжим "пухлячком". Але так як там дуже багато людей, ці пару трас викочують протягом трьох годин. Так що "Буковель" – це практично все, що тільки можна побажати, окрім фрірайду. Але зате, коли викочують фрірайд-трасу, виходить могул-траса, а це теж дуже цікаво для тих, хто катає за технікою, адже можна поєднувати і карвінг, і бордеркросс, і фрістайл. А зараз, до речі, курорт став ще більш популярним завдяки тому, що сноубордистів та лижників перестали ганяти за виїзд за територію траси, адже люди часто спеціально приїжджають, щоб отримати задоволення не тільки в сноупарку і на "вельветі".

Якщо ж говорити про фрірайд, розвернутися можна на моїх улюблених фрірайдних курортах – у Пилипці, Подобовці, на Драгобраті та в Славському. Окрім того, вже є ідея об’єднати "Буковель" із Драгобратом, побудувавши між ними ще один курорт. Про це є багато статей, тому це вже не секрет. Ось тоді в "Буковелі" буде все!

Фото: facebook.com/bukovel

– А як би ви зараз охарактеризували Пилипець, Подобовець, Драгобрат і Славське?

– Дуже люблю їздити туди на фрірайд, це відмінні місця зі своїми особливостями. Я б сказав, що Пилипець та Подобовець – це демо-версія Японії, але тільки тоді, коли їх засипає, як у кращі їхні роки. Але зараз це буває рідко. Ще одна проблема Пилипця в тому, що там перестали чистити схили від кущів. Раніше там можна було на кожному кроці проїхати, а зараз є місця, які неможливо прокатати, доводиться розстібатися і йти пішки. Також Пилипець необгрунтовано підвищив ціни. Кажуть, вони зрівняли себе з "Буковелем", але ж там немає схожої інфраструктури. Та все одно Пилипець і "Буковель" – мої улюбленці.

Якщо раніше я знав Драгобрат як курорт, на якому можна високо піднятися на підйомнику і десь підірвати пухкий сніг, поки його не викатали інші, то зараз з’явився варіант куди цікавіше. Можна орендувати ратрак і поїхати туди, де немає жодного сліду від бордів і лиж. І так аж до вечора.

Славське – це дуже автентичний варіант, де не хочеться нічого змінювати. Звичайно, можна було б пред’явити претензії до підйомників (не до черг – вони там бувають рідко). Хороший варіант, коли хочеться чогось оригінального. Наприклад, фрірайду по хребту в Рожанку, Лавочне, на Тростян, Захар Беркут. Але все знову ж таки залежить від погоди, адже Славське з Пилипцем і Подобовцем займають не найвигідніші географічні позиції на наш час.

 
– А що думаєте з приводу проектів расширения "Буковеля"?
 
– Я б спочатку хотів підняти тему полонини Боржава. Там зараз хочуть набудувати вітрогенераторів, незважаючи на всі природні зони, заповідники і гірськолижні курорти. Просто всупереч усім, хто проти, планують ставити їх прямо на Боржаві. Всіх, кому небайдужий Пилипець, прошу зайти на мою сторінку в Facebook і ознайомитися з постами. У той самий час "Буковелю" навпаки не дозволяють продовжувати свої траси в "природні заповідники", які насправді нічим не відрізняються від інших лісів навколо. Загалом, вічні палиці в колеса для гірськолижного спорту в Україні. Але нічого, все буде в кращому вигляді, адже ми не стоїмо на місці.



– Назвіть, будь ласка, головні недоліки активного зимового відпочинку в Україні.

– Один із важливих недоліків – відсутність повноцінної інфраструктури, яка нормально розвинена тільки в "Буковелі". Але і там є невеликі "але". Наприклад, там занадто хвилюються за безпеку туристів. Я б давав сноубордистам та лижникам більше свободи під їх відповідальність. Наприклад, якщо провести підйомник на Малий Горган (навіть бугель підійде), при цьому не робити там ніяких трас, нічого не ратрачити (окрім смуги під бугелем), поставити таблички, пару сіток у сумнівних місцях і пускати тільки тих, у кого є відповідна категорія, то це місце користувалося б великим успіхом. І був би стимул підвищувати свій рівень для таких схилів. Саме в цьому зараз перевага закордонних курортів – там більше вільного простору, де не покарають за те, що ризикуєш своїм особистим здоров’ям. Також в Україні поки що ніде немає бордер-кросс трас, де передбачені різні контрнахили, спеціальні трампліни і т.д.

Ще одним недоліком місцевих курортів вважаю повне недотримання міжнародних правил поведінки на схилі. Наші люди просто-напросто їх не знають. Треба розвісити скрізь поруч із картами схилів такої ж величини всі 10 правил FIS на білбордах. За кордоном є не тільки лижний патруль, але й лижна поліція. У нас працюють тільки перші – це дуже потрібні хлопці, як би на них не ображалися, але все одно наш народ не боїться порушувати на трасах, збивати інших і ще при цьому звинувачувати того, кого вони збили. Все тому, що в разі порушень немає таких наслідків як за кордоном. На трасі тебе можуть просто збити з ніг, особливо новачки, які прикриваються своїм невмінням. А були б серйозні штрафи, вони б намагалися падати в замет, а не в людину (сміється).

 
– Можете дати кілька порад новачкам, з чого починати, як обрати якісне спорядження, чи обов’язково користуватися послугами інструктора?

– О, так! Це дійсно дуже важливий момент. Багато хто про це не здогадується, але немає жодного "самоучки", який катає правильно. Адже кожен самоучка слухається свого тіла та інстинктів. Найголовнішим є базовий навик повороту. Самоучки спочатку вчаться, як триматися обох кантів (зазвичай, теж допускаючи купу помилок у суглобах, що потім випливе в майбутньому), а потім одразу після цього вирішують, що вже час їздити прямо і повертати.
 
Отже, уявімо, що наша торпеда починає їхати вниз, тіло автоматично завалюється назад від страху, так як підсвідомо боїться впасти в той бік, де небезпека, і залишається єдине – виляти задньою ногою для поворотів. Здається, що так і треба, але насправді це повністю суперечить всій техніці. Такий спосіб допоможе хіба що пригальмувати, але ніяк не повернути. Ми, наприклад, використовуємо спідчек, якщо занадто набрали швидкість на трамплін або фігуру, а це зовсім різні речі. І це дуже важливо. Призводить це до поганих наслідків, коли замість розвитку йде накат помилок, які заганяють в глухий кут і призводять до травм. Йому незручно катати, а він навіть про це не здогадується. Багато хто не хоче переплачувати за інструктора. Та я і сам спочатку таким дурником був – не думав, що різниця настільки істотна. Але людина фізично не може сама навчитися правильним поворотам, вона слухається свого тіла, а інстинкт самозбереження працює в цій ситуації проти нас. На жаль, в мережі теж є купа "горе-інструкторів", які самі не вміють катати правильно, лупашать задньою ногою для поворотів і впевнені, що так і треба – вчать цьому тих, хто без такого "інструктора" і сам би до цього скотився .

Також дуже важливо звернути увагу на спорядження. Проблема більшості прокатів у тому, що вони купують найстаріші сноуборди та лижі, нерідко здають в оренду снаряди, які вже позсихалися всередині й не працюють правильно. Або снаряд не того прогину й жорсткості, який підійде новачкові. Можна сміливо брати все необхідне напрокат в "Буковелі" – там буде гарантія, що це зручні нові дошки. Також якщо хочеться заощадити, то можна привезти дошку з київського прокату "Свобода" – це один із небагатьох хороших, які я знаю, і у них теж не старі дошки. Можу дати ще одну пораду: якщо ви розумієте, що хочете кататися більше ніж тиждень, дешевше буде одразу купити не новий сноуборд, перед тим порадившись з людиною, яка в цьому трохи розуміється, щоб не потрапити на "поліно" на OLX. Вийде рівноцінно тому, що взяти в оренду сноуборд на пару тижнів. Не обов’язково починати з нового спорядження, потрібно просто грамотно його підібрати.

 
– Подорожуючи взимку, якому виду транспорту слід віддавати перевагу, якщо під час подорожі везете з собою спорядження?

– Є кілька варіантів. Можна, наприклад, відправити спорядження через "Ін-Тайм" або "Нову Пошту" – перший обійдеться дешевше, хоча буде доставляти трохи довше. Але ж можна відправити заздалегідь! Що стосується транспорту я, наприклад, полюбляю їздити потягами. Можна снарягу взяти з собою і закинути на третю полицю. Так їздити явно комфортніше, ніж в автобусі – можна прийняти горизонтальне положення, не смердітиме бензином і не буде захитувати, є можливість виспатися перед тим драйвом. Правда, тепер їжджу тільки в купе – старію (сміється). Маршрути обираю різні з огляду на те, куди мені потрібно дістатися. Якщо в "Буковель", наприклад, зручно приїхати одразу в Яремче, а звідти вже можна всього за півгодини дістатися до гори, а не так, як з Івано-Франківська – за кілька годин. Якщо ви хочете вирушити в Пилипець, маршрут краще прокласти заздалегідь, адже з Івано-Франківська туди ходить певна маршрутка, яка їздить вранці в конкретний час. Одного разу з "Буковеля" в Пилипець ми їхали з Микитою Поляковим з п’ятьма пересадками: від маршруток і автобусів до електричок, потягів і таксі, а все тому, що забули про цей нюанс, але нам все одно туди дуже хотілося.



– Організацією зимового відпочинку займаєтеся самі чи віддаєте перевагу туристичним агентствам?

– Всього один раз їздив із туром, а потім зрозумів, що сам можу зробити не гірше. Неодноразово організовував поїздки друзів узимку в "Буковель" на Sunny Days. Одного разу організувала схожу поїздку моя подруга.
 
Самому можна все спокійно організувати – це буде і вигідніше, і веселіше, якщо ти можеш підтягнути правильних людей. Наприклад, забронювати двоповерховий готель і заїхати туди великою компанією – вийде оптова знижка і дикий відрив у стилі американських фільмів. Спокійно можна зняти житло у місцевих – це завжди дешевше, ніж готель. Проблеми можуть виникнути тільки з тим, що важко дістатися, якщо ви обрали дешевше.

Фото: facebook.com/bukovel

– Краще бронювати житло заздалегідь?

– Якщо говорити про "Буковель", то готель треба бронювати мало чи не за півроку. Коли відпочивав у Пилипці, завжди знімав житло у місцевих, бронював за кілька місяців, але так як погода там непередбачувана, завжди телефонував напередодні. На Драгобраті люблю брати такий готель, щоб прямо до нього можна було спуститися на сноуборді наприкінці дня довгим маршрутом. Звичайно, краще заздалегідь скинути передплату, щоб хтось інший не забрав ваше місце. Але потрібно бути обережним, так як зараз з’явилося багато аферистів, які в мережі публікують фото готелю з вигідною ціною, а коли людина скидає передплату, виявляється, що немає такого готелю. У цих аферюг може бути навіть сайт неіснуючого готелю, де зібрані фото інших готелів. Раджу проганяти ці фотографії через пошук Google, щоб знайти першоджерела. Взагалі потрібно все перевіряти по кілька разів, бажано користуватися перевіреними варіантами за рекомендаціями.



– Які місця, окрім Карпатських гір, можете порекомендувати для зимового відпочинку в Україні?

– Поки що не можу відкрити секрет, але в наступному сезоні має з’явитися новий курорт, який зможе переплюнути всі міські курорти в районі Києва та області. І це не "Пирогово". А поки що за довжиною і якістю трас явно лідирують "Водяники" – там такий самий підйомник, як в "Буковелі", але всього один. Правда, діставатися туди до трьох годин. На цьому курорті є місце, яке можна використовувати як хафпайп, такого немає ніде в Україні. "Гвоздів" – непоганий курорт, але він нічим не виділяється, а ось в Голосієво в минулому сезоні зробили цікаві контрнахили FunSlope (елемент із бордеркросу). Зараз у київському регіоні є чотири основних місця для каталок: "Протасів Яр", "Вишгора", "Гвоздів", "Голосієво". Ходять чутки, що "Вишгора" хоче продовжити гірку до самого низу – тоді вона буде виділятися на тлі інших курортів. Ще будемо сподіватися, що вони знову зроблять нормальний сноупарк. Хоча я вже стільки років увесь сезон проводжу безвиїзно в горах, що, може, щось змінилося, а я й не помітив. Наприклад, про "Гвоздів" суджу суто по фото, відео та розповідям своїх учнів.

– Може, є "секретне" місце, про яке ніхто не знає, а там насправді добре кататися?

– Розкрию один свій секрет. Коли не було можливості їхати в гори на весь сезон, я ходив ще на гірки, з яких влітку літають дельтапланеристи. Хоч гірки й не дуже високі, там можна зривати багато пухкого снігу, їздити по діагоналі та й траверсу набагато довше, ніж на "Протасі". За вихідні компанією можна повністю викатати цю гору з усіх боків. Ще не забуваємо про Парк Слави та всі височини Києва. Наприклад, коли був сніжний шторм, ми літали вздовж фунікулера, на Андріївському узвозі й взагалі скрізь, де можна тільки уявити. Навіть за машиною на сноуборді на парковці "Скаймолу", будуючи різні трампліни.

– До останнього часу ви розвивали проект UA Digest, де розповідали про найбільш цікаві та незвичайні заходи України. Що планується на цей зимовий сезон?

– Проект поки що припинено через відсутність інвесторів. Він працював у режимі хобі, але віддачі було занадто мало, щоб продовжувати робити це все безкоштовно.

Найголовніше те, що нарешті відвоювали Snegfest! У Києві відбудеться крутий зимовий фестиваль, який буде зроблений не тільки силами спонсорів і організаторів, а й за допомогою громадського бюджету. Будуть запрошені відомі іноземні райдери, будуть проводитися майстер-класи та змагання. Я точно приїду, буду брати участь у цьому заході, в змаганнях, можливо, зніму відеозвіт.
 
Такі проекти дуже потрібні, адже в лижні змагання зараз вкладають великі кошти, а сноубордам і фрістайлу приділяють мало уваги. Наприклад, у позаминулому сезоні проходив перший чемпіонат України з Slope Style. Перше місце виграв наш інструктор. Але організація була настільки специфічна, що чемпіону України не подарували взагалі нічого! По суті, спортивні змагання з цих видів спорту у нас проходять тільки на якихось фестивалях. Країна багато вкладає в лижний спорт, але чомусь не готова вкладати в сноубордний. У нас навіть немає літніх парків, де можна було б тренуватися і відточувати навички – з трампліну в "поролон" або на надувну "призему". Та про що говорити? У столиці немає бетонного "пулу", зате він є в Одесі.
 
Через те, що немає місць для тренувань, кожен трюк ми починаємо робити вже на самому трампліні, попередньо просто випробовуючи на звичайній трасі. Можу поділитися своїм сумним прикладом. 11 років тому дуже жорстко зламався на Big Air, коли робив сальто назад. Припустився найідіотичнішої помилки за все своє життя. До цього легко робив бекфліп –з першого разу вийшло і жодного разу не падав. Це мене і загубило – занадто був упевнений в собі. Вирішив, що мені вистачить місця зробити дабл бекфліп (подвійне сальто назад). Зрештою зробив півтора сальто та приземлився на праве плече. Після цього у мене з’явилася акрофобія – страх висоти. Кілька років я боявся стрибнути на сноуборді вище метра. Згодом поборов всі фобії, але не до кінця. Так само безстрашно стрибати, як колись, я вже навряд зможу. А якби був трамплін для тренувань, зараз (через 16 років на сноуборді) рівень був би набагато кращим.

Фото: Depositphotos
 
– А яким ви бачите ідеальний український гірськолижний курорт?
 
– Коли "Буковель" об’єднається із Драгобратом, думаю, це і буде ідеальний курорт, причому не тільки в Україні. Тоді розвиток піде такими величезними кроками, що, сподіваюся, в "Буковелі" буде і хафпайп, і вейкборд-база на третьому озері, і траси, які будуть влітку працювати для маунтінбордів, і бордеркрос-, і скікрос-траси, і неймовірне розмаїття на фрірайді, і літня тренувальна школа зі своїми трамплінами в "поролон", а також для рейсерів, щоб українські спортсмени не втрачали свою форму, адже учні школи карвінгу Семена Скубенича вже зараз досягають висот на міжнародних змаганнях, незважаючи на те, що його школі не так вже й багато років. І, можливо, одна крита траса, яка буде працювати весь рік. Можливо, траси зі спеціальним ковроліном, щоб можна було їздити на них і влітку на тих же бордах, лижах і сноубайках. І щотижневі змагання за всіма стилями сноубордингу та гірськолижних видів спорту. А все тому, що сюди почнуть з’їжджатися всі іноземці, адже на карті курортів він буде дуже сильно виділятися.
 
Та все, що завгодно, аж до штучної хвилі на новому великому озері для серфів і вейвскімів. І байк-парк може розростися до рівня Whistler Bike Park, так що всім буде цікаво їздити саме в нього. І є всі шанси бути кращими, адже відсутність високих Альп можна компенсувати відмінними ідеями та атмосферою цілорічного спортивного фестивалю. Все буде в кращому вигляді! Я думаю, Україну реально підняти за рахунок цього, я в це по-справжньому вірю.
 
Розмовляла Дарія Поперечна



Вас також може зацікавити:
- Вельветові схили: 10 найкращих гірськолижних комплексів Карпат
- Люби й саночки возити: де в Києві скотитися з гірки
- Олександр Шевченко: "У Буковелі майже половина туристів – іноземці"
- На всі сезони: курорт Мигове розширює профіль

Тури за темою:
- Файні Карпати
- Вихідні в Карпатах