Блоги
Давній Корчеськ – місто-знахідка

Маленьке містечко з величезною історією розміщене на перетині 3-х областей: Рівненської, Житомирської, а за 7 км ще й Хмельницької.

Заснування міста датується IX-X століттями, хоча перша писемна згадка назви Корчеськ знайдена в літописі 1150 року, коли на його території перебував великий князь київський Ізяслав Мстиславич. Також відомо, що в місті тривалий час перебували Данило Галицький, Петро Могила та Богдан Хмельницький.

У зв’язку з тим, що раніше Корець був розміщений на перетині важливих торговельних шляхів, на його території було відкрито першу в Україні фарфоро-фаянсову фабрику. Окрім цього, була суконна фабрика, шкіряні мануфактури, пивоварний та цукровий заводи, а також завод пластмасових виробів. Навіть був власний санаторій. Наразі від колишньої промислової величі залишились або лише спогади, або ж уламки стін.



Проте не будемо про сумне. Зараз маленьке затишне містечко буяє барвами квітів та виблискує золотими банями храмів.


Місто зустрічає всіх запахом свіжоспеченого хліба, що доноситься із хлібозаводу, який і досі функціонує.

А далі храми, храми, храми та палаци... Першою на шляху є церква Святого Юрія (1877 рік), розміщена на міському цвинтарі.



Подивитися вироби з фарфору та фаянсу з місцевої фабрики й послухати про історію краю можна в Краєзнавчому музеї Корця, який розміщений у колишньому палаці графа Горчинського (початок ХІХ століття).



Також у будівлі розміщена місцева бібліотека з Wi-Fi-зоною на вулиці.





Однією із основних пам’яток міста є руїни древнього замку князів Острозьких (пізніше Корецьких). Спочатку споруда була дерев’яною та не зовсім придатною для оборони, тому після пожежі новий князь Корецький відбудував та укріпив її (1386 рік).



Замок розміщено на скелястому пагорбі, оточеному з усіх боків річкою Корчик. Місце вважається незвичним і зараз ми можемо лише здогадуватись про наміри та плани давніх князів.

На територію можна дістатись лише через міст, який нині відреставрований.



Частиною замкового комплексу є також парк, з якого відкривається чудова панорама на місто та долину річки Корчик.



Ще цікавим фактом є те, що замок з усіх сторін (по колу) оточений 9-ма храмами, які можна побачити з території фортеці.



Також мало хто знає, що від замку по всьому місту та в деякі куточки Рівненської області розходиться велика сітка підземель. Навіть у наші дні під час ремонту комунікацій знаходять муровані тунелі, а місцеві жителі знають, де є відкриті виходи деяких із них. Але одразу хочеться заспокоїти всіх любителів пригод: майже всі підземелля засипані або затоплені, а інші – в аварійному стані.



В 1832 році історія замку-палацу князів Корецьких завершується пожежею, після якої фортецю так і не вдалося відновити. До наших днів дійшли лише руїни.





Неподалік від замку розміщений зимній палац (1788 рік) князя Юзефа Чарторийського, який зробив місто одним із найбільших промислових центрів Волині. Зараз у палаці розміщений місцевий ліцей.



Також варто побачити церкву Святого Миколи. Цікавим є її 12-метровий у діаметрі дерев’яний купол.



Найбільшим архітектурним ансамблем та найвеличнішою спорудою міста є жіночий Свято-Троїцький монастир, що був заснований у 1620 році й донині відкритий та функціонує для паломників і туристів.

На території монастиря функціонує регентсько-катехізаторське училище.



Також цікаво те, що саме в Корецькому монастирі черниці займаються золотошвейним мистецтвом.

Фото: korcu.hol.es


Окрім ошатних церковних будівель, монастир вабить до себе ще однією таємницею: покровителькою цієї корецької обителі була Анна Оленіна-Андро, яка своєю юністю і красою полонила молодого Олександра Пушкіна і саме їй він присвятив рядки:

«Я вас любил: любовь еще, быть может,
В душе моей угасла не совсем;
Но пусть она вас больше не тревожит;
Я не хочу печалить вас ничем.
Я вас любил безмолвно, безнадежно,
То робостью, то ревностью томим;
Я вас любил так искренно, так нежно,
Как дай вам бог любимой быть другим.»



На території храму є ще й незвичайна споруда – Бджолиний храм. Унікальність цієї невеликої споруди полягає в оригінальній формі: вулик є точною копією монастиря.





До речі, Корець відвідували Григорій Сковорода та Микола Костомаров, Тарас Шевченко та Оноре де Бальзак, Михайло Драгоманов. Місцеву геологію досліджував відомий вчений Михайло Миклухо-Маклай.


На скелі над річкою височіє ще одна святиня – Церква Святих Косми і Даміана.





Також у місті є Костел Святого Антонія (1533 рік)

А ще – пам’ятний знак Святому Антонію.



Воскресенський чоловічий монастир, який зараз слугує келіями для монахинь Свято-Троїцького монастиря.


Також зруйнований за часів війни міст.

Храм Воскресіння Хрестового, до речі, – єдина в місті Українська Православна церква Київського патріархату.

Пам’ятний знак жертвам голодомору

Біля міста (всього за якихось 2 км) знаходиться Свято-Варварівський скит (у с. Старий Корець).

На розташовану на його території могилу старця-архідиякона Михаїла Гнесюка, засновника скита, з’їжджаються паломники з різних куточків України.




Дерев’яна церква Вознесення Господнього (1886 року)

От і завершилась моя подорож до маленького, але наповненого пам’ятками містечка.



Автор: Анна Коваль



Вас також може зацікавити:

- “Сонячний Прованс” на Поділлі: відпочинок для тіла та душі
- Через Трипілля до Буцького каньйону: коли один день проживаєш, як одну мить
- Дивовижне поруч із Харковом: садиба Щербініних

Тури за темою:
- Скарби Волині
- Почаївська лавра
- Замки Поділля

ВСІ ТУРИ ОНЛАЙН


Коментарі (0)
Будь-ласка авторизуйтесь для того щоб залишити коментар

Партнери відпочинку