Редакція Zruchno.Travel

За допомогою ЄС у Придунайській Бессарабії почали впроваджувати масштабний проект з розвитку винного та гастрономічного туризму, який має стати прикладом для всіх виноробних регіонів України.

Вже другий рік в нашій країні реалізується фінансований Євросоюзом проект "Географічні зазначення в Україні", у якому задіяні як закордонні, так і українські експерти: урядовці, науковці, юристи та інші фахівці. Одним з експертів проекту є Алла Плачкова, винний експерт WSET Level 3 Award та співвласниця сімейної виноробні “Колоніст”, що у селі Криничне на Одещині. В інтерв’ю Zruchno.Travel вона розповіла, як запровадження захищених назв українських продуктів посприяє розвитку внутрішнього туризму в країні та яким чином “винні дороги” змінять життя Бессарабії.

Фото: artmisto.net

– Розкажіть, як саме працює проект “Географічні зазначення в Україні”. У чому його мета?

– Проект є частиною реалізації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС і має декілька компонентів. Один із них – законодавчий. Незабаром у Верховній Раді має відбутися друге читання законопроекту, в якому будуть чітко прописані юридичні аспекти функціонування в Україні географічних зазначень, тобто системи захисту назв за походженням традиційних продуктів та напоїв різних країн. Друге важливе питання – ребрендинг. Ви знаєте, що після підписання Асоціації, Україна повинна відмовитися від використання назв тих продуктів, які в Європі захищені за місцем свого походження. Наприклад, шампанське можна виробляти лише у французькому регіоні Шампань. Навіть якщо хтось зробить повний аналог шампанського, наприклад, у регіоні Бургундія, він мусить називати його креман. Інші країни мають свої назви для аналогів шампанського: кава, франчакорта та ін. Це ж стосується коньяку, хересу, кагору, портвену, пармезану, фети. В усіх "нерідних" країнах ЄС існують власні назви для таких продуктів. Євросоюз дав нам близько 10 років транзитного періоду, щоб і ми вивели ці назви з використання.

– А як ми захищатимемо власні національні продукти?

– Цим займається ще один компонент проекту. Нещодавно Міністерство аграрної політики та продовольства України затвердило перелік перших географічних зазначень, над реєстрацією яких працюватимуть законодавці. Це не лише вина різних регіонів, а й "Гуцульська овеча бриндзя", і "Херсонський кавун", і "Мелітопольська черешня", і "Карпатський мед". Регіональні виробники, які будуть виробляти цю продукцію згідно із затвердженою специфікацією, з додатковою перевіркою якості та аналізами, в результаті зможуть написати у себе на етикетці відповідне географічне зазначення, яке буде закріплене законодавчо. Це не тільки підвищить рівень та якості продуктів, а і захистить виробників від підробок. Наприклад, будь який виробник вина, який знаходиться не в Бессарабії, але виробляє вино з бессарабського виноматеріалу десь під Києвом, вже не зможе написати у себе на етикетці: "Вино з долини озера Ялпуг" або ж інше затверджене географічне зазначення.



– Яке географічне зазначення матимуть вина "Колоніст"?

– Саме зараз триває робота над специфікацією для захищеного зазначення походження з робочою назвою "Ялпуг". В долині озера Ялпуг ми створили асоціацію "Придунайська Бессарабія", до якої входять три розташовані тут виробники вина. Це виноробні з торговими марками "Колоніст" (с. Криничне), Villa Tinta (с. Оксамитне) і Kubey Winery (с. Кубей). Вони знаходяться неподалік одне від одного, в одному теруарі. В них однакові географічні та кліматичні умови. Це важливо, тому що специфікації, які необхідні для отримання PGI (захищеного географічного зазначення), вони спільно розроблятимуть саме для своїх вин. Його зможуть отримати усі виробники, які тут працюватимуть за цими специфікаціями та увійдуть до асоціації. Умови виготовлення вин у специфікаціях включатимуть як технологічні особливості виготовлення, так і умови вирощування винограду. А найвищим рівнем контролю якості продукції є PDO (захищене зазначення походження) – воно для кожного виробника може бути різним, оскільки затверджується для конкретного продукту на невеликій місцевості, яка може входити до території PGI. Вимоги щодо створення продуктів з PDO є більш жорсткими та можуть бути унікальними для кожного вина. Це може стосуватися навіть окремого маленького виноградника на певному схилі берега озера, де виноград отримує найбільшу кількість сонячних променів і де лоза, наприклад, найстаріша, а врожайність найменша. Технологічні особливості виготовлення вина з PDO у специфікації можуть вказувати не тільки обов’язкову витримку у дубі, а й зазначати який саме дуб може бути використаний.

– Чи допоможуть географічні зазначення розвивати туризм у виноробних регіонах?

– Так, адже четвертий компонент комісії ЄС відповідає за розробку, запровадження та розвиток еногастрономічних туристичних маршрутів Україною. У нас такого ще не було, а в Європі є вже давно. Це т.з. "винні дороги", але базуються вони не тільки на вині. Це і гастрономічні дороги – вони включатимуть нашу фантастичну кулінарну спадщину, яка у кожному регіоні відрізняється. Турист матиме можливість відвідати різні виноробні, продегустувати місцеві вина, побувати на виробництві місцевих продуктів харчування та поїсти у ресторанах з традиційною кухнею. Зважайте, що гастротуризм – це тренд у Європі, такі туристи залишають набагато більше грошей, ніж звичайні! Наші "Дороги вина та смаку" матимуть уніфіковані вказівники до основних об’єктів туристичного тяжіння з повною туристичною пропозицією. Сюди ж входитимуть і об’єкти історичної спадщини: монументи, пам’ятники, старовинні будівлі, замки та фортеці – усе, що може привабити туристів.

– Що саме передбачатиме проект "Дороги вина та смаку Бессарабії", окрім вказівників на автошляхах?

– Спеціальна експертна група зараз розробляє методологію створення українських еногастрономічних шляхів на прикладі аналогічних шляхів Ломбардії в Італії, адже за результатами вивчення європейського досвіду експерти дійшли висновку, що саме цей популярний туристичний регіон найбільше відповідає нашим реаліям. І найперше, з чого починається створення будь-якого винного шляху, це, даруйте, звичайні туалети вздовж дороги. А в нас навіть самих доріг подекуди нема... За результатами вивчення наявної інфраструктур було вирішено, що пілотний проект еногастрономічної дороги буде створений саме у Придунайській Бессарабії – між Дністром і Дунаєм. Головна причина – нова дорога М-15 від Одеси до Ізмаїла та Рені – з гарною розміткою, з освітленням в потрібних місцях, з сучасними автозаправочними комплексами. Після цього наші експерти почали тестувати еногастрономічну складову регіону – проїхали цей маршрут, відвідали туристичні місця і зібрали вже дуже багато локацій, які ляжуть в основу проекту. Паралельно всіх інформуємо, що ведеться така робота, вже провели всеукраїнські семінари в Ужгороді, Одесі та Києві.



– Чи будь-який туристичний об’єкт на маршруті може потрапити до вашого проекту?

– Перша умова – легалізація. Виробник повинен бути офіційно зареєстрований як юридична особа і мати всі дозвільні документи, ліцензії, сертифікати на виробництво та продаж. На жаль, ця вимога значно знижує кількість реальних учасників. Також ми оцінюємо умови надання туристичних послуг. При цьому ми не є інспекторами чи перевіряючими органами. Ми інформуємо про стандарти та консультуємо, як покращити якість роботи і виконати необхідні умови, щоб об’єкт відповідав високому європейському рівню сервісу. Натомість об’єкт отримає додаткову промоцію, рекламу та потік туристів. Кожна туристична локація може звернутись до нас з пропозицією вказати її на “Дорозі вина та смаку”.

– Як саме вони зможуть отримати промоцію?

– Ми звернулися до європейського керівництва проекту, щоб вони профінансували створення всеукраїнського веб-порталу, на якому будуть повністю відтворені всі еногастрономічні шляхи України з усіма локаціями. Робоча назва домену – wineandtasteroads.com.ua. Зайшовши на цей сайт, турист побачить загальну карту України з клікабельними областями, серед яких зможе обрати собі регіон, куди б він хотів помандрувати. Там він отримає детальну карту з еногастрономічними маршрутами та усіма об’єктами, які знаходяться неподалік. Турист зможе розрахувати власний маршрут, перевірити наявність та якість дороги, щоб проїхати автівкою, дізнатися де там можна заночувати, чи є поруч пляжі або якісь додаткові розваги. Буде інформація щодо умов для людей з особливими потребами, для подорожуючих з малолітніми дітьми або домашніми тваринами, про розташування лікарень і т.д. За допомогою фільтрів можна буде відсортувати тільки виноробні аба тільки гастрономічні об’єкти тощо. Кожна локація матиме на порталі власну сторінку з адресою, розташуванням, годинами роботи, переліком та вартістю продукції, можливістю розрахуватися банківською картою, наявністю умов для дітей, додаткових послуги та розваг. Усі вони будуть перевірені нашими експертами, з якісним продуктом і гордо представлятимуть туристичну пропозицію цього регіону. Інші локації також зможуть потрапити на карту в майбутньому. Якщо хтось, наприклад, відкриє виробництво сиру неподалік від маршруту, він подасть заявку до експертної групи та, якщо локація відповідає вимогам, об’єкт з’явиться на карті. Сайт також матиме інформацію щодо туристичних компаній, які є посередниками між туристами та локаціями, та інформацію щодо місцевих подій та фестивалів.

– Ціни на товари та послуги мають властивість мінятися. Хто буде підтримувати актуальність інформації сайту в майбутньому?

– Оскільки проект ЄС має завершитися за півтора роки, був підписаний меморандум про співпрацю з Національною туристичною організацією України. Вона отримає цей портал в управління, буде займатися копірайтерством, наповнювати його та розвивати.



– А сам маршрут вже готовий? Які об’єкти точно потраплять на карту?

– Враховуючи, що у Придунайській Бессарабії невелика концентрація об’єктів і переїзд між деякими може тривати 2-3 години, вирішили робити не одну дорогу, а замкнені кола, щоб можна було розподілити подорожі по днях. Основні точки заходу туристів – Одеса та Ізмаїл, але нас цікавлять не великі міста, а сільські території. Найголовніший реперний об’єкт – виноробня “Шабо”, яка має високий європейський стандарт якості продукції та розвинену туристичну інфраструктуру: музей, ресторан, екскурсії, дегустації. Поруч є Білгород-Дністровська фортеця, є Інститут виноградарства і виноробства імені Таїрова, деякі інші виробники. Так утворюється перше коло. Друга реперна локація – етнографічний комплекс "Фрумушика-Нова". Це відтворене молдавське село, яке має повну туристичну пропозицію: вівчарське господарство, традиційна молдавська кухня, бринза, а також проживання та інші послуги. Тобто, це цілий агро-еко-рекреаційний кластер на півночі Бессарабії. На жаль, дороги туди поки що немає, на відвідання потрібен цілий день, тому виводимо його як окреме відгалуження від основного маршруту. Третя реперна локація – місто Ізмаїл на березі Дунаю – туди ходять потяги та автобуси, там збираються відновлювати аеропорт. Саме місто неймовірно розвивається – прекрасна набережна Дунаю, багато історичних об’єктів. І вже навколо поїхали: буйволина ферма в Орловці, виноробня в Криничному, природа озера Ялпуг (вже розроблено проект національного природного парку), інші виробники вина та традиційних продуктів у долині озера, місто Болград з відреставрованим собором (розписи там просто фантастичні), виноробні  на трасі М15 до Вилкового та до Одеси. І тут же саме Вилкове – також одна з реперних локацій, з річковими прогулянками в дельту Дунаю, зі своїми гастрономічними традиціями, з готелями і т.д. Навколо цих чотирьох реперних локацій ми замкнемо та об’єднаємо всі найкращі туристичні пропозиції Бессарабії.

– Ви розраховуєте, що “винними дорогами” користуватимуться лише індивідуальні туристи, чи плануєте співпрацювати з туроператорами?

– Ми вже підключаємо туристичні компанії – без них нікуди. Нещодавно провели координаційну зустріч з представниками всіх турфірм Придунайської Бессарабії, зібрали більше 50 осіб. Обов’язково на сайті буде перелік усіх туроператорів, які надають тури з відвіданням цих локацій.

– Центральна та місцева влада підтримує ваші ініціативи?

–  Українські міністерства виступають бенефіціарами проекту, а представники уряду беруть участь в роботі групи. Також ми співпрацюємо з місцевими громадами, районними адміністраціями та обласною владою. Це дає можливість ширше інформувати місцевих жителів про перспективи, які надає громадам цей проект, і таким чином отримати підтримку та сприяння на місцях. Адже ті локації, які поки що не відповідають вимогам проекту, можуть покращити ситуацію за рахунок грантів, по які мають звертатися до місцевих адміністрацій. Наприклад, громада Саратського району спільно з туристичним центром "Фрумушика-Нова" минулого року стали переможцями конкурсу за проектом секторальної підтримки Європейського Союзу у сфері розвитку туризму та мають отримати кошти на ремонт під’їзної дороги до "Фрумушики", яка зараз практично відсутня. Саме тому для нас дуже важлива підтримка місцевої влади.

Розмовляв Андрій Тичина



Вас також може зацікавити:
- "Шато Чизай" відкриває двері винному туризму
- Краще в Закарпатті від Шандора: ТОП-10 місць для винного туризму
- Алла Плачкова: "Винний туризм в Україні активно розвивається"

Тури по темі:
- Сиро-винний тур на Закарпаття
- Смачна Одеса
- ТУРИ НА ТРІЙЦЮ І ДЕНЬ КОНСТИТУЦІЇ
- ВСІ АКТУАЛЬНІ ТУРИ ПО УКРАЇНІ

Найцікавіше на порталі:
- Відпочинок у Карпатах
- Заміський відпочинок під Києвом
- Захопливе Запоріжжя

Партнерська програма Zruchno.Travel для просування готелів, турів в Інтернеті